Кремлівська шушваль та українські нагороди (+відео)
Нарешті позбавлено державних нагород колишніх українських політиків, чиновників та артистів, які перетворилися на манкуртів та лають з кремлівського підворіття у бік нашої країни, геть забувши, як свого часно рясно вона обсипала їх усіма щедротами.
Президент України підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО щодо позбавлення державних нагород зрадників України.
Читайте також: Державні зрадники як явище, або Звідки беруться манкурти
До першого списку увійшло 34 особи. Серед них – колишні урядовці, народні депутати, керівники СБУ та Генпрокуратури, прокурори, артисти, російські політичні, релігійні та культурні діячі. Усіх їх позбавлено державних нагород України безстроково.
До десяти з них застосований максимальний набір санкцій – 21 вид. Ідеться не лише про позбавлення державних нагород України, а й, зокрема, про блокування активів, анулювання ліцензій і дозволів та повне припинення торговельних операцій.
Серед них до сімох санкції застосовані вперше. Зокрема, це колишній перший заступник лідера політичної партії «Партія регіонів» та голова відповідної фракції Олександр Єфремов. Мав ордени «За заслуги» І-ІІІ ступенів та князя Ярослава Мудрого V ступеня.
Колишній перший заступник Генпрокурора України Ренат Кузьмін. Мав ордени «За заслуги» ІІ-ІІІ ступенів та звання «Заслужений юрист України».
Також державних нагород України позбавлено вісьмох осіб, які вже перебувають під іншими санкціями України.
Колишній народний депутат ІІ-IV та IX скликань Віктор Медведчук. Був нагороджений орденами «За заслуги» І-ІІІ ступенів та князя Ярослава Мудрого V ступеня, мав звання «Заслужений юрист України».
Ексміністр освіти і науки (2010–2014) Дмитро Табачник. Мав ордени князя Ярослава Мудрого IV-V ступенів та звання «Заслужений діяч науки і техніки».
Колишній прем’єр-міністр України (2010–2014) Микола Азаров, який був нагороджений орденами «За заслуги» І-ІІІ ступенів та князя Ярослава Мудрого V ступеня, а також мав звання «Заслужений економіст України».
Крім того, державної нагороди України також позбавлений колишній Генпрокурор України (2010–2014) Віктор Пшонка. Мав орден «За заслуги» ІІІ ступеня.
Колишній народний депутат III-IX скликань Андрій Деркач. Мав орден «За заслуги» ІІІ ступеня.
Предстоятель Російської православної церкви та колишній агент КДБ патріарх Кирило. Був нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого І ступеня.
Почесного звання «Народний артист України» позбавлені російські співаки Микола Басков, Філіп Кіркоров, Олександр Малінін, російський композитор Ігор Крутой, а співачки Кароліна Куєк (Ані Лорак) і Таїсія Повалій – також звання «Заслужений артист України».
Напередодні Верховна Рада України підтримала законопроєкт № 11410, який позбавлення державних нагород України осіб, які були засуджені за тяжкі чи особливо тяжкі злочини, кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, окремі злочини проти громадської безпеки; тих, хто пропагує державу-агресорку чи виправдовує окупацію України.
“Заслужені” й “почесні”, “лицарі” й орденоносці
Ще у 2019 році я змушений був привернути увагу суспільства, центральної влади до цієї теми – чому зграя Януковича ходить у генеральських мундирах, з найбільшими зірками на погонах, чому вони усі – “заслужені” й “почесні”, “лицарі” й орденоносці? (стаття Чому “дони” Януковича досі при орденах і з генеральськими зірками?).
Я ставив це питання через Фейсбук Генпрокурору Юрію Луценку, головному військовому прокурору Анатолію Матіосу. Не відповіли…
Так, нам відомо, що не було судових вироків щодо поплічників Януковича, не запроваджувалися персональні санкції, не було відповідного указу президента. Але ж міністерства та відомства і без судових вироків мали право позбавляти негідників відзнак за особливі заслуги. Хто з них мав сміливість зробити це? Ніхто! Вони ж могли б провести колегії міністерств, служб, комітетів й позбавити зрадників почесних звань.
Невже Юрію Луценку було до вподоби, що Пшонка на той час був «Почесним працівником прокуратури»? (Нагрудний знак “Почесний працівник прокуратури України” є відзнакою, що вручається за високі досягнення та вагомий внесок у розвиток та підтримку прокурорської діяльності в Україні, за виняткову працездатність, професіоналізм та відданість своїй професії у прокуратурі.)
Наприклад, позбавлення нагрудного знака “Почесний працівник прокуратури України” допускається за грубі порушення по службі та компрометуючі вчинки і тільки за наказом Генерального прокурора України.
Отже Генпрокурор міг би позбавити Пшонку цієї відзнаки. Але не зробив цього! Можливо, вважав, що у Пшонки не було “компрометуючих вчинків”?
Як називають українці Пшонку? Лютим ворогом, зрадником. Але ж він тривалий період з правової точки зору вважажвся державним радником юстиції України, доктором юридичних наук, заслуженим юрист України, мав Почесну грамоту Верховної Ради України. На мундирі – орден «За заслуги» III ступеня, нагрудні знаки – «Почесний працівник прокуратури України», «Державність. Справедливість. Сумлінність» II ступеня.
