На здобуття мистецької премії «Київ» імені Анатолія Москаленка “Просвіта” висунула письменника і журналіста Вадима Пепу
Всеукраїнське товариство «Просвіта» висунуло видану 2019 року книгу «Віч-на-віч з вічністю» Пепи Вадима Івановича, заслуженного журналіста України, члена Національної спілки письменників України, віце-президента Благодійного фонду «Ветеран преси» на здобуття 2021 року Мистецької премії «Київ» імені Анатолія Москаленка в номінації «Журналістика».
Пепа Вадим Іванович – автор видань на історичну тематику: «Ключі од вирію» (1990), «Скажи мені, соколе» (1987), «Україна в дзеркалі тисячоліть» (1987 р.), «Пам’ять українськоїдуші» (2012), «Перед очима істини» (2015), «Золото Дажбожих внуків» (2015), «Майстер-клас з імператором» (2017), «Щедрик летить із Києва» (2018), «Віч-на-віч з вічністю» (2019), «Слово про антського короля Божа» (2019), «Володар грому» (2020).
Удостоєний Літературно-мистецької премії імені Івана Нечуя-Левицького за високохудожнє втілення в творчості українського національного характеру та Літературної премії імені Олеся Гончара за нариси із сиводавнини «Пам’ять української душі».
Обґрунтовуючи вибір “Просвіти”, голова правління Товариства «Знання» України Василь Кушерець, член-кореспондент НАПН України, доктор філософських наук, професор, пише:
«Віч-на-віч з вічністю» – полемічний філософський твір. Вадим Пепа веде культурологічний діалог з професором історії та директором Українського наукового інституту Гарвардського університету С. Плохієм, автором опублікованого 2015 року у Нью-Йорку англійською мовою ґрунтовного дослідження, український переклад якого з назвою «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності» в 2018-му удостоєний Шевченківської премії.
У дискусії розкривається глибинна сутність того, що заявив Тарас Шевченко за лічені місяці до останнього подиху в зачині поеми «Саул»: український рід сущий на білому світі з такого ж давнього давня, як і вищі створіння «В непробудимому Китаї, В Єгипті темному… І понад Індом і Євфратом».
Суголосно мовила й Леся Українка: «Люди й покоління – се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може».
На переконання Вадима Пепи, український рід з першими словами своєї мови зароджувався в Мізинській археологічній культурі, вікування якої – ХХІІІ – ХІY тисяч років до нової ери. Єдинокровні роди об’єднувалися в племена. Мисливці на мамонтів, північних оленів, носорогів, диких коней та риболовці й збирачі дармових плодів земних сім тисяч років тому заходилися скородити землю й сіяти жито, пшеницю та всяку пашницю.
Здобутки попередників успадкувала Трипільська археологічна культура. Колядки й щедрівки та пісні донині збережених календарно-обрядових дійств доносять до сучасності відлуння від тих віків, таких же золотих, як і в еллінів.
Посилаючись на невмирущі усні пам’ятки прадавньої української міфопоетики, Вадим Пепа суттєво поглибив сприйняття й осмислення української історії, чим доповнив і писемний фактаж «Брами Європи».
На презентаціях у Національному музеї літератури України, Київському будинку вчених, Національній Спілці письменників України високо оцінили «Віч-на-віч з вічністю» Герої України Дмитро Павличко, Анатолій Паламаренко, голова НСПУ Михайло Сидоржевський, доктор філософських наук, професор Державного університету телекомунікації Володимир Ятченко, письменники й водночас видатні вчені – Анатолій Радзіховський, доктор медичних наук, член Національної спілки художників України, та мікробіолог Богдан Мацелюх, член-кореспондент НАН України…
Подаємо відгуки про неординарне видання «Віч-на-віч з вічністю» відомих митців України.
З виступу Героя України Дмитра Павличка на презентації книги Вадима Пепи «Віч-на-віч з вічністю» в Національному музеї літератури України 17.12.2019 року:
«Дорогий мій друже! Прочитавши твою книгу, я збагнув, що хотів би бути твоїм другом. У нашого письменника з’явилося інше тлумачення того мислення, що нам нав’язувала малограмотна історія наших найдавніших часів. Вадим Пепа засуджує примітивного історика Плохія. Цілком погоджуюся з написаним українським письменником. Бо в «Брамі Європи» є все, але України нема. І тому ось хочу підтримати те, що Ви не боїтеся, що Ви можете, смієте і вмієте говорити без боязні… Розділ «Анафема на голову Мазепи». В нашій літературі кращого проникнення в політичний і людський образ Мазепи нема…
Дозвольте мені віршем закінчити.
Для мене Пепа – це тепер Пепа! (Наголос на а – ред.).
Дух Франції, що королів стинала,
Живе у ньому. Він – людина не сліпа,
Усіх трагедій бачить він начала.
Трагедії свого народу, як стрілець УПА,
Він бачить. І не пише, а волає.
Якщо ти меч, не будь же, як сапа,
Мій дорогий, мій рідний, любий краю!»
