Воскресити Національні уроки в школах України про вшанування пам’яті жертв Голодомору
Перший у світі пам’ятник жертвам голодомору в Україні встановлено 1983 року в Канаді, в місті Едмонтоні. 28 листопада 2002 року Верховна Рада України проголосувала за Постанову, в якій важливий на всі прийдешні часи пункт VІ:
«Рекомендувати Міністерству освіти і науки України забезпечити:
…2. Проведення наукових досліджень, присвячених пам’яті жертв голодомору.
3. Проведення у вищих, професійних та загальноосвітніх навчальних закладах щорічно, в День пам’яті жертв голодомору (23 листопада) (тоді четверта субота листопада – В. П.), уроків та лекцій, присвячених пам’яті жертв голодомору в Україні.
4. Сприяти створенню міжнародного музею голодомору під егідою ООН».
7 листопада 2003 року Генеральна Асамблея ООН прийняла «Спільну заяву з приводу 70-ї річниці Голодомору – Великого голоду 1932-1933 років в Україні». В ухвалі зокрема наголошувалося: «Голодомор – Великий голод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 мільйонів ні в чому не повинних людей і став національною трагедією для українського народу». Нині нелюди з кам’яними серцями затялися применшувати втрати до 3,5 мільйонів.
2016-го року в Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» за участі істориків і громадських діячів проголошено «День пам’яті жертв Голодомору». Відзначається в четверту суботу листопада. Цього року – 27-го перед початком грудня.
«Молоді обличчя» виправдовують свою політику тим, що до них нічого не робилося. Насправді ж необхідно примножувати державотворче й доленосне усіх попередніх років і віків. Хоча б і в Києві багато вихідців із села. Їхні предки пережили жахіття голодомору. А у вікні кого з них змигує свічка пам’ятного дня? Причина сліпоти й глухоти очевидна. Нині, як ніколи раніше, «промиває мізки» телебачення. З голубих екранів не вилазять спадкоємці призвідників голодомору. Вони й правлять бал. Затуманюють українську національну свідомість. Прокинутися б їй 27-го листопада цього року! Пробуджуй, доле праведна!
Вадим Пепа, письменник.
Статті Вадима Івановича Пепи на сайті “Український репортер:
- Україна у вариві глобалізації. Роздуми письменника
- На початку Незалежності письменник Василь Рубан закликав владу не здавати ядерну зброю
- Сон розуму. Роздуми письменника
- Беріть приклад, товстосуми, з київського князя Володимира. Наслідуйте його доброчинність
- З душі й серця українського роду вирвано предковічну пам’ять. Роздуми письменника
- До спадщини загребущої Росії «Слово о полку Ігоревім» не має жодного стосунку
- Рятуймося від затоптування української національної свідомості. З історії георгіївської стрічки
- Правда проти безпросвітності. Відповідь Путіну про “ідентичність” українського й російського народів
- Допекли шкурники та гнобителі України. Дещо про зажерливість
- Прокидаймося! Розплющуймо очі! Прозріваймо! Роздуми письменника
- Про телеплавний електорат. Роздуми письменника
- Багатьох українців варто назвати Праведниками народів світу. Роздуми письменника
- Варто б запитати, хто та з яких партій служив в українській армії. Роздуми письменника
- Державці в Україні настільки змаліли, що нема на кого й рівнятися. Урок гетьмана Мазепи
- Письменник Вадим Пепа: “Відплата за будь-коли вчинені злодіяння неминуча”