А чому екс-міністр Клименко (із колишнього відомства “мінздох”) – «Лицар закону» МВС? Клименко, який очолював Міністерство доходів і зборів, хизувався, що має нагрудний знак Державної податкової адміністрації України «За заслуги», нагрудний знак Державної митної служби України «За митну безпеку держави» ІІ ступеня, нагрудний знак Державної податкової служби України «Почесний працівник державної податкової служби України», відомчу заохочувальну відзнаку Управління Державної охорони України «За сприяння державній охороні». Так би мовити, був обвішаний «цяцьками» з голови до ніг.
Ще чотири роки тому я писав у статті «Зграя в мундирах»:
Особлива шуліка – Азаров. Він постійно усіляко опоганює і очорнює Україну, ненавидить її усіма фібрами душі, щодня коршуном накидається на землю, яка дала йому всілякі блага, нагородила усім, чим тільки можна було. Доктор геолого-мінералогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України. Державний службовець І рангу, радник Податкової служби І рангу, почесний працівник Податкової служби. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Заслужений економіст України. Кавалер Ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня, ордена «За заслуги» I, ІІ і ІІІ ступенів (тобто повний кавалер).
Але ворогові України і цих нагород було мало. У 2004 році міністр оборони України генерал Олександр Кузьмук нагородив Азарова пістолетом ПСМ “за визначні заслуги в забезпеченні обороноздатності України”.
Наказ про нагородження Кузьмук підписав 14 грудня 2004 року. Це сталося у той час, коли у Києві люди вийшли на Помаранчевий майдан. Однак зрадники, як бачимо, були, в пошані.
Нагадаємо: Державне бюро розслідувань за погодженням з Офісом Генерального прокурора повідомило про підозру колишньому прем’єр-міністру України Миколі Азарову у вчиненні державної зради за попередньою змовою групою осіб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що зміст та умови Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України були нав’язані президентом РФ Дмитром Медвєдєвим тодішньому прем’єр-міністру України Миколі Азарову в Москві о другій годині ночі, 21 квітня 2010 року, напередодні її підписання. Як стверджують правоохоронці, достовірно розуміючи наслідки підписання вказаної Угоди для України, Микола Азаров забезпечив візування та погодження проєкту документів з боку відповідних посадових осіб (міністрів, керівників правоохоронних органів, та від імені Кабінету Міністрів України), сприяв реалізації інтересів РФ під час усіх стадій погодження проєкту Угоди аж до її імплементації.
А наступного року, тобто через рік після підписання Харківських угод щодо фоту Азарову з нагоди дня народження вручили маузер!
Ось вам ще один приклад вшанування зрадників.
Відео про таємну схованку Азарова:
А подивімося на перелік “заслуг” ексміністра енергетики та вугільної промисловості Едуарда Ставицького (він же Натан Розенберг). У цього товстосума на грудях дуже тісно – зірочка до зірочки тулилися…
Нагрудні знаки: «За доблесну службу» I ступеня (Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України) , «За вагомий внесок у розвиток геологічної галузі України» I ступеня (Державна служба геології та надр України), почесна грамота «За вагомий особистий внесок у соціально- економічний розвиток України та її столиці — міста Києва, багаторічну самовіддану працю з нагоди 20-ї річниці незалежності України» (Київський міський голова).
Цей любитель розкішних швейцарських годинників та золотих злитків ще й Почесний розвідник надр (Державна служба геології та надр України).
Сьогодні міністерства та відомства, де “трудився” Ставицький-Розенберг, про ці нагороди воліють мовчати. Ніби їх не стосується. Київський міський голова Віталій Кличко міг би відкликати почесну грамоту, або зробити бодай символічний крок щодо позбавлення відзнаки.
Тема позбавлення нагород вкотре акцентує увагу на об’єктивності, справедливості, моральній відповідальності. Хіба ж відчуває ексміністр Кузьмук моральну відповідальність за те, що нагороджував зрадника Азарова? Навряд чи. Або Леонід Кучма… Кого він тільки не нагороджував! Андрія Деркача, Дмитра Табачника… Чи покаявся Кучма? Та ні, звичайно.
- Читайте також:
- Чи вибачиться Кучма перед народом за своїх призначенців? Справа Табачника
- Знову з Кучмою!
- Путін, Кучма і крейсер “Москва”
- На дерибані Української армії тисячі крадіїв та аферистів стали мільйонерами
Якщо сьогодні подивитися списки «заслужених працівників» із різних сфер, то кого там тільки немає! Безсумнівно, є багато достойних людей, які чесно та фахово працювали заради Батьківщини, досягнувши високих результатів. Водночас у цих списках є тьма-тьмуща колишніх «придворних” посіпак, чимало тих, хто ненавидить все українське, хто паплюжив нашу культуру, мову, перекручував історичні факти, пропагував російське… За що їм таке «визнання»? Може, настав час також переглянути списки, у яких так багато різної антиукраїнської шушвалі? І ця шушваль нині перелицювалася, дехто отримав навіть непогані посади в державних структурах, багато хто дременув з України. Чимало затаїлося, вичікуючи слушного моменту, щоб знову встромити ніж у спину України.
Отож і маємо одвічну проблему – нівелювання нагород та відзнак. І навіщо гратися в гуманність на третьому році війни?
Леонід Фросевич
На цю тему:
