Лихо з розуму вже настільки висміяне, що, здавалося б, не роззявить рота. Аж ні. Вискакує, як голий з конопель. Або як шолудивий пес, до якого причепилися реп’яхи. Гудить на всі заставки українську національну свідомість: «долбаные селюки». І з якої ж причини обпльовувати співвітчизників? Не схвалюють перейменування України на Русь-Україна. Просвітити б неосвічених з не останніми рангами державних службовців. Навряд, що читатимуть. Та все ж слід указати. 2015-го року в Нью-Йорку опубліковано англійською мовою книгу «Plokhy S. The Gates of Europe: a Histori of Ukraine». Переклад українською мовою з дещо зміненою…
Читати даліАвтор: Вадим Пепа
В Україні лихо з розуму ніяк не вгамується. Роздуми письменника
Лихо з розуму вже настільки висміяне, що, здавалося б, не роззявить рота. Аж ні. Вискакує, як голий з конопель. Або як шолудивий пес, до якого причепилися реп’яхи. Гудить на всі заставки українську національну свідомість: «долбаные селюки». І з якої ж причини обпльовувати співвітчизників? Не схвалюють перейменування України на Русь-Україна. Просвітити б неосвічених з не останніми рангами державних службовців. Навряд, що читатимуть. Та все ж слід указати. 2015-го року в Нью-Йорку опубліковано англійською мовою книгу «Plokhy S. The Gates of Europe: a Histori of Ukraine». Переклад українською мовою з дещо зміненою…
Читати даліУкраїна у вариві глобалізації. Роздуми письменника
За офіційним повідомленням, в Україні на перше липня 2021 року – 41 383 200 жителів. Зменшення за січень-червень 21 р. – 205,2 тис. осіб. На 100 померлих – 38 народжених. Яка ж перспектива? Що ж далі відбуватиметься? Куди ж котимось? Так звана еліта в Україні, як і з приводу іншого доленосного, – ні пари з вуст. Як води в рот набрали вчені та друковані. «Ніхто не гавкне й не лайне» – говорив у таких випадках Тарас Шевченко. Великий Кобзар не міг передбачити, що через 170 років після його смерті населення…
Читати даліЧи був Кий перевізником? Роздуми письменника
Протягом багатьох віків український народ, а з ним і весь світ, вірили поданому в літописах: «Коли ж поляни жили особно і володіли родами своїми, бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм на своїх місцях, володіючи кожен родом своїм, то було [між них] три брати: одному ім’я Кий, а другому – Щек, а третьому – Хорив, і сестра їх – Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі , яка нині зветься Щековицею, а Хорив – на третій…
Читати даліНа початку Незалежності письменник Василь Рубан закликав владу не здавати ядерну зброю
Молодший від мене мій добрий знайомий Василь Рубан після служби в ракетних військах Радянської армії навчався на філологічному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю українська мова й література. 1967 року з третього курсу, як і мене наприкінці 1956 року з четвертого, було відраховано або, простіше, виключено з політичних мотивів. На щастя, Василю пощастило, де прихилити голову. Оселився в селі Лісники Києво-Святошинського району в хаті своєї баби по матері. Захопили в полон вірші. Разом з такими ж переслідуваними однодумцями започаткував так звану Київську школу поезії. Два роки…
Читати даліВідповідь Путіну “про історичну єдність росіян та українців”
Путін опублікував на сайті Кремля статтю українською та російською мовами статтю “про історичну єдність росіян та українців”. Президент Росії Путін вкотре вже виступає із агресивною заявою про ідентичність українського й російського народів. Начебто вони з однієї колиски, в якій старша сестра – Росія. І це при тому, що перша згадка про Москву, як про дрібне поселення на березі однойменної болотистої річки з прозвиськом Гнила, датується 1147 роком. Москва вбивалася в колодочки й вивищувалася опісля як столиця в осередді угро-фінських племен. А Київ не лише зі слів видатного французького письменника Оноре…
Читати даліВ ОРДЛО пенсію не одержати без російського паспорта
Мій батько пройшов грізними дорогами Другої світової війни «від дзвінка до дзвінка», як мовиться по-народному. Повернувся в розпал жнив 47-го року, бо був задіяний в охороні Потсдамської конференції. Мало кому в моєму рідному селі випало таке щастя. Більшість мобілізованих на фронт «полягли смертю хоробрих». Гетьман Іван Мазепа не знічев’я вказував, що українська земля – «точка і біль усього нещастя». Я це бачив на власні очі. Шкільні підручники наприкінці й після війни – на вагу золота. Видавалися по одному примірнику на цілий гурт. Доберешся восени по невилазній грязюці, а взимку через…
Читати даліСон розуму. Роздуми письменника
Згідно античної міфології, вічність вищого створіння можлива лише в непробудному сні розуму без будь-яких відчуттів. З цього приводу Еразм Роттердамський з гострим ядучим язиком висловився знущально: «Глупота – наймогутніша з богинь, робить людей вічно молодими… тендітні душі, які, окрім пишних титулів, майже нічого не можуть зносити». Авторитетний візантійський історик Прокопій Кесарійський із YІ століття провіщає: «Племена ці, Sclaveni й Antes, не управляються однією людиною, а зстародавна живуть у народовладді, і від того у них вигідні й невигідні справи завжди ведуться спільно… вони вважають, що один з богів – творець блискавки…
Читати даліНе все те золото, що блищить
Редакція «Літературної України» не встигла похвалитися одержаними за підсумками конкурсу, проведеного Українським фондом культури, чималим виграшем – 380 тисяч гривень, як не змогла порадувати читачів наступним номером. Одержана сума виявилася журавлем у небі: усе до останньої копійки пішло на погашення попередніх боргів. З передплатою періодики за панування новітніх комунікацій неабияка скрута. Одначе зі сторінок часопису б’є фонтаном оптимізм. В попередньому номері, який можна відкрити в Інтернеті, заявлено: «Діалоги «Л. У. Сергій Жадан: Наш час – золота ера української культури». Подано інтерв’ю популярного автора для Vogue Man UA. «Українську розмову опублікував…
Читати даліВ Україні переважна більшість легко піддається одурманенню. Роздуми письменника про тоталітаризм
Теперішню ідеологію в Україні віддано на відкуп позавчорашнім комуністам. Мастодонти пропаганди із багаторічним компартійним стажем не вилазять з телеекранів. Гудять, очорнюють, дискредитують будь-що проукраїнське. Товчуть воду в ступі з не меншою озлобленістю, ніж глашатаї ненависті з кремлівських владних коридорів. Їхніх вождів спецслужби міжнародного капіталу таємно доправили в Петроград, колишній Санкт-Петербург-Петербург, а далі – Ленінград і насамкінець знову Санкт-Петербург. Запанувала чужа-чужаниця на одній шостій планети, забезпечуючи фінансами, здертими з численних приневолених народів, компартії в усьому світі. Здавалося б, красна ціна – мідний п’ятак у базарний день проголошеному з вуст Леніна: «Вчення…
Читати далі