Голодомор: пом’янемо, згадаємо, не вибачимо і не простимо
Кожна остання субота листопада для моєї родини є Свічкою Пам’яті не лише за безвинно убієнних голодною смертю в 1932-1933 роках 10 мільйонах 500 тисяч українців, серед яких 4 мільйони дітей. В Миргородському районі на Полтавщині, звідки я і мої батьки родом, покояться 22 моїх рідних і двоюрідних дядьків і тіток, з них семеро — у віці від 3-х до 12 років, вбитих голодною смертю.
Села Новоселиця і Попівка, де відповідно народилися моя мама (1916 р. н.) і тато (1905 р. н.), були занесені на так звану «чорну дошку». Що вона означала, сподіваюся, що сьогодні знають всі українці. Про страшний голодний МОР знаю з дитинства від бабусі і батьків. Моїм дітям про Голодомор розповідала моя мама, їхня бабуся. Мої онуки про нього знають від мене і моїх синів.
Будучи народним депутатом, після направлення неодноразових депутатських запитів, я добився у травні 2009 року порушення кримінальної справи № 475 за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932-1933 роках (ч. 1 ст. 442 ККУ) і допомагав слідчій групі СБУ в пошуку за кордоном доказів. Отримані фактичні дані і документальний фільм були долучені до матеріалів справи як докази.
13 січня 2010 року Апеляційний суд міста Києва постановив, що керівники комуністичного тоталітарного режиму СРСР Сталін (грузин) Каганович (єврей), Хатаєвич (єврей), Чубар (єврей), Молотов (росіянин), Постишев (росіянин), Косіор (поляк) з метою переслідування національно-визвольного руху в Україні та недопущення побудови і утвердження незалежної української держави, шляхом створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення частини українців спланованих ними Голодомором 1932-1933 років, умисно організували ГЕНОЦИД частини української національної групи, тобто вчинили злочин, передбачений ч.1 ст. 442 КК України.
Дякую всім, хто добивався встановлення ПРАВДИ про Голодомор-геноцид!
Обов’язково напишу, яка була розгорнута брутальна війна антиукраїнськими силами в Україні і за кордоном, щоб не допустити ухвалення законопроєкту «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» (2006), внесеного Президентом України Віктором Ющенком. Як керівництво Генеральної прокуратури (Медведько, Пшонка та інші) відмовилося порушувати кримінальну справу (я добився, щоб це зробила СБУ). Як москва в союзі з партією регіонів (Янукович) і комуністами (Симоненко) в парламенті добивалися, щоб не було судового рішення про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Як делегація росії в ПАРЄ блокувала розгляд цього питання і як зрадник-втікач Янукович заперечив визнання Голодомору геноцидом українців. Багато розповім вам про ті події, безпосереднім учасником і свідком яких я був.
Згідно висновків комплексних судових експертиз, завершених в 2020 році:
— під час масового штучного голоду 1921-1923 рр. в Україні було знищено 3 млн 500 тис. українців;
— від масового штучного 1946-1947 рр. голоду померло 1 млн. 500 тис. українців;
— під час Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. більшовицький єврейський режим знищив 10 млн 500 тис. українців, низ 4 млн дітей.
Вдумайтесь: трьома штучно організованими голодоморами було вбито 15 млн 500 тис. українців.
Нагадаю, що 32 країни світу, а також Європейський парламент і ПАРЄ визнали Голодомор в Україні 1932-1933 років ГЕНОЦИДОМ Українського народу.
Ізраїль і росія (правонаступниця СРСР) не визнають Голодомор геноцидом українців, оскільки його організаторами були керівники комуністичного тоталітарного режиму в СРСР євреї-більшовики Каганович (єврей, ідеолог геноциду українців), Хатаєвич (єврей), Чубар (єврей), Молотов (росіянин), Постишев (росіянин), Косіор (поляк) на чолі з тираном Сталіним (грузин).
Головними виконавцями геноциду українців на місцях були керівники каральних органів ОДПУ СРСР ( Ягода Єнох Гершенович — єврей) і ДПУ УРСР (Балицький Всеволод Аполонович — єврей).
На керівних посадах в органах ДПУ Української РСР в 1932-1933 роках перебувало 75 осіб, них 50 (66,6%) — євреї.
Фашистський режим путіна продовжує геноцид українців.
Українці, запалимо Свічку Пам’яті. Пом’янемо. Згадаємо поіменно рідних. НЕ вибачимо і не простимо вбивць українців!
Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, кавалер ордену ООН “Діяння на благо народів”, медалі ЄС “Європа – союз цінностей”,
член ПАРЄ (2006-2010), почесний голова СОУ, генерал-лейтенант
