Відкриваємо для себе Золтана Мичку – дивовижного художника із Закарпаття, людину, яка була надзвичайно закохана у свій край і писала цікаві, вишукані картини.
Власне, про митця ми читали й раніше у довідковій літературі, але ось випала нагода близько, навіч побачити його роботи. І це завдяки добре знаній художній галереї «АВС-арт», яка продовжує постійно тримати руку на пульсі мистецького життя. Тут відкрили ретроспективну пам’ятну виставку Народного художника України Золтана Мички (1949-2017) «Мир твоєму дому», у якій близько сорока робіт. Саме таку назву має одна з картин живописця.
Погодьтеся, назва дуже символічна, акцентує на глибинній сутності творчості митця, «пов’язує» всі картини, всю експозицію. «Мир твоєму дому» – це ще й мир твоїй душі, спокій, гармонія, побажання саме такого, блаженного, стану. Зрештою, вона має ще і євангельскі витоки. Усі ми хочемо, щоб наші оселі були в безпеці, щоб жити нарешті під мирним небом. Про це, зокрема, говорила під час відкриття експозиції мистецтвознавець Алла Маричевська. яка разом з донькою художника Юлією Мичка-Левченко, працювала над підготовкою цієї виставки. Експозицію сформовано таким чином, що тут простежується доволі цікавий творчий шлях художника: від академізму – до абстракції.
Хто ж він, Золтан Федорович Мичка? У Вікіпедії читаємо: корінний мукачівець, щонайменше чотири покоління його предків жили в Мукачевому. У 1972-му закінчив відділення художників-оформлювачів Одеського обласного будинку народної творчості. Учасник художніх виставок: обласних та всеукраїнських — з 1973 року, закордонних — з 1987-го. Учасник міжнародних пленерів та симпозіумів. Бібліофіл. Володів мовами східної, центральної та південної Європи. Засновник і директор Мукачівської картинної галереї (1995-2005 роки).
Відомо також, що митець був учасником 130 європейських міжнародних пленерів та симпозіумів у 32-ох країнах. Його твори зберігаються в музеях і колекціях як в Україні, так і поза її межами.
Сьогодні з творами Золтана Мички знайомляться кияни. Засновник і фундатор галереї голова Громадської організації «Фонд муніципальних реформ “Магдебурзьке право”, очільник Київської організації Національної спілки художників України Михайло Поживанов підтримав ідеєю проведення цієї класної виставки. Про вагомі здобутки закарпатського живовописця має знати якомога більше людей.
Для популяризації творчості митця багато зусиль докладає його донька Юлія Мичка-Левченко.
-Я хочу не лише розказати про свого тата, але й крізь призму його робіт показати як він творив, – сказал у виступі на відкритті експозиції пані Юлія. – І мені дуже важливо, що все нові й нові люди приходять на виставку, обмінюються враженнями про картини. Бо коли говорять про людину, про художника, то мистецтво – живе, і це дає силу родині художника. Загалом це вже одинадцята персональна виставка Золтана Мички, яку ми відкрили з 2017 року. Кожна з них – по своєму особлива, світла, добра. Я завжди намагаюся додати нові роботи, показати повніше творчість живописця як для глядача, так і для мистецтвознавців, творчих людей. Родзинкою нинішньої експозиції є малюнки. Готуючи твори для виставки, я навіть розгубилася, що вибрати… Бо мені усі роботи подобаються, як і мамі. А вона, до речі, радила обов’язково показати глядачам малюнки церков. Ці роботи мають ще й архітектурну цінність, бо церкви – давнішні, тато їх малював, причому з різних сторін, у 1970-х роках. Можливо, деяких храмів уже й нема.
Відібрали для експонування також портрети людей, типажі…
Пані Юлія згадує, що Золтан Федорович дуже охоче їздив на пленери, його магічно тягнуло у гори, до монастирів. Пленери були його життям. Бувало, що брав з собою доньку, тоді ще школярку.
-Іноді тато запитує мене: «Якого кольору небо?» Сіре, кажу. А він мені: «Ні, не сіре. Подумай добре!». Він завжди просив мене думати. Після його слів бачу, що небо трішки рожеве. Тато завжди звертав увагу на колір. Я вже тоді розуміла, що він дуже любив людей. У яке б гірське село ми не приїхали, було відчуття, що тато там як свій, що він тут давно живе. Він знав дуже багатьох тамтешніх людей. Йому було важливо показати красу Закарпаття, щоб нею милувалися усі. А особливо його захоплювали діти. Усіх хлопчаків, яких малював, називав «Іванками». На цій виставці є малюнок «Іванко». Тато завжди у поїздки брав з собою багато цукерок, пригощав дітей. Ось така, дуже тепла, любов до дітей відчувається у багатьох його роботах.
