Сім скандалів Української агенції з авторського та суміжного права, аби замовчати зниклі авторські мільйони

08.12.202114.01.2023 Олександр Ягольник 0 коментарів авторська винагорода, роялті, УААСП, українська музика, шоу бізнес

У сфері авторського права в Україні як у відомому кіносюжеті – «все вже вкрадено», а тепер треба зробити вигляд, що саме ми боремося за «чесне роялті». Саме так діють чудові медійні люди в керівництві Української агенції з авторського та суміжного права (УААСП) – продовжують старі схеми та придумують нові ходи, аби відволікти увагу від масштабних багатомільйонних крадіжок та захмарних зарплат менеджменту.

Цьогоріч УААСП встановив рекорд за кількістю спродукованих скандалів, котрими фронтмени цієї організації Валерій Харчишин і Тарас Тополя, як і годиться людям великої сцени, талановито й креативно переконували авторів і громадськість: мовляв, саме в УААСПі борються за чесне українське роялті.

Наприкінці року в шоу-бізнесі звично підводити підсумки, тож, не відступатиму від традицій і тут.

Перший скандал під назвою «Нечесна держакредитація» стався у січні. До того, в грудні 2020, незаангажована державна комісія з 8 осіб у повній відповідності з процедурою, прописаною в законі 2018 року, обрала 2 акредитовані організації – «АіВ» і «ОКУАСП».

В УААСПі наполягали, що позаяк вони є членами Всесвітньої організації СISAC і саме їм надходять гроші українських авторів з інтернет-платформ, це автоматично має гарантувати їм перемогу. Проте державну акредитацію УААСП з тріском програв, бо зміг підтвердити лише 5 % музики, що використовується в Україні, натомість конкуренти – 75 %.

Встановивши перед Верховною Радою сцену й замовивши неймовірну кількість повітряних кульок, що роздавалися всім охочим, члени авторської ради УААСП зробили концертну «солянку», конферансом якого стало невдоволення на держакредитацію і на всіх, хто не дав їм перемогти.

Другий скандал стався в березні й мав назву: «Плівки, на яких ділять гроші українських авторів».

Телеведуча Яніна Соколова в своїй програмі «Соромно!» перед сюжетом про «Вагнергейт»сповістила, нібито «щороку авторські збори в Україні сягають 150 мільйонів гривень, а загальний об’єм ринку оцінюється у 100 мільйонів доларів». Далі вона оприлюднила “сенсацію про корупцію”, а насправді- аудіозапис робочого zoom-засідання авторської та наглядової рад УЛАСП/ОКУАСПу.

«Корупцію» телезірка побачила у вирваній з контексту цитаті представника Universal в Україні Олега Долинського. Його слова: «Є можливість повпливати на позицію Ткаченка (міністр культури – Ред.)». Коментувати «скандал» Соколова запросила Тараса Тополю, віце-президента УААСП – агенції, що, як підкреслено закцентувала Яніна, «виступає за чесний розподіл коштів авторів».

Насправді ж останніми роками в Україні всіма гравцями шоу-ринку сумарно збиралося до 100 мільйонів гривень, а теза про загальний об’єм українського ринку у «100 мільйонів доларів»–взагалі нонсенс, бо це в 2,5 рази більше, ніж збирають у сусідній Польщі, де система незалежного авторського права безперебійно працює ще з часів СРСР.

А от дійсно найболючіша тема в авторському середовищі – куди зникають з УААСП гроші, зокрема, й невиплачене роялті з інтернет-платформ? – не така цікава для Яніни. Чи не тому, що в одному зі своїх інтерв’ю вона якось обмовилася, що нинішній гендиректор УААСП Валерій Харчишин для неї «навіть ближче за чоловіка»?

До речі, кілька місяців згодом сам Тарас Тополя на всю країну оприлюднив цікаву деталь: як дзвонив Президенту України та переконав його, що, на думку УААСП, були порушення під час проведення державної акредитації. Після того державна машина й почала блокувати видачу необхідних паперів організаціям-переможцям. Це не адмінресурс? Не корупція?

Третій скандал «Як відмиваються гроші українських авторів» трапився в травні. Партнер Тараса по групі «Антитіла» Сергій Вусик, що теж входить до правлячої верхівки УААСП, звинуватив конкурентів по держакредитації в розкраданні коштів.