З виступу професора, заслуженого діяча науки і техніки України Івана Пилиповича Ющука на презентації книги Вадима Пепи «Віч-на-віч з вічністю» у Музеї літератури України 17.12.2019 року:
«Насамперед скажу про моє враження від книги. Вона написана з любов’ю до українського народу. Дехто скаже, що це суб’єктивізм. Ні. Якщо хтось пише не з любов’ю, то він тоді підпадає під владу чужих думок. Тут думка проходить через усю книжку – що ми не вчорашні, ми не просто тут з’явилися хтозна-звідки, а споконвічно український народ освоює цю землю та боронить цю землю. Ця книжка будить думку. Ми ніби проходимо через усю тяглість історії.
Ми звикли, і нам весь час подають нашу історію як трагічну. Але не на цьому треба виховувати наш народ. Наша найбільша перемога, що ми є і завжди будемо. Заслуга Вадима Івановича в тому, що він нашу присутність у всесвітній історії показує. Ніякої фатальної приреченості. Ніякої безнадійності. Contra spem spero – як казала Леся Українка. Мова і пісня стоять на сторожі нашого народу. Вчені кажуть, що записано не менше двохсот тисяч народних пісень. Хай буде на кожній сторінці дві пісні. Скільки це буде сторінок? Сторінок буде сто тисяч. Це 500 томів. Яка це висота! І це так є!
Цитую Вадима Івановича: «Якщо мова – душа народу, то голос душі – народна пісня».
Ще цитую: «Народно-поетична творчість – святе письмо українського етносу».
Михайло Кузьмович Наєнко, доктор філологічних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, 25.03. 21:
«Як ведучий презентації книги Вадима Пепи «Віч-на-віч з вічністю» в Національному музеї літератури України підтримую подання Всеукраїнського товариства «Просвіта» на присудження Мистецької премії «Київ» імені Анатолія Москаленка в номінації «Журналістика» заслуженому журналісту України, члену НСПУ Вадимові Пепі, автору важливого, значущого видання.
В культурологічній полеміці з директором Українського наукового інституту Гарвардського університету Плохієм, чия фундаментальна праця «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності» розрахована на англомовних читачів, а український переклад відзначено 2019 року Національною премією України імені Тараса Шевченка, Вадим Пепа натхненно й аргументовано обстоює своє бачення доісторичного минулого українського етносу.
З першими словами своєї мови він зароджувався на березі річки Десни в Мізинській археологічній культурі, вікування якої – понад ХХІІ-ХІY тисячоліття до нашої ери. Матеріальні й духовні здобутки попередників успадкувала Трипільська археологічна культура. Відлуння з її розквіту доносять до сучасності колядки й щедрівки та пісні календарно-обрядових дійств.
Вадим Пепа поглиблює і доповнює заявлене в «Брамі Європи». «Віч-на-віч з вічністю» заслуговує на високу оцінку, в даному разі – на відзначення Мистецькою премією «Київ» імені Анатолія Москаленка в номінації «Журналістика».
Щиро вітаємо Вадима Івановича з такою високою оцінкою його книги та висловлюємо впевненість у тому, що саме він є найбільш достойним здобути Мистецьку премію «Київ» імені Анатолія Москаленка 2021 року в номінації «Журналістика».
***
Редакція “Українського репортера” має велику надію, що глибока творча праця відомого письменника і знаного журналіста Вадима Івановича Пепи буде відзначена цією високою премію, а відтак і гідно пошанована в українському суспільстві. Життєвий і творчий шлях Вадима Івановича – шлях великого й істинного служіння Слову, українській нації, своєму народові.
Нам веьми приємно, що письменник є постійним автором нашого видання. Його статті зачіпають за живе, бо на злобу дня, вони сприяють поступу української нації вперед, допомагають у боротьбі з російськими загарбниками.
Про творчість Вадима Івановича Пепи читайте також:
- Життя як полеміка. Роздуми про публіцистику Вадима Пепи
- Через терни до правди. Штрихи до портрета письменника Вадима Пепи
- Книгу письменника Вадима Пепи про справжнього автора «Слова о полку Ігоревім» висунуто на здобуття Шевченківської премії
Читайте також статті Вадима Івановича Пепи на сайті “Український репортер:
- Беріть приклад, товстосуми, з київського князя Володимира. Наслідуйте його доброчинність
- З душі й серця українського роду вирвано предковічну пам’ять. Роздуми письменника
- До спадщини загребущої Росії «Слово о полку Ігоревім» не має жодного стосунку
- Рятуймося від затоптування української національної свідомості. З історії георгіївської стрічки
- Правда проти безпросвітності. Відповідь Путіну про “ідентичність” українського й російського народів
- Допекли шкурники та гнобителі України. Дещо про зажерливість
- Прокидаймося! Розплющуймо очі! Прозріваймо! Роздуми письменника
- Про телеплавний електорат. Роздуми письменника
- Багатьох українців варто назвати Праведниками народів світу. Роздуми письменника
- Варто б запитати, хто та з яких партій служив в українській армії. Роздуми письменника
- Державці в Україні настільки змаліли, що нема на кого й рівнятися. Урок гетьмана Мазепи
- Письменник Вадим Пепа: “Відплата за будь-коли вчинені злодіяння неминуча”
