Гуманітарна “ядерна” бомба в серце українського шоу-бізнесу. Розслідування
Голова «Фонду Розвитку Української Музики» Роман Муха нещодавно влучно мовив, що “нав’язування Україні музичних чартів з Москви – те саме, якби ХАМАС нав’язував би чарти Ізраїлю”. Та справжня «ядерна» бомба – це про інше. «Ядерна», бо за впливом на аудиторію у багато разів перевищує всі, навіть стадіонні, концерти російських виконавців, яких стає все більше…
Шоу-бізнес – роялті – політика
Так, кафе, магазини, ресторани, торгівельні центри – всі зобов’язані платити за використання музики. Роялті – то є серце світового шоу-бізу, на Заході його сплачують всі, це – норма.
Багато користувачів прагнуть, аби їм підбирали плей-листи. І цим займаються організації колективного управління (ОКУ), що створюють сервіси, куди заливається музика правовласників, аби бізнес швидко й зручно обирав пісні. Формуються щоквартальні звіти, які композиції звучать, і саме на них йдуть гроші.
Подібна система існує в багатьох країнах, в тому числі в Росії – там її щедро профінансовано завдяки путінській «Концепції державної підтримки та просування російської мови за кордоном». Називається вона «FONMIX» і збирає авторську винагороду для російського шоубізу, промотує російськомовний контент. Стрімінговий сервіс зареєстрований в Ізраїлі, але афільований з РАО (Російське Авторське Товариство, колективне управління авторськими правами) та ВОИС (Всеросійська Організація Інтелектуальної Власності, колективне управління суміжними правами).
Сервіс успішно просувають у Казахстані, Білорусі, Вірменії, Молдові, Грузії. Як зазначає директор компанії «BEST MUSIC» Мар’яна Вороніна, «загальне адміністрування знаходиться під контролем Москви».
Голова об’єднання «Ukraine Music Publishers’ Platform» і засновник найпопулярнішої української Фейсбук-спільноти про авторське право «РОЯЛТІ – ВИНАГОРОДА ДЛЯ ТВОРЦЯ» Богдан Гловацький додає, що сервіс декларує, нібито неупередженість, але насправді просто роздає свої плей-листи, звіти для розподілу роялті формує на свій розсуд.
Перефарбований лис
Після прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо частки музичних творів державною мовою в програмах телерадіоорганізацій» частка російськомовної музики в українському теле- й радіопросторі значно скоротилася.
Але кремлівські пропагандисти знайшли лазівку: для кафе, барів, ресторанів, ТРЦ обмежень немає. Тут і знадобився «FONMIX», політику якого почав впроваджувати відомий представник інтересів потужного російського «Первого музыкального издательства» директор компанії «УМІГ» Сергій Рижий.
Він зареєстрував у Дніпрі компанію й перефарбував «FONMIX» для нашого ринку в милозвучний «РОЗУМ». І прийшов домовлятися про співпрацю в «УЛАСП\ОКУАСП» – вітчизняну ОКУ з найрозгалуженішою мережню підписаних ресторанів, барів, кафе і ТРЦ.
– Ми, – розповів директор «УЛАСП\ОКУАСП» Олександр Нікін, – швидко збагнули, які згубні наслідки для українського ринку та його виконавців несе цей «FONMIX/РОЗУМ» і відмовилися розвивати це російське дітище.
Тоді Рижий пішов до “конкурентів” – ГО «УААСП», яке є єдиним від України членом Міжнародної конфедерації товариств авторів та композиторів CISAC. Він легко домовився з тодішнім гендиректором Дмитром Костюком, екс-продюсером групи «Віагра».
На зборах Костюк і його менеджмент пояснювали нам, авторам, доцільність «директорства» Рижого саме його російськими зв’язками, оскільки РАО котрий рік поспіль… не виплачує роялті авторам України. Мовляв, тільки він здатен умовити РАО поновити виплати авторам-українцям.
За нового директора Рижого проголосували чи не одноголосно. Та виявилось, що у плани РАО входило лише просування «FONMIX/РОЗУМ». Українські гравці ринку, стурбовані присутністю представника російських інтересів у керівництві єдиної української ОКУ в головній міжнародній авторській організації «CISAC», звернулися за роз’ясненнями більш ніж дивної ситуації до СБУ. Служба безпеки запросила пояснення від керівництва ГО «УААСП», яку очолив рок-музикант Валерій Харчишин.
Напередодні довгоочікуваної для всього ринку авторського права акредитації організацій колективного управління зайвий скандал був недоречним – в ГО «УААСП» вирішили за краще пана Рижого тихо звільнити, а посаду скоротити.
