Темінь безпросвітня. Роздуми письменника крізь віки

Свого часу граф Лев Толстой, почесний член тодішньої академії наук, мовби виконуючи заповідане Тарасом Шевченком, просвіщав «братів незрящих гречкосіїв»: «Сила влади тримається на неосвіченості народу й вона знає про це й тому завжди буде боротися проти освіченості. Пора нам зрозуміти це». На лихо, до розуміння цього – як до неба пішки. Колишня Парламентська бібліотека, в читальному залі якої в молоді літа я наполегливо черпав нові знання, віднедавна удостоєна звання Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого. Сіє «розумне, добре, вічне» за адресою – м. Київ, вул. М. Грушевського, 1. Філософ Григорій Сковорода…

Читати далі

Книга «Володар Грому» спростовує маячню кремлівських верховодів про «єдіний народ»

Впливова відведеною їй вічністю тисячолітня візантійська ортодоксія з експансіоністських зазіхань понизила братів Кия, Щека, Хорива і сестру їхню Либідь до земних володарів, які «сиділи» на «безлюдних» горах. Не правдиве досі нав’язується в шкільних і вузівських підручниках. Дивлюся в очі істини. У виданій 2020 року книзі «Володар Грому» посилаюся на свідчення візантійського історика Пропокопія Кесарійського. Всесвітньо визнаний учений із VІ ст. н.е. провіщає: «Племена ці, Sclaveni й Antes, не управляються однією людиною, а зстародавна живуть у народовладді, й від того в них вигідні й невигідні справи завжди ведуться спільно… вони вважають,…

Читати далі

Правда про варягів. Роздуми письменника

Як стверджує Григорій Сковорода, «розум завжди любить до чогось братися…» 2015 року в Нью-Йорку появилося видання: Plokhy S. The Gates of Europe: a History of Ukraine» – «Брама Європи. Історія України». Харківське видавництво «Клуб сімейного дозвілля» учинило переклад українською мовою фантастичним накладом 10 000 примірників з дещо зміненою назвою – «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності», відзначений 2018 р. Національною премією України імені Т. Г. Шевченка. Автор – «професор історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету». Народився в місті Горький (тепер Нижній Новгород), куди батьки були…

Читати далі

Правда про слов’ян. Роздуми письменника

Десь сім тисяч років тому пращури українського роду переступили цивілізаційну межу. Після збирання дармових плодів земних, полювання й риболовлі, заходилися скородити землю та сіяти жито, пшеницю й усяку пашницю, щоб золоте збирати збіжжя. Всюдисущі елліни побачили, як одні з перших рільників на третій від сонця життєдайній планеті трудяться в поті чола на ланах і нивах й назвали їх – скави. Копачі. Паралельно георгос – землероби. По-українському правдивіше – хлібороби. У французьких архівах зберігається унікальний документ – «Реймська глоса до Псалтири Одальріха». Датується «у рік від втілення Господнього 1048». Одне з…

Читати далі

З душі й серця українського роду вирвано предковічну пам’ять. Роздуми письменника

Давньогрецькі мудреці прорікали: правда приречена крутитися на рогах бика. Так було справіку. Так і тепер, коли людство на третій від сонця планеті замислюється над тим, як урятуватися від перенаселення та в яку космічну безвість переселятися. На земній кулі заради цього вищі створіння відкрили Америку. Винищили вогнепальною зброєю і завезеними пошестями аборигенів. Але й самі поплатилися. «Ощасливили» Європу сифілісом і венеричними хворобами. Було та загуло. Одначе бур’яном не заросло. Навіть щонайвіддаленіше, первісне не тільки стукає в серця небайдужих, а й пробуджує уяву. Ось те, що на виду. Перед очима уже не…

Читати далі