Сьогоднішня виставка «Мир в твоєму дому» – саме про любов, про отчий дім і що означає він для кожного. Для Золтана Мички рідний дім – мальовниче Закарпаття, Мукачево. Родина – це також дім, як і Україна.
Головний редактор газети «День» Лариса Івшина каже:
– Я дуже рада, що галерея «АВС-арт» робить велику справу, популяризуючи творчість художників. – Хоч я особисто не знала Золтана Мичку, але мені давно відома закарпатська школа живопису. У газеті «День» ми розповідали про усі важливі мистецькі події в Ужгороді, побували тут зі своїми книгами (Бібіліотека газети «День». – Ред.), в тамтешньому музеї експонувалася наша фотовиставка. Закарпаття – дуже багатий край на талановитих митців. Тому, вважаю, що на творчість кожного талановитого художника має бути особливий погляд талановитого глядача, мецената, журналіста, тих, хто підсвітить цей талант. І дуже добре, що галерея якраз і підсвічує таланти з кожного нашого регіону. А ще мені здається, що перш ніж говорити про європейську інтеграцію, нам потрібно говорити про внутрішньо-українську інтеграцію. Галерея Михайла Поживанова – місце про внутрішньо-української інтеграції, паралельно з європейською. Тому що ми пізнаємо красу одеської школи живопису, закарпатської, інших шкіл… Це такий виразний, глибокий заміс… Тому не випадково ось ці, яскраві, українські характери усім нам подобаються. А уявіть собі, якби усі імена наших художників були відомі в Луганську, Донецьку, Севастополі, то скільки б людей мали б бажання жити разом, однією українською родиною!
Микола Кутняхов, член Національної спілки художників України також вважає, що назва виставки є вельми виправданою.
-Оглядаючи картини, складається враження, що панують спокій, гармонія, є потужна енергетика, – розмірковує художник Микола Кутняхов (на світлині перший ліворуч).
Хоч наскрізною ідеєю експозиції є узагальнений образ рідного дому, тим не менш представлені роботи є водночас і різноплановими, висловив свою думку в коментарі авторам цих рядків генерал-лейтенант у відставці, колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Ігор Романенко, який завітав на відкриття виставки.
-На мій погляд, у кожній картині художник показав, як можна чарівно працювати з кольором, «грати» на контрастах, зображуючи, наприклад, пори року. Донька живописця говорила, що у нього є послідовники, учні, які розвивають манеру його письма, щоб вона не була втрачена. Тому що це багатство нашої країни, нашої культури. І це дуже важливо, – промовив генерал Романенко. – Приємно, що, незважаючи на важкий стан в країні, на війну, все ж чимало робиться для розвитку культури. Гарний приклад у цьому показують Михайло Поживанов, родина Золтана Мички. Відвідувачі художньої галереї мають можливість доторкнутися до високого мистецтва, а ще, так би мовити, відновити себе й енергетично.
Продовжуючи розмірковувати над дивовижною кольористикою в роботах митця, процитуємо Аллу Маричевську.
– Дивишся на деякі картини і бачиш, як автор вібрує, скажімо, на межі фігуративу і не фігуративу. Як розмивається форма, але суть, що це пейзаж, все одно залишається, ти його бачиш. Але ти його бачиш уже на рівні емоцій, як колір тебе ніби «насичує».., – говорить пані Алла.
За її словами, низка цікавих робіт на виставці – рисунки та замальовки.
Головний редактор журналу «Образотворче мистецтво», мистецтвознавець Володимир Петрашик особисто знав художника. Про це й говорив у своєму виступі, акцентуючи також на творчій манері Золтана Мички.
Петрашик каже, що в галереї «АВС-арт» цілком справедливо й закономірно звернулися до творчості закарпатського митця. Тут дуже ретельно, на високому професійному рівні підходять до відбору претендентів для участі у виставках.
-Радію, що кияни можуть побачити картини Золтана Мички, – говорить Володимир Петрашик. – Золтан Федорович був не просто художником, це була надзвичайно інтелігентна, мудра людина. Він, вважаю, сформував свою творчу манеру – це важливо для закарпатської школи живопису. Мичка дуже глибоко роздумував над темою релігії. Він глибоко поринав у теми архітектури, народної творчості, любив село. Добре знався на проблематиці культури. З ним було легко спілкуватися. Він був абсолютно доступним.
Отже, запрошуємо до художньої галереї «АВС-арт».
Виставка триватиме до 20 червня, відвідати можна з 12:00 до 18:00 щодня, крім неділі та понеділка.
Вхід вільний. Адреса: вулиця Глибочицька, 32-В, 3-й поверх.
Світлана Фросевич, Леонід Фросевич.
Фото: “Український репортер”
