Людина людині – вовк. Дещо про звірства російських окупантів. Роздуми письменника

19.06.202320.06.2023 Вадим Пепа 0 коментарів війна, російська агресія

Ще в середині 3-го століття до нашої ери у виставі римського комедіографа «Осли» Тита Макція Плавта прозвучало: «Людина людині – вовк». Назва сценічного дійства промовиста. Далекосяжний і вислів.

Чому саме вовк? Через те, що коли ненаситний хижак вдирається до овечої кошари, то не залишає на розплід жодної особини. Усім – до останньої жертви – перегризає горлянки.

Після безуспішного повстання рабів під проводом Спартака на лиховісній Аппієвій дорозі, що вела до Риму, конали в пекельних муках розіп’яті на хрестах. В прибитих крізь зап’ястки до бездушного дерева легені й внутрішні м’язи розривалися, пронизуючи все тіло. Передсмертна агонія могла тривати до 5-6 днів.

Ніякі гієни, ніякі дикі собаки динго, ніякі шакали не прикінчували свою здобич з такою звірячою люттю, як люди людей. Як вищі створіння вищих створінь.

І після всього цього дикунства італійський поет Франческо Петрарка (1304-1374 рр.), «родоначальник гуманістичної культури Відродження» провіщає: «Що ж є вся історія, як не римська слава?» На те виходить, що сутність автора криється в автобіографічній прозі: «Моя таємниця, або Книга бесід про презирство до світу».

Хто в двадцять першому столітті нової ери сліпий і глухий до нечуваних звірств, що їх учиняє рф? Видання «The New Jork Times” повідомляє: оскільки греблю Каховської ГЕС було збудовано за радянських часів, «Москва мала кожну сторінку інженерних креслень і знала, де знаходиться вразливість». «…Враховуючи супутникові та сейсмічні дані про вибухи в цьому районі, найімовірнішою причиною обвалення став вибух заряду, розміщеного у коридорі для обслуговування або тунелі, який проходить крізь бетонне серце конструкції».

То й що ж зі свідченнями авторитетних фахівців? Претендент на довічну владу в кремлі товче воду в ступі: греблю розбомбили Збройні Сили України. Хоч відомо: будівельники в період «холодної війни» розраховували, що Каховська гребля встоїть після ядерного удару.

Появляючись на божий світ із підземних бункерів, путін зациклився на пропагандистському безумстві. «Україну створив Ленін, який з якогось переляку віддав українцям землі Росії». «Українців не існувало до Леніна, українці живуть на історичних територіях рф». А хто ж, як не путін, не один десяток років тулив чим ближче до серця партквиток з профілем «вождя світового пролетаріату»? Тепер кремлівський самодержець волів би, щоб вірнопіддані припадали до ікон з його ликом.

Невже фальсифікатор історії ніколи не читав і не чув не доступних для абсолютної більшості вірнопідданих партійців «одкровень» від обожнюваного ними ж К. Маркса:

«Не знати мови країни проживання може гість, ідіот або окупант, що насаджує свою мову… Московія була вихована і виросла в жахливій і огидній школі монгольського рабства… Не сувора слава норманської доби, а криваве болото московського рабства було колискою Москви, а сучасна Росія є нічим іншим, як трансформацією останньої… Росія, не маючи жодного відношення до Руси (України) й отримавши, точніше – вкравши свою нинішню назву у 18 ст., нахабно претендує на історичну спадщину Руси (України), створеної на вісімсот років раніше. Насправді московська історія – це історія Орди, пришита до історії Руси (України) білими нитками й цілком сфальсифікована».

Не в брову, а в око б’є завидющому на чуже й застереження від Ф. Енгельса:

«Будь-яке захоплення території, будь-яке насильство Росія завжди здійснювала, прикриваючись брехнею про просвітництво, лібералізм і звільнення народів».

Книги, які вийшли з-під пера письменника Вадима Пепи.

Насамкінець звертаюся до мислячих. Не полінуйтеся. Наберіть в Інтернеті – «Вічність українського етносу». Історична правда – як у дзеркалі. Читайте не скорочене, подане в «Голосі України», а довершене – в «Українській літературній газеті».