Мільйон доларів професору Талеру
Нобелівську премію з економіки отримав американець зі знаковим прізвищем Талер. Її розмір у 2017 році збільшено до 9 млн крон, це 1,12 млн доларів.
Що цікаво у цьому зв’язку назва американської грошової одиниці прямо сходить до талера, однієї з найсолідніших і найпопулярніших монет у минулі століття. Один мiй знайомий, київський редактор, навiть книжку про талери написав.
Що стосується премії, то США з величезним відривом лідирують у всіх її номінаціях: фізиці, хімії, фізіології, медицинi й навіть у премії миру, і лише в літературі врівень іде Великобританія.
Всього на рахунку Штатів 325 лауреатів, більше, ніж у п’яти наступних країнах разом узятих. Але особливо великий відрив у економіці: 51 лауреат! На другому місці Британія 10, а у всіх інших країнах – не більше одного-двох.
Урагани здули робочі місця
Відзначивши цей утішний факт, перейдемо до економіки, справи тут, з одного боку, гарні, але з другого боку – у вересні вперше за сім років не створено жодного нового робочого місця. Навпаки, 33 000 їх втрачено головним чином через урагани Харві, Ірма і Марія. Удар припав на сферу гостинності, дозвілля і розваг. Які ресторани і ресорти, якщо на Пуерто-Рико досі велика частина населення не має ні світла, ні питної води?!
Зниження зайнятості в цій сфері відразу на 111 000 робочих місць перекрило зростання в інших секторах економіки. Провал безпрецедентний, такого не було з 1939 року, коли Бюро трудової статистики почало відслідковувати цей показник. Навіть у найгіршому місяці великої рецесії, в квітні 2009 року, було втрачено 71 000 місць. Гiрше того, перерахунок даних попередніх місяців привів до зниження ще на 38 000.
Індустрія дала приріст зайнятості на 9 000 місць за рахунок лісової промисловості та активізації пов’язаного з нею будівництва. Треба усувати наслідки ураганів, у результаті яких житла позбулися сотні тисяч людей, а будинки в одноповерховій Америці будують головним чином із дерева. Зробив свій внесок і видобуток корисних копалин сланцева нафта знову набирає обертів. Але культовий інформаційний сектор, як не дивно, за рік втратив стільки ж, до того ж і зарплата в галузі не зростає і навіть зменшується. Втратила 2900 місць і роздрібна торгівля, причому справа не в ураганах, скорочення тут йде восьмий місяць поспіль, що свідчить про глибинні причини. Гідний результат продемонстрували транспорт і складська галузь, де число позицій зросло майже на 22 000, у фінансовій сфері зростання склало 10 000 місць, а в сфері охорони здоров’я та соціальної допомоги – більш ніж 13 000.
У підсумку, незважаючи на великі втрати, рівень безробіття впав до 4,2% вперше з початку 2001 року. Та й коефіцієнт участі робочої сили (це відношення чисельності робочої сили до загальної чисельності дорослого населення) піднявся до найвищого рівня за останні три роки і досяг 63,1%. Середня годинна оплата праці також зросла до $26,55 в річному обчисленні, або на 2,9%. Причому експерти очікують, що зростання продовжиться, зважаючи на конкуренцію роботодавців за кваліфіковану робочу силу.
В цілому дані по промисловості свідчать про її міцне становище та оптимізм капітанів індустрії. Показники ділової активності у виробництві підвищилися до найвищих рівнів за багато років.
Експорт, заводські замовлення і випуск продукції в останні місяці також досить непогані, і Трамп не забув приписати успіхи собі: «За моєї адміністрації епоха економічної капітуляції закінчилася і починається відродження американської промисловості. Америка знову перемагає, і її знову поважають, сказав він, виступаючи перед Національною асоціацією виробників обладнання. Америка, нарешті, повернулася на правильний шлях».
Дійсно, згідно з даними Національної асоціації виробників, за перші дев’ять місяців 2017 року показник оптимізму промисловців склав 90,87%, чого не спостерігалося ось уже 20 років, і пов’язано це в тому числі і з очікуванням податкової реформи. Вони сподіваються, що скорочення податків дозволить збільшити капітальні вкладення, розширити бізнес, найняти нових робітників, збільшити їм зарплати та бенефіти. А за оцінками Бюро статистики праці, підприємці-роботодавці створили 92 000 нових робочих місць за цей період, і зарплати в серпні піднялися до найвищих рівнів з початку 2009 року.
