Пам’яті Івана Багряного

Україна снилася йому щоночі. Але замість повернення він обрав бездомність у чужій Європі — бо знав: у СРСР на нього чекатиме не дім, а камера. 25 серпня минає 63 роки від дня смерті Івана Багряного (1906–1963) — українського письменника, художника, публіциста й політичного діяча, який пройшов радянські в’язниці, заслання та вимушену еміграцію. Іван народився в Охтирці. Його справжнє прізвище — Лозов’яга. Лозов’ягін — русифікована форма, яку використовували радянські установи. Один із найстрашніших спогадів Багряного походив із дитинства. У 1920 році на його очах чекісти замордували 92-річного діда та дядька —…

Читати далі

35 років тому Акт проголошення Незалежності України в телеефірі оприлюднила Світлана Білоножко. Як це було

Популярна співачка, Народна артистка України Світлана Білоножко свого часу пропрацювала диктором телебачення 14 років. Її програми незабутні. Вона була улюбленицею дітей, розповідаючи щовечора разом з “Колобком” «Вечірню казку», ознайомлювала з новинками моди. Та головне – приходила в домівки до глядачів з добрими новинами в інформаційних програмах. 24 серпня в телевізійній діяльності Світлани Григорівни сталася особлива подія. – Пані Світлано, у 1991 році ви повідомили українців та й увесь світ про незалежність України. Пригадайте, будь ласка, як це було? – Був звичайний робочий день. Прийшла задовго до ефіру, почала готуватися до…

Читати далі

У Києві триває парастас за першим головою ОУН Євгеном Коновальцем

У Києві сьогодні, 16 серпня, продовжили парастас (заупокійну службу) за першим головою Організації українських націоналістів (ОУН), полковником Євгеном Коновальцем. Прощання, як і напередодні, проходило у Патріаршому соборі Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви (УГКЦ). Про це повідомляє Суспільне. Прийти до Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ та взяти участь у заупокійній молитві і попрощатися із Євгеном Коновальцем могли усі охочі. Зокрема, сьогодні парастас відвідали керівник Офісу президента України Кирило Буданов, заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук, офіційний представник Головного управління розвідки Міністерство оборони України Андрій Юсов та голова Українського інституту національної…

Читати далі

Пам’яті Антона Олійника

Він тричі тікав із ГУЛАГу. А коли радянська система зрозуміла, що табори його не зламають, спеціально повернула давно скасований кодекс — лише для того, щоб засудити українського підпільника до смерті. Антон Олійник (1926–1967), відомий під псевдо «Мрія» та «Індус», народився на хуторі поблизу села Друхів на Рівненщині. У 17 років долучився до ОУН: був зв’язковим, очолював юнацьку мережу, працював у районному проводі та пройшов підстаршинську школу УПА. 30 червня 1947 року Антона захопила замаскована агентурно-бойова група МГБ. Військовий трибунал присудив йому 25 років таборів і ще 5 років позбавлення прав.…

Читати далі

Пам’яті Бориса Нечерди

Його вважають одним із найсамобутніших українських поетів-шістдесятників. Але за життя Борис Нечерда не мав ані широкого визнання, ані можливості вільно друкувати свої твори. Сьогодні минає 87 років від дня народження Бориса Нечерди (1939–1998). Він народився на Житомирщині, у селі Ярешки. Батько працював на залізниці, мати — на цукровому заводі. Коли батько тяжко захворів, Борис ще школярем пішов працювати учнем монтажника, а навчання продовжив у вечірній школі. Згодом він повернувся до денного навчання і закінчив школу із золотою медаллю. Через складне матеріальне становище родини вступати одразу не зміг. Працював старшим стрілочником…

Читати далі

У Софії Київській висадили дерево на честь Анни Ярославни

На Алеї київських князівен на території Національного заповідника “Софія Київська” висадили дуб на честь Анни Київської, доньки Великого князя Київського Ярослава Мудрого та королеви Франції. Дерево на честь королеви висадив посол Франції в Україні Гаель Вейсьєр, повідомляє Укрінформ. Акція пройшла в межах проєкту «Алея київських князівен», започаткованого Національним заповідником «Софія Київська» для вшанування доньок князя Ярослава Мудрого, які через династичні шлюби стали королевами європейських держав. «Анна вийшла заміж у Парижі, приїхала звідси з Києва. Вона тут виховувалась, тут ходила до школи», – зазначила генеральна директорка нацзаповідника Неля Куковальська. «Анна Ярославна…

Читати далі

До сторіччя Ірини Сеник: вона вишивала Україну в таборах на клаптиках одягу

Минає 100 років з дня народження легендарної Ірини Сеник, яку визнано однією зі 100 Героїнь світу. У 19 років радянська влада засудила її до багаторічного ув’язнення за участь у національно-визвольному русі. 34 роки свого життя ця мужня жінка відбула у тюрмах, таборах та на засланні.    Ірина Сеник –  українська поетеса, вишивальниця, громадська діячка, членкиня ОУН і УГГ (1979), політвʼязень радянських таборів, засновниця Товариства української мови та Української гельсінської спілки у Бориславі, голова місцевого відділення Союзу українок, членкиня Ліги українських жінок. Народилася 8 червня 1926 р. в родині січового стрільця…

Читати далі

Сьогодні день пам’яті Ярослава Барнича, автора “Гуцулки Ксені”

Сьогодні день пам’яті людини, яка подарувала Україні безсмертну «Гуцулку Ксеню». І майже кожен українець хоча б раз у житті наспівував: «Гуцулко Ксеню, я тобі на трембіті лиш одній в цілім світі…» Але мало хто знає, якою була доля автора цієї легендарної пісні. Його звали Ярослав Барнич. Композитор, диригент, скрипаль, педагог, січовий стрілець і людина, яка фактично створила модерну українську оперету. Його життя було схоже на роман. Народився Барнич на Прикарпатті, у селі Балинці. Ще школярем організував власний оркестр і диригував «Наталкою Полтавкою». А згодом пішов до легіону Українських січових стрільців,…

Читати далі