Сьогодні акумуляторна революція зайвий раз наочно показала, що наша цивілізація в першу чергу електрична. Літаки, автомобілі, ракети все це вторинне, без електрики їм не літати і не їздити. Новий Едісон продовжує генерувати ідеї і тут же втілює їх у життя. Не минуло й двох місяців, як Iлон Маск побився об заклад, що за сто днів побудує завод-батарею на 100 мегават-годин, вирішивши проблеми енергопостачання штату Південна Австралія. За день до того парі він ознайомив світ із проектом ракетної системи Big Falcon Rocket для польотів на Місяць, Марс і в Австралію. А…
Читати даліКатегорія: Блоги
Постаті від Віталія Карпенка. Два афтографи Олеся Бердника
Якось 1987 року – я тоді редагував газету «Вечірній Київ» – мені зателефонував головний редактор видавництва «Радянський письменник» і звернувся з досить делікатним проханням: написати рецензію на рукопис роману Олеся Бердника «Вогнесміх». Делікатність полягала в тому, що рецензію треба було написати якомога швидше, та при цьому обов’язково з рекомендацією до видання. Автор – талановитий письменник-фантаст, але двічі судимий за антирадянську пропаганду, хоч і помилуваний 1984 року, однак бідував, перебивався, як кажуть, з хліба на воду. Видавництво не могло надрукувати роман, оскільки один із двох рецензентів вважав,що роман аж ніяк не…
Читати даліНа замітку уряду Гройсмана: велич американської науки
Останнiм часом я нiчого не чую про досягнення української науки. Тож поговоримо про науку США. Ми вже писали, що Нобелівську премію з економіки знову отримав американець. Лауреатами з фізики, хімії, фізіології і медицини також стали американці. Тепер у США 325 нобеліатiв. Але коли ж Америка встала на шлях, що веде до наукового лідерства? З першого кроку. Ubi universitas, ibi Europa де університети, там і Європа, говорить прислів’я, але ж колоністи й прибули звідти. Тому 8 вересня 1636 року, всього через 16 років після прибуття «Мейфлауера», коли їх було не більше…
Читати даліПостаті від Віталія Карпенка. Дещо про гумор Василя Шукайла (Владислава Бойка)
Так уже склалося, що ми, четверо з різних куточків України – а це Олександр Глушко та я з Миколаївщини, Владислав Бойко із Сумщини, та Анатолій Колесник з Полтавщини – в один рік, витримавши чималу конкуренцію, вступили на заочне відділення журналістики Шевченкового університету. І впродовж таких довгих шести років, працюючи в пресі, з’їжджалися на чергові сесії до столиці і, зрештою, захистили дипломи. За ці роки подружилися і згодом наші життєві шляхи тісно переплелися на практичній журналістській роботі. Глушко загітував Колесника переїхати до Миколаєва, де він успішно працював в молодіжному часописі, а…
Читати даліПостаті від Віталія Карпенка. Гумор Василя Большака
Василь Григорович Большак – знакова постать в українській літературі та публіцистиці – почав дописувати з дванадцяти років. Як згадував Олекса Коломієць у післямові до його роману «Законна дружина», у найпершій замітці до районної газети, принципово підписаній власним прізвищем, хлопець покритикував свого батька за те, що колгосп незадовільно готує сільгосптехніку до сівби. Цю публікацію відразу помітили селяни. Мати переполошилась і заховала сина від батькового гніву на печі за вінками цибулі. Тому ж не вартувало зусиль вирахувати, де син, і ще з порогу гукнув: «Ану, писатель, злазь з печі…». І тут же…
Читати даліМільйон доларів професору Талеру
Нобелівську премію з економіки отримав американець зі знаковим прізвищем Талер. Її розмір у 2017 році збільшено до 9 млн крон, це 1,12 млн доларів. Що цікаво у цьому зв’язку назва американської грошової одиниці прямо сходить до талера, однієї з найсолідніших і найпопулярніших монет у минулі століття. Один мiй знайомий, київський редактор, навiть книжку про талери написав. Що стосується премії, то США з величезним відривом лідирують у всіх її номінаціях: фізиці, хімії, фізіології, медицинi й навіть у премії миру, і лише в літературі врівень іде Великобританія. Всього на рахунку Штатів 325…
Читати даліПостаті від Віталія Карпенка. «Біла книга «чорного вівторка» 1995 року
На 18 липня 1995 року був призначений похорон Святійшого Патріарха Київського і всієї України-Руси Володимира. Відспівування відбулось у Володимирському кафедральному соборі. Це був другий після Мстислава глава відродженої національної Української Православної Церкви Київського Патріархату. Він помер від інфаркту – четвертого за ліком. Дуже важке життя випало на його долю: відбув дев’ятнадцять років ув’язнення по колимських, мордовських та якутських таборах. Це і вкоротило віку цьому мученику за українську національну ідею. Востаннє я його бачив на прийнятті у посольстві Угорщини. Патріарх Володимир стояв разом із Філаретом – на той час заступником патріарха…
Читати даліЗазомбовані “подвигами” Ватутіна і Матросова. Розмова з “ватою”
Мені на мить здалося, що я потрапив не на засідання комісії міськради, а на «килим» до працівників особливого відділу Червоної Армії. Мене обізвали ледве не хворим на голову, провокатором, який свідомо хоче «знищити нашу історію»… Війна, що триває між Росією та Україною, ведеться не лише на полі бою. Сила-силенна різноманітних ток-шоу, інформаційних програм на російському телебаченні, що транслюються і на Україну, нахабна й відверто провокативна діяльність московської церкви – все це є прямим свідченням масштабної інформаційної війни. І, на відміну від військового протистояння, тут, в інформаційному полі, наша держава, на…
Читати далі