Вочевидь, спікер УААСП пригадав юнацькі роки, проведені в міліцейській академії, й не скупився на епітети до колег з авторського права. Назвав «рекетиром з 90-х» навіть колишнього віце-президента УААСП, переможницю Євробачення Руслану. Йому не сказали чи він забув, що Руслана пішла з УААСПу саме на тлі скандалів у 2019 році навколо в 50 (!) раз завищеної ціни на комп’ютерну програму з розподілу та невідомо куди виведених коштів?

Сьогодні Руслана є президентом «АіВ» – однієї з двох ОКУ, визнаних переможцями на державній акредитації. Тож антипатія колишніх друзів зрозуміла.

Четвертий скандал під назвою «Криза роялті» вибухнув у серпні. В день Незалежності Руслана написала відкритий лист до Президента Володимира Зеленського та озвучила дані про 100-мільйонні збитки української шоу-індустрії в зборі цьогорічного роялті через те, що чиновники Мінекономіки не підписують документи з переможцями конкурсу, навіть попри рішення суду. Це ж підтвердив Зеленському і Єрмаку й продюсер Олі Полякової Михайло Ясинський. (Щоправда, тоді ще ніхто в шоу-бізнесі не знав, що справжньою причиною затримки стала ота згадана вище зимова телефонна розмова Тараса Тополі з Президентом).

П’ятий скандал: «STOP №5572» розпочався восени й пов’язаний із одіозним законопроєктом №5572 депутатів Потураєва і Санченко, справжня мета якого – скасувати грудневе рішення державної акредитації. Це, окрім УААСПу, вигідно олігархічним медіа-групам, концертним організаціям і потужним комерційним фестивалям типу Atlas Weekend, великому бізнесу типу мережі «АТБ», котрі цьогоріч так і не сплачували роялті.

Скільки це триватиме? Законопроєкт суперечить Конституції, засадам міжнародного права й руйнує ухвалену три роки тому реформу авторського права, на яку український шоу-бізнес чекав понад 30 років. Дивно, що проєкт закону майже миттєво пройшов усі процедурні питання та проголосований депутатами в першому читанні, в той час як безліч законопроєктів місяцями, і навіть роками чекають висновків профільних комітетів, щоб потрапити до сесійної зали.

Шостий скандал «Хабар у $ 100 000», що шокував український шоу-бізнес – це спецоперація із затримання силовими структурами гендиректора організації «ОКУАСП», що виграла конкурс державної акредитації й обшуки в офісі «АіВ». Пост про затримання й світлини без ретуші облич безпосередньо зі спецоперації Тарас Тополя опублікував навіть раніше за прес-служби СБУ та Офісу генерального прокурора!

Вражає відсутність реального підтвердження на фото тих 100 тисяч доларів заявленого хабара та незвична для рок-музикантів співпраця фронтмена групи «Антитіла» з правоохоронною системою.

Сьомий скандал: «Зниклі мільйони УААСПу» стався в листопаді, коли оприлюднили дані про річні збори УААСП, згідно з офіційними звітами самої ж організації. Цифри доводили: за 2018-2020 рокимайже 35 мільйонів гривень авторських грошей безслідно зникли з рахунків організації колективного управління УААСП.

А саме: загалом із зібраних 73,6 млн грн на власні управлінські витрати УААСП витрачено аж 24,7 млн, що на 10 мільйонів більше, ніж передбачено законодавством, а авторам виплатили лише 14,2 млн грн. Де поділися ще34,7 млн грн?

Нинішній гендиректор організації Валерій Харчишин авторській спільноті та широкій громадськості так нічого й не пояснив.

Тож питання щорічно зникаючих з УААСП авторських мільйонів залишається відкритим. Дивним чином безпорадними в цьому питанні виявляються правоохоронні органи, з якими так добре співпрацюють керівники УААСП. І як довго УААСП ще «успішно» освоюватиме авторські кошти замість самих авторів?

А поки чомусь нові автівки люкс-класу з’являються лише у цих окремих «борців» за спільне авторське багатство. Адже принаймні 35 мільйонів гривень десь надійно прилаштовано? Це ж не якісь там 100 тисяч доларів «хабара», це лише вдесятеро більше. Але, мабуть, про такі дрібниці правоохоронцям нічого невідомо, немає ніяких відосиків про затримання зловмисників.