Глухий кут для шоу-бізнесу і для гаранта Конституції?
Як відомо, будь-які законопроєкти український парламент приймає колективно, а законами робить їх гарант Конституції України. Тобто Президент. Підписуючи той чи інший закон або ж накладаючи вето, якщо в ньому є норми, що суперечать Конституції.
Та якщо вести мову про найбільш скандальний законопроєкт № 5572, якому цього тижня парламентарі остаточно дали дорогу до президентського кабінету, український шоу-бізнес як творча частина українського суспільства наразі має вкрай небезпечний прецедент.
Важко пригадати, коли ще за часів державної незалежності в інформаційному полі суспільства було стільки (!) громадського обурення з приводу цього парламентського документу, наскрізь пронизаного маніпуляціями навколо авторського права.
– Закон 5572 – ганьба для українського парламентаризму, ганьба для української конституційної та владної системи, ганьба для всього того, що ми розуміємо під словом “закон”, – не стримувала емоцій на пресконференції, що відбулася 24 січня, якраз напередодні парламентського голосування перша українська переможниця Євробачення і авторка пісень Руслана, яка знаходиться в авангарді боротьби за чесне роялті національної індустрії з 2006 року. – Коли під зацікавленість певної групи людей з певними інтересами (далеко не національними, і далеко не благодійними), перекроюються закони, беруться невластиві органу влади повноваження, ангажуються спецслужби й силові органи, підключаються персони, що не мають ні експертизи, ні відношення, ні розуміння процесів… Що це взагалі таке? Як називається?»
Цю позицію підтримали й переважна більшість не один рік працюючих на ринку відомих українських видавців. Зокрема: Мар’яна Вороніна (директорка ТОВ “БЕСТ М’ЮЗІК”), Олег Долинський (директор ТОВ “КОМП МЮЗІК”, представник Universal Music Publishing, Peer Music, BMG Production Music), Олексій Ляш (директор ПП “Світова музика”, представник Sony Music Publishing), Поліна Клім (генеральна директорка Lavina Music), Ольга Товстоляк (заступниця директора “Чесна музика”), Тетяна Корчемаха (генеральна директорка ТОВ “МУН РЕКОРДС”), Богдан Гловацький (засновник BOG DA NOVA MUZYKA, голова товариств об’єднання “Платформа музичних видавців України”), Юрій Фальоса (директор “iMusicUA” LLC), Євгенія Ступчук (начальник юридичного департаменту ТОВ “Ноти та Банкноти”), а також правозахисниця Ганна Степаненко, народна депутатка Людмила Буймістер.
Якщо стисло резюмувати всі думки музичної індустрії: цей закон фактично повертає збір авторської винагороди в стан хаосу, що існував до 2018 року; зруйнована буде й система колективного управління в Україні. Як-то кажуть, gameover.
Бив на сполох не тільки шоу-бізнес, а навіть Головне юридичне управління Верховної Ради України. Парламентські юристи визнали: “низка положень законопроєкту викладена всупереч принципу правової визначеності (недвозначність, внутрішня узгодженість нормативних положень та відсутність суперечностей з іншими приписами законів), який є невід’ємною складовою верховенства права та визнання України правовою державою (статті 1 та 8 Конституції України)”, а “Прикінцеві та перехідні положення законопроєкту містять внутрішню неузгодженість та є взаємовиключними”.
Проте парламентарі повелися на політтехнологічні трюки одного з авторів законопроєкту й свого колеги Микити Потураєва. І наразі №5572 – на столі в Президента Володимира Зеленського. Вірогідність того, що він його ось-ось підпише – 99, 9%.
Чому я так вважаю? Бо «ноги» цього законопроєкту ростуть безпосередньо з Офісу Президента. І знову зацитую частину емоційного монологу Руслани на прес-конференції в УНІАНі.
– Коли я востаннє бачила Президента Володимира Зеленського (це було в День Незалежності), я тоді щиро сказала: “Я пропоную свій час і свій досвід, і свої сили для того, аби вирішити питання, поки воно ще не в тупіку, – питання авторського права в Україні”. Мені здалося, що Володя тоді був доволі конструктивно налаштований і його дійсно хвилювала ця тема. Мені здалося, що мене закличуть до столу переговорів.
Як фахівця. Як людину, яка, мабуть, все ж щось зробила для своєї країни музикою – і не тільки музикою, а й своєю активною соціальною громадською позицією, що було доведено на практиці, не на словах, а на ділі. Сьогодні ж я можу сказати нашому Президенту наступне: “Володя! Сьогодні, от сьогодні, ситуація вже в тупику!”. Тепер я констатую цей факт. Минуло кілька місяців і ситуація все ж таки зайшла в тупик…
Звісно, теоретично цю багато в чому патову ситуацію з законом, який абсолютна більшість представників шоу-бізнесу категорично не сприймає (і не збирається миритися з його існуванням!), ще можна виправити.
Та чомусь згадується відомий вислів Уїнстона Черчіля: «Люди час від часу натикаються на істину, але більшість із них беруть ноги в руки і тікають геть, ніби нічого не сталося».
Тож буду відвертим у своєму прогнозі щодо можливого розвитку ситуації: 0.1 % – тобто, все-таки жевріє надія на державницьку мудрість Володимира Зеленського як Президента України й гаранта Конституції. І на те, що він скористається правом вето.
Інакше в сфері збору роялті в 2022 році нас чекає справжній колапс, який вже почався і який вже псує міжнародний імідж держави в очах наших стратегічних союзників…
Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург
