Позначка: письменники

Про Шевченківську премію та банальне “перевзування” під час війни і мімікрію

Редакція

Є реалії, які зараз просто не можливо оминути увагою, як би я не старався. Можливо тому, що вони є особливими і знаковими для країни, що зветься Україною. Однією з таких знакових реалій, безумовно, є Державна Премія імені Тараса Шевченка. Важливість цієї Премії полягає в тому, що вона містить у собі три важливих компоненти, які виділяють її поміж інших премій і нагород. Перша – вона носить ім’я найвеличнішого українського митця-генія, всебічно обдарованого і справді потужного, що має світову відомість і визнаність. Його ім’я – це символ могутнього українського духу, вільного, творчого…

Читати далі

Хто претендує на Шевченківську премію. Оголошено короткий список претендентів

Редакція

Відбувся другий тур на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. 18 січня  відбувся другий тур конкурсу серед висунутих мистецьких творів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2023 року. За результатами розгляду, члени Комітету визначили ті твори, що допущені до участі у третьому турі конкурсу: ЛІТЕРАТУРА 1. Авербух Олександр Михайлович Книга поезій “Жидівський король”. 2. Калитко Катерина Олександрівна Книга поезій “Орден мовчальниць”. 3. Чередник Артем Олександрович (Артем Чех) Роман “Хто ти такий?”. ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО І МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО 4. Жадько Віктор Олексійович Книги “Коли б то Бог дав мені притулитися до…

Читати далі

Одкровення письменника

Редакція

Вадим Пепа – заслужений журналіст України, член НСПУ. Лауреат літературно-мистецьких премій імені І. С. Нечуя-Левицького та імені Олеся Гончара. Автор нелегкої долі. На четвертому курсі факультету журналістики Київського університету імені Т. Шевченка, тепер Національного, сексот-однокурсник, уславлений пізніше «майстер криводушного слова», незмінний член парткому позавчорашньої Спілки письменників, викрав щоденник, який не призначався для чужих очей, і передав, «куди слід». На засіданні університетського парткому за вірш зі строфою «А поки що спи,Тарасе, Прийдемо збудити, Як почнем кайдани рвати І волю кропити» ухвалили одноголосно – «виключити». Подався робітником другого розряду на Металургійний завод…

Читати далі

Дещо про музей лютого українофоба. Роздуми письменника

Вадим Пепа

«Если продуемся, в карты играя, поедем на Волынь для обрусения края, или выпросим комиссию на Подоле и останемся там как можно доле. Начнем с того «обрусение», что каждый себе выберет имение. Действуя твердо и предвзято, можно добраться до майората (права на пожиттєве успадкування власності – авт.)” Прикрий для української національної свідомості жарт від Козьми Пруткова. Таким псевдонімом у 50-60 роках ХІХ ст. прикривалися кілька уїдливих літераторів. Їхні серця не зачіпала гірка доля багатостраждального народу України. Жартували собі на здоров’я. Висміювали потворні явища дійсності. У даному разі гріш ціна в базарний…

Читати далі

Журналіст Степан Колесник своїми критичними матеріалами розхитував підвалини тоталітарного режиму. Інтерв’ю з публіцистом (+відео)

Леонід Фросевич

Відомий письменник і журналіст, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Степан Павлович Колесник понад 60 років віддав редакційній роботі, пресі: писав надзвичайно гострі нариси про тих, хто заважав нам жити, про різних “козирних дам” і “вовків в овечих шкурах”, про запроданців і пристосуванців, виступав з бронебійними памфлетами. Водночас в інших матеріалах возвеличував розкішним словом людей звитяги та праці. На своїй ниві він дуже багато зробив, щоб розхитати підвалини тоталітарного, комуністичного режиму. Коли було проголошено незалежну Україну, потужні виступи публіциста у пресі допомагали будувати нову державу, позбуватися брехні, відстоювати справедливість та…

Читати далі

Тільки правда зостанеться. Роздуми письменника

Вадим Пепа

Тільки правда зостанеться. Мені судилося народитися 1936 року в потомственій хліборобській сім’ї в селі Драбів теперішньої Черкаської області. В старших класах школи відчув покликання до літературної творчості. Виросли крила після першої публікації в районній газеті. Закінчив школу зі срібною медаллю. Одразу ж поступив на новоутворене відділення журналістики філологічного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка, тепер Національного. Сприйняв як корінний поворот у політиці викриття Хрущовим «культу особи і діяльності Сталіна». Не зважав на те, що ідеологічний тоді вже окремий факультет журналістики, як і філологічний, по саму зав’язку напхані сексотами. У…

Читати далі

На початку Незалежності письменник Василь Рубан закликав владу не здавати ядерну зброю

Вадим Пепа

Молодший від мене мій добрий знайомий Василь Рубан після служби в ракетних військах Радянської армії навчався на філологічному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю українська мова й література. 1967 року з третього курсу, як і мене наприкінці 1956 року з четвертого, було відраховано або, простіше, виключено з політичних мотивів. На щастя, Василю пощастило, де прихилити голову. Оселився в селі Лісники Києво-Святошинського району в хаті своєї баби по матері. Захопили в полон вірші. Разом з такими ж переслідуваними однодумцями започаткував так звану Київську школу поезії. Два роки…

Читати далі

Не все те золото, що блищить

Вадим Пепа

Редакція «Літературної України» не встигла похвалитися одержаними за підсумками конкурсу, проведеного Українським фондом культури, чималим виграшем – 380 тисяч гривень, як не змогла порадувати читачів наступним номером. Одержана сума виявилася журавлем у небі: усе до останньої копійки пішло на погашення попередніх боргів. З передплатою періодики за панування новітніх комунікацій неабияка скрута. Одначе зі сторінок часопису б’є фонтаном оптимізм. В попередньому номері, який можна відкрити в Інтернеті, заявлено: «Діалоги «Л. У. Сергій Жадан: Наш час – золота ера української культури». Подано інтерв’ю популярного автора для Vogue Man UA. «Українську розмову опублікував…

Читати далі
  2. 1
  3. 2
  4. 3
  5. 4
  6. 5
  7. 6
  8. 7