“Найбільше вражає – мужність однополчан! Справжній козацький дух”. Захисник Бахмута про бойових побратимів

Познайомився з учасником боїв під Бахмутом у лікарні. Нині в багатьох українських медичних закладах надається кваліфікована допомога військовим. У молодого чоловіка на лівій нозі пристрій, якого раніше мені не доводилося бачити. Назва тій дивині, каже мені поранений у ближньому бою, – «апарат зовнішньої фіксації». «Вагнерівець» кинув захисникові справіку рідної Матері-Землі прямо під ноги гранату. Розтрощило кістки «лівої кінцівки».

– Хірурги штопали, штопали, а воно розлазиться. Довго не вдавалося зашити. Таких засобів самозахисту, як у нас, у ворогів не бачив. Поранених окупанти не рятують. Їх без будь-якої допомоги кидають помирати. Мобілізовані зеки позбавлені навіть розпізнавальних знаків. Навряд, щоб хтось повідомляв родичам про їхню загибель. Гарматне м’ясо, приречене на убій.

З’ясовуємо, які втрати з обох сторін.

– З нашого боку незрівнянно менші, – переконаний.

Зізнається, б’ючи лихом об землю. При собі в кожного захисника рідної землі – новітня аптечка. Подарунки із зарубіжжя від тих, які підтримують Україну в нав’язаній дикою кремлівською ордою війні проти волелюбного південного сусіда. Засліплені одвічною ненавистю загарбники не одне століття – непримиренні душителі української національної свідомості. Злочинні супостати…

У кого зі співчутливих не крається серце, коли покалічений обережно, з натугою піднімається на двох милицях східцями в їдальню й так само тими ж приступками опускається після сніданку, обіду й вечері. На грудях – невелика сумочка. Лице випромінює життєздатність і якусь особливу привітність. Саме це й зацікавило мене поспілкуватися, запитати, як не впадає у відчай. Не піддається лиху.

Незламний духом – корінний киянин. Випускник Академії внутрішніх справ. Після наглого вторгнення рф в Україну приєднався до батальйону добровольців. По телевізору і в Інтернеті у боях за Бахмут постійно згадується «штурмова бригада». Саме в ній захищав рідну землю 28-річний Олег. Батько 15-річного сина Микити й донечки Насті – шестирічної першокласниці. Відвертий у своїх переконаннях:

– Як не захищати рід свій на своїй з діда-прадіда землі? Боятися – природна реакція. Без цього не вберегтися. Пропадеш ні з сього, ні з того. Траплялося бачити, як декотрі панікують. Упадають у ступор. Ніякої користі від переляканих немає. Після першого бою їх відправляють виконувати інші завдання. Що найбільше вражає, так це мужність однополчан! Справжній козацький дух! Невмируща спадщина від доблесних!

Пригадую, як один зі «слуг» одержав мандат депутата Верховної Ради України. Тут же з екрана телевізора заявив: «гордий з того, що служив в Ізраїльській армії». Чому б йому з його бойовим досвідом не долучитися до самовідданих добровольців. Можна уявити, яке б це справило враження, гідне наслідування, на «братів незрящих гречкосіїв», за словами Тараса Шевченка. Натомість після одержання депутатського мандата від «гордого» – ні слуху, ні духу.

Залишилося в моїй пам’яті, як декотрі з тих, що мають доступ до телеекранів, запевняли: коли рф розв’яже відкриту війну в Україні, то підуть на передову разом із синами. Коли ж претендент на довічну владу в кремлі спровокував відверту криваву бійню, то виявилося, що сини хвалькуватих добре влаштовані за кордоном – у позавчорашньому «загниваючому капіталістичному світі». А без них батькам – як без рук. Тож тримаються якомога подалі від «передка».

Питаю Олега: чи допікають йому болі? Відповідає: «терпимо». Коли Київ атакують ракети й дрони, нога не дає спокою:

– Кручуся й не можу заснути. Може, чисто психологічно. Непокоїть пережите.

Лікується в цій лікарні вже чотири місяці. Скільки ще видужувати, спеціалісти не знають. Продовжують ще на два тижні.

Цікавлюся, хто ж оплачує лікування? Витрати взяв на себе Спеціальний фонд штурмової бригади. Як можуть, опікуються волонтери. На реабілітацію поранених на жорстокішій, ніж будь-коли, війні – з миру по нитці.

Назвав коротке слово про знайомство з Олегом – щира душа. Додаю з легким серцем – совісна.

 

Вадим Пепа, письменник

Світлина на головній сторінці ілюстративна. Із Фейсбуку Сухопутних військ.

 

 

 

 

 

Like

Вадим Пепа

Журналіст, письменник