Підлісся чи Підляшшя? Роздуми письменника

Українська народна мудрість словами невмирущої думи запевняє: «Все згине, тільки правда зостанеться». Глянути б в очі істини та поставити б на місце деяких наших західних сусідів. У декотрих із них наче вже не те, що умовний, а безумовний рефлекс – позирати зизим оком за межі своїх володінь. Та все у східний бік. Для прикладу, вчені та друковані хоча б і в тій же Польщі відколи вже товчуть воду в ступі: Підляшшя… Підляшшя… А коли б заявити правду та вказати, що одвічно то – Підлісся! І така назва не від когось…

Читати далі

Чому мовчить Національна академія наук України

Запроторений до в’язниці Джавахарлал Неру спромігся написати не буденного значення працю, видану 1955 року в Москві обрізаним накладом у п’ять тисяч примірників. Для службового користування. Неру переконав співгромадян, що арії з Подніпров’я, оминаючи Гімалаї, добувалися до узбережжя Індійського океану. Перший індійський і 138-й у світі космонавт Ракеш Шарма з високої орбіти мав сеанс зв’язку з прем’єр-міністром Індірою Ганді. На запитання, яка Індія з космічної висоти, відповів рядком з патріотичного вірша мовою хінді: «Прекрасніша від усіх на світі!» А ще мовив: «Така ж прекрасна й Україна, звідки приходили наші предки». З…

Читати далі

Убивця творчості. Роздуми письменника

За десять років я надрукував на комп’ютері й видав десять книг. Міг би написати більше якби комп’ютер не хапав за горло. Ні з сього, ні з того вискакує, як голий з конопель, – «Закрыть страницу». Натискаю мишкою – «закрыть». А воно собі на умі: «Подождать». Далі – ще одне знущальне: «Опаньки». Й насамкінець – «Перезагрузить». А проблиск творчого натхнення як змигнув, так і гасне. Той же Інтернет викриває торбохватів, які сплять на доларах і доларами в «підодіяльниках» або по-українському в підковдрах укриваються. Доле праведна! Спонукай чиновників не добрих, які управляють…

Читати далі

Цинізм без меж. Роздуми письменника

Папа римський Франциск 25 серпня цього року звернувся до учасників Всеросійської зустрічі молоді в Санкт-Петербурзі. Закликав молодих російських католиків не забувати про «велику спадщину» рф. Заповзявся заохотити молодь до католицької віри: «Ви спадкоємці великої Росії, святих правителів великої Росії Петра І, Катерини ІІ, тієї імперії – великої, освіченої, великої культури та великої людяності». Ну й що з такого огидного й принизливого підлабузництва? «Дарма праці», як сказав би Тарас Шевченко. Які там надії на рекрутування в католики? Після цілковитого краху позавчорашнього нестямно обожнюваного марксизму-ленінізму горезвісний путін подав приклад переорієнтуватися на православ’я.…

Читати далі

Хто є хто в Україні. Роздуми письменника

За моїм відчуттям, в Україні не залишилося жодного села й міста, де б тамтешні жителі, припадаючи на коліна, не провели у вічність доблесних захисників справіку рідної Матері-Землі. Прізвища героїв відомі насамперед з указів Президента України про нагородження – Петро Хижняк, Володимир Андрійченко, Павло Пилипченко, Дмитро Головко, Остап Левчук, Юрій Білик… Традиційні українські прізвища. Коли ж ідеться про призначення на керівні посади, де й беруться ті, найменування котрих простій людині не під силу й вимовити. Якось так виходить, що при виборах депутатів електорат віддає голоси бозна-де народженим та нерідко загребущим. Голова…

Читати далі

Добро і зло. Роздуми письменника

На зорі двадцять першого століття нової ери люте загарбницьке зло панує на повну губу. У відомого письменника Вадима Пепи, постійного автора “Українського репортера” душа болить за Україну. Сьогодні розміщуємо його черговий матеріал.  А в нашої печі – золотії плечі, Мальовані крила, щоб коровай Загнітила. Ой піч, наша піч! Іспечи нам коровай за ніч. Життєдайне, життєствердне заповідають нащадкам одні з перших на земній кулі рільників, хліборобів. Спонукають вирощувати на справіку рідній землі щедрі врожаї. Золоте плекати збіжжя. Ділитися окрайцями хліба насущного з каліками перехожими. А за нашого сьогодення – з усіма…

Читати далі

Правда про варягів. Роздуми письменника

Як стверджує Григорій Сковорода, «розум завжди любить до чогось братися…» 2015 року в Нью-Йорку появилося видання: Plokhy S. The Gates of Europe: a History of Ukraine» – «Брама Європи. Історія України». Харківське видавництво «Клуб сімейного дозвілля» учинило переклад українською мовою фантастичним накладом 10 000 примірників з дещо зміненою назвою – «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності», відзначений 2018 р. Національною премією України імені Т. Г. Шевченка. Автор – «професор історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету». Народився в місті Горький (тепер Нижній Новгород), куди батьки були…

Читати далі

Правда про слов’ян. Роздуми письменника

Десь сім тисяч років тому пращури українського роду переступили цивілізаційну межу. Після збирання дармових плодів земних, полювання й риболовлі, заходилися скородити землю та сіяти жито, пшеницю й усяку пашницю, щоб золоте збирати збіжжя. Всюдисущі елліни побачили, як одні з перших рільників на третій від сонця життєдайній планеті трудяться в поті чола на ланах і нивах й назвали їх – скави. Копачі. Паралельно георгос – землероби. По-українському правдивіше – хлібороби. У французьких архівах зберігається унікальний документ – «Реймська глоса до Псалтири Одальріха». Датується «у рік від втілення Господнього 1048». Одне з…

Читати далі