На городі бузина, а в Києві… Харчишин?

08.02.202217.02.2022 Редакція 0 коментарів авторська винагорода, роялті

Тим, хто вболіває в шоу-бізнесі за чесне українське роялті, було цікаво прочитати реакцію гендиректора найбільш скандальної авторської ОКУ (організації колективного управління) ГО УААСП і рок-музиканта Валерія Харчишина на щорічний звіт IIPA 2022 SPECIAL 301 REPORT – Міжнародного альянсу інтелектуальної власності (ІІРА) та рекомендації для Торгівельного представництва Сполучених Штатів Америки (USTR). В якому, нагадаю, Україну, на жаль, знову повернули в так званий пріоритетний лист спостереження всесвітньовідомого «піратського» СПИСКУ 301, що загрожує санкціями для цілих галузей української економіки, що зорієнтовані на експорт.

У цьому звіті неодноразово негативно оцінюється й нещодавно проголосований ВРУ країни сумнозвісний законопроєкт №5572, який у минулому році до нестями збурив чи не всю шоу-індустрію України через свою відверту корупційність, неконституційність і очевидну олігархічну заангажованість. І котрий, як добре відомо в шоу-бізнесі й неодноразово констатувалося в пресі, був ініційований саме організацією Валерія Харчишина (ГО УААСП), що програла державну акредитацію через наявні багатомільйонні борги перед своїми авторами, проте, як відомо, намагалася “порєшать» завдяки тому, що її віце-президент Тарас Тополя має особисті дружні зв’язки з нинішніми першими особами держави.

Як же реагує генеральний директор ГО УААСП на критичний звіт Міжнародного альянсу інтелектуальної власності?

Фактаж із IIPA 2022 SPECIAL 301 REPORT в своєму блозі Харчишин просто проігнорував. Як-то кажуть, слона ми навіть не помітили. Точніше, все вийшло як у тій приказці: на городі бузина, а в Києві дядько. Рок-музикант зосередив свою увагу на останньому листі обудсмана до Президента України щодо законопроєкту №5572, який Володимир Зеленський має або підписати, або накласти на нього вето.

Валерій Харчишин політтехнологічно поєднав апріорі непоєднуване – профільну авторську тематику з іншою за змістом подією: протестами ФОПів через касові апарати з бійками під парламентом, представивши справу так, що ці два процеси тотожні.
Вочевидь, це ніщо інше як маніпуляція, адже як між собою пов’язане авторське роялті і ФОП? Ніяк. Крім того, у випадку з законопроєктом №5572 навіть неозброєним оком можна помітити суттєве порушення балансу влад – парламент перебирає на себе вирішення питання, що знаходиться в компетенції КМУ, чого не дозволяє робити жоден Закон України.

Далі гендиректор-музикант, посилаючись на «юристів ГО УААСП», всерйоз радить ФОПам, як, написавши заяву до омбудсмана, можна скасувати їхній закон. І – проводить аналогію зі зверненням співачки і громадського діяча Руслани Лижичко по правду як до останньої суспільної інстанції до омбудсмана Людмили Денисової щодо порушень прав українських і світових авторів та видавців у разі підписання Президентом України законопроєкту №5572, вже вкотре цинічно виливаючи на переможницю Євробачення-2004 Руслану тонни інформаційного бруду.

І, аби якось підкріпити свою риторичну тріскотню, знову дістав із «шафи компроматів» такі ж недолугі минулорічні аргументи депутатів-проштовхувачів законопроєкту №5572, згадавши зокрема факти спецоперації по залучення силових структур у авторську сферу. Варто зазначити, що ті дії правоохоронців були аж ніяк не пов’язані з багатомільйонними боргами ГО УААСП і ДО УААСП перед музичною індустрією й десятками мільйонів гривень, що безкарно щорічно зникали з рахунків спочатку державного, а потім і громадського УААСПів, у тому числі й за часів, коли цією організацією керувавсам Харчишиним.

Шкода, звісно, що справжня фаховість юрвідділу ГО УААСП, на який переможно посилається рок-музикант, така ж, як і філологічна грамотність Валерія Харчишина в його блозі. І що юристи його авторської організації, мабуть, не знаютьипро статтю 85 Конституції України (чи удають, що не знають?), яку вочевидь порушив парламент, приймаючи законопроєкт №5572. Саме про це Президенту Володимиру Зеленському й нагадала омбудсман у своєму розлогому листі, розклавши й усі інші недоліки №5572, що називається, по пунктах.

В останньому випуску «Свободи Слова Савіка Шустера» екс-спікер ВРУ Дмитро Разумков розповів цікаву й важливу «внутрішню» деталь президентської «кухні». До кожного закону, який подається на підпис Президента України, додається висновок парламентського Головного юридичного управління. А ми добре знаємо: юристи парламенту в своїх зауваженнях – детальнопрокоментували й розклали по поличках антиконституційні вади законопроєкту №5572, і, до слова, навряд чи їх не помітять і судді Конституційного Суду України, якщо він потрапить до цієї високоповажної інституції.

Тоді, запитується, чи варто Володимиру Зеленському й далі підтримувати керівників свого Офісу, які намагаються в будь-який спосіб, правдами й неправдами,допомогти друзям з ГО УААСП отримати Піррову перемогу (сумнівну перемогу – (лат. Victoria pyrrhica) в розв’язаній ними “війні”, яка, власне, спрямована не на те, щоб захистити, а навпаки, щоб похоронити реформу авторського права. Чи, може, варто дослухатися до здорового глузду музичної громадськості й врешті зважити якщо не на інтереси більшості українських авторів, то хоча б на державні інтереси експортерів? І вивести Україну з фігурантів сумнозвісного «СПИСКУ 301», щоб на тих, хто суттєво поповнює держбюджет, не накладалися санкції. Наразі єдиний, хто може це зробити – Володимир Зеленський. Наклавши президентськое вето.