Втім, за півроку екс-директор увів до складу ГО своїх представників, пролобіював віце-президента (лідера гурту «АНТИТІЛА» Тараса Тополю, чиї авторські інтереси представляє його УМІГ) та тотально «прокачав» цифрами майбутніх агентських доходів від співпраці з новим сервісом колективний розум менеджменту ГО «УААСП».
Враховуючи більш ніж 30-мільйонну заборгованість організації перед авторами та необхідність займатися ліцензуванням кафе-барів-ресторанів-торгівельних центрів – пропозиція пана Рижого вочевидь потрапила на “добрий” грунт.
Він почав розвивати «FONMIX/РОЗУМ» й збирати каталог, водночас, українські гравці ринку авторського права не поспішали мати справу з сервісом. Для просування залишався чи не єдиний шанс – було потрібно, аби ГО «УААСП» з його всесвітніми, завдяки «CISAC», правами 232-ох авторсько-правових товариств зі 120 країн світу отримав акредитацію на можливість вести фінансову діяльність в Україні.
«Еpic fail» на акредитації
І, напевне, так би воно й сталося, якби ж то єдиний український член «CISAC» чесно виплачував гроші 500-м українським та іноземним авторам і правовласникам – завдяки яким існує кожна авторська організація й система авторського права в світі.
Якби ГО «УААСП» не мала захмарних боргів перед авторами та видавцями з 2019 року. Якби коректно виплачувала роялті з міжнародних інтернет-платформ.
Якби ГО «УААСП» не супроводжували скандали, починаючи з постійної зміни гендиректорів до багатомільйонних витрат, які Дмитро Костюк і його менеджмент двічі – спочатку для ДО «УААСП», потім для ГО «УААСП» – платили за комп’ютерну програму з розподілу роялті, яка повноцінно не запрацювала.
Загальні кричущі цифри річних звітів цієї організації: з 2018 по 2020 рік отримано 73, 6 млн грн, з яких авторам виплатили менше, ніж собі на зарплати. 20,8 млн грн (28,2 %) проти 24,7 млн грн (33,6 %)!
За загальносвітовою нормою, агентські ГО «УААСП» мають складати лише 20% від зібраних коштів. Де ж поділися ще 31,7 млн грн?
Не дивно, що ГО «УААСП» програв обидва конкурси на визначення акредитованої ОКУ в сферах «публічне виконання» (заклади торгівлі, громадського харчування та сфери послуг) та «публічне сповіщення» (ТВ та радіо).
Show must go on?
Але історія з «FONMIX/РОЗУМом» не закінчилась. Після програшу свого представника в Україні «CISAC» написав занепокоєного листа на адресу вищого керівництва держави.
Зірковий склад авторської та наглядової ради ГО «УААСП» зробив промоакцію – «антикорупційний концерт-мітинг» перед Верховною Радою і привернув увагу депутатського корпусу та президента. Звісно, рок-музика є набагато дієвішою, ніж цифри господарської діяльності.
В боротьбу за акредитацію ГО «УААСП» включилися й політтехнологи-лоббісти. Головним вважається депутат профільного комітету ВР Микита Потураєв, який є співавтором двох із п’яти законопроєктів з авторського права. Він постійно наголошує на «необхідності встановлення спеціального ПО або обладнання для виплат чесного роялті в закладах по всій країні», а його син був розробником скандально-відомої комп’ютерної програми «УААСПів».
Директор компанії «COMP Music» Олег Долинський не приховує тривоги:
– Можливий розквіт в Україні сервісу «FONMIX/РОЗУМ» завдасть непоправної шкоди українській музиці, оскільки західна музика вона як була, так і буде займати свою частку ринку, а в тому, що замість української музики буде російська – я практично впевнений.
$ 1,2 млн щороку віддаватимемо Росії?
– Рижий свого часу говорив, що на «Перше музичне видавництво» та російських виконавців має припадати 50% українського роялті, – зазначає Олександр Нікін. – За нашими оцінками, в Україні в рік на даному етапі реально збирати 100 мільйонів гривень.
Мінус 25% агентської комісії. Залишається 75 мільйонів. 50% від 75 мільйонів – 37,5 мільйонів гривень. Тобто мінімум $ 1,2 мільйона в рік потечуть російському шоу-бізнесу.
Кафе-барам-ресторанам-торговим центрам, в принципі, самим потрібна подібного роду послуга. І ми пропонуємо схожий сервіс. Тільки тут все контролюється українськими авторами, виконавцями і видавцями. А москвичів як проконтролюєш? Ніяк…
…І “ядерна” бомба уповільненої дії проти українського шоу-бізнесу повільно запускається в дію.
Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург
На цю тему:
