На початку Незалежності письменник Василь Рубан закликав владу не здавати ядерну зброю

Молодший від мене мій добрий знайомий Василь Рубан після служби в ракетних військах Радянської армії навчався на філологічному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю українська мова й література. 1967 року з третього курсу, як і мене наприкінці 1956 року з четвертого, було відраховано або, простіше, виключено з політичних мотивів. На щастя, Василю пощастило, де прихилити голову. Оселився в селі Лісники Києво-Святошинського району в хаті своєї баби по матері. Захопили в полон вірші. Разом з такими ж переслідуваними однодумцями започаткував так звану Київську школу поезії. Два роки…

Читати далі

Не все те золото, що блищить

Редакція «Літературної України» не встигла похвалитися одержаними за підсумками конкурсу, проведеного Українським фондом культури, чималим виграшем – 380 тисяч гривень, як не змогла порадувати читачів наступним номером. Одержана сума виявилася журавлем у небі: усе до останньої копійки пішло на погашення попередніх боргів. З передплатою періодики за панування новітніх комунікацій неабияка скрута. Одначе зі сторінок часопису б’є фонтаном оптимізм. В попередньому номері, який можна відкрити в Інтернеті, заявлено: «Діалоги «Л. У. Сергій Жадан: Наш час – золота ера української культури». Подано інтерв’ю популярного автора для Vogue Man UA. «Українську розмову опублікував…

Читати далі

Фальшивий конкурс. Роздуми письменника про мистецькі премії

Я купився здуру на оголошення в ЗМІ й в Інтернеті про подання матеріалів на здобуття Мистецької премії «Київ» Департаменту культури Київської міськдержадміністрації. Запропонував видану 2019 року книгу «Віч-на-віч з вічністю» на відзначення 2021 року в номінації «Журналістика» Мистецькою премією «Київ» імені Анатолія Москаленка. Дещо пригадалося з пройденого творчими шляхами. Після проголошення незалежної Української Держави мені пощастило воскресити в українській літературі ім’я таки ж талановитої письменниці Докії Гуменної. Її батько в містечку Жашків на Черкащині, уславленому велелюдними ярмарками, тримав дрібну крамничку, в якій разом з іншим крамом продавав українські книжки, що…

Читати далі

Нобелівська премія потрібна Україні саме для політичного престижу. Сьогодні – день народження Ліни Костенко

Чи потрібна Нобелівська премія Ліні Костенко? Думаю, що їй особисто – ні. А Україні – потрібна. Звісно, ми пам’ятаємо її відказ на спробу Кучми дати якогось ордена: “Політичної біжутерії не ношу!”. Та й у віці 91 року, який сьогодні відзначають шанувальники першої поетеси України, хтозна чи воно їй треба, те преміювання. Тим паче, що Нобелівська премія насправді не є аж ніяк еталонною – хто навіть з літературознавців може похвалитися читанням Герти Мюллер, Еліса Манро, Петера Ґандке чи Луїзи Ґлік? А це все лауреати Нобелівки недавніх, уже 2000-х років. І не…

Читати далі

Оголошено лауреатів Міжнародної літературної премії імені Антуана де Сент-Екзюпері

Відомі письменники, перекладачі, науковці та митці стали лауреатами Міжнародної літературної премії імені Антуана де Сент-Екзюпері (Франція-Німеччина) – за визначну творчу діяльність. Фундатори почесної нагороди: асоціація діячів літератури, мистецтв і культури «Глорія» (Німеччина) та її представництво у Франції «Глорія – Ліон», і Міжнародна Академія «ЛІК» (під керівництвом Олени Ананьєвої, письменниці, журналіста й мистецтвознавця). Отже, за поданням Міжнародної літературно-мистецької Академії України, котра об’єднує письменників, перекладачів і науковців із 60 країн (президент – Сергій Дзюба), нагороди 2021 року отримали: письменники Віктор Васильчук, Олег Дрямін та Іван Рябухін і науковець Віктор Жадько (Україна). Нагороджені…

Читати далі

Намисто української літератури збагатилося перлинами оповідань Ольги Ходацької (+відео)

«Берег Віри, Надії, Любові». Таку назву має книжка української письменниці Ольги Ходацької, яка нещодавно побачила світ. В  Національній спілці письменників України відбулася презентація цього видання. «Берег Віри, Надії, Любові» – це історії людей, де чарівна атмосфера добра і кохання переплетена з життєвими випробуваннями і розчаруваннями, де віра і надія стають чи не єдиним шляхом до спасіння, де високі моральні цінності вступають у двобій із втратою орієнтирів і сенсу життя. «Всі ми бажаємо радості й тепла, хочемо любити і бути потрібними, – розповідає авторка, – та іноді чомусь забуваємо плекати у своїх…

Читати далі

Шевченківська премія-2021: оголошено короткий список номінантів

Комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив короткий список імен, які можуть отримати Шевченківську премію в 2021 році. Про це йдеться на сайті комітету. Третій фінальний тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2021 року заплановано провести у лютому місяці наступного року. Отже, в номінації “Література” озвучено такі імена: Олена Герасим’юк за книгу Книга поезій”Тюремна пісня” Оксана Луцишина за роман “Іван і Феба” Василь Махно за роман “Вічний календар” Володимир Рафєєнко за роман”Мондегрін (пісні про смерть і любов)”. В номінації “Публіцистика. Журналістика”: Станіслав Асєєв з книгою…

Читати далі

Через терни до правди. Штрихи до портрета письменника Вадима Пепи

На здобуття найвищої літературної відзнаки – Національної премії імені Тараса Шевченка – цьогоріч було подано кандидатуру знаного письменника, журналіста Вадима Пепи. Редакції “Українського репортера” особливо приємно, що пан Вадим є постійним автором нашого видання. Сьогодні уміщуємо розповідь Лідії Орел про Вадима Пепу. Письменник Вадим Пепа – не просто мій земляк, а непохитний духовний побратим за найскрутніших обставин. Навчалися в школі райцентру Драбів Полтавської, короткого періоду Харківської, а з 1954 року Черкаської області. Відомого тепер автора значущих творів історичної тематики й численних публікацій у пресі на злободенні теми доля зі шкільної…

Читати далі