Але чи варто дякувати за це президенту? Так, поліпшення справ якоюсь мірою збіглося з появою Трампа в Білому домі, однак Марк Занді, головний економіст Moody’s Analytics, не бачить між цими явищами ніякого зв’язку: «Я думаю, що це абсолютно циклічно. Це відбувається незалежно від того, хто в Білому домі і яку політику проводить».
Вся справа в тому, що для США 2016 рік був не надто вдалим. Зростання світової економіки сповільнилося, європейська економіка чи не стагнувала, Китай поступово зменшує темпи, а Канада і Мексика стабільно показують результати нижче середньосвітових. Це глобальне гальмування збило попит на американські товари, а падіння цін на сировину в 2014 – 2015 рр. ускладнювало видобуток нафти та інших корисних копалин. У результаті виробники США пережили якщо не рецесію, то пару важких місяців. У поточному ж році економічна ситуація стала стабільнішою незалежно від дій Трампа, в тому числі підросли і ціни на сировину, що призвело до поліпшення справ американських товаровиробників. До того ж долар істотно ослаб, що робить їхню продукцію конкурентоспроможнішою.
Як би там не було, а райдужні очікування відображаються також у настроях на біржах їх індекси б’ють усі рекорди, і навіть давно кульгаючий нафтогазовий гігант Chevron днями вийшов у плюс! На жаль, General Electric, що тісно пов’язана з видобувними компаніями, нічого не допомагає, і ціна її акцій продовжує круте піке. І хоча біржові індекси аж ніяк не є барометром реального стану економіки, все ж і за ними можна про щось судити.
Так, найвідоміший промисловий індекс Доу-Джонса базується на тридцяти провідних компаніях США, але навіть за нинішньої ейфорії шість компаній з цього переліку в мінусах кожна п’ята. І якщо авантюрного і нерозбірливого у зв’язках і засобах фінансового стовпа Goldman Sachs не шкода (Берні Сандерс і так, так! – Трамп мають рацію, вважаючи, що такі банки необхідно рiзати, з огляду на їхню очевидну небезпеку для країни), то погані показники IBM і Disney засмучують.
Які ж реальні досягнення президента?
На тлі ажіотажу біржових брокерів і надій промисловців голоси аналітиків звучать не дуже мажорно. Економісти відзначають: хоча виробники і очікують, що податкова реформа матиме великий позитивний вплив на їхню діяльність, цього ще не сталося. Багато хто задається питанням: а що, власне кажучи, Трамп зробив для них на сьогоднішній день?
Так, йому пригадують гучні обіцянки припинити офшоринг, спливання робочих місць за кордон і наводять як приклад завод компанії Carrier в штаті Індіана, який вона мала намір перевести до Мексики. Трамп вів переговори з компанією і відразу після перемоги на виборах відвідав завод, урочисто повідомивши, що досягнуто згоди і робочі місця залишаться в Індіані. Обіцянки Трампа повернути мільйони робочих місць стали важливим елементом його несподіваної перемоги на виборах робітники голосували за нього. Однак через кілька місяців компанія все ж провела масові скорочення, а за нею пішли Boeing та інші великі фірми, продемонструвавши нездатність президента виконувати свої обіцянки.
Аналітики відзначають, що він і його команда прийшли до влади з порожніми руками, без опрацьованих пропозицій, розпоряджень і законопроектів, і знамените Трампове «я знаю, як» виявилося дешевим популізмом, демагогією. Ну а те, що адміністрація зараз робить нашвидкуруч, не відрізняється якістю, і тому або не має ніякого позитивного ефекту, або натикається на опір судової гілки влади, або не проходить через Конгрес. Так що, за великим рахунком, ми все ще живемо в економіці Обами, і заслуги нинішнього президента в її непоганих результатах украй невеликі.
Так, Трамп, безсумнівно, вдихнув великі надії у виробничий сектор. Але чи вистачить у президента здібностей та відповідальності, щоб зробити його great again, і чи допоможе йому в цьому податкова реформа, все ще неясно. Крім позитивних очікувань є і ґрунтовні побоювання як бізнесів, так і експертів.
Перші головною проблемою називають зростання витрат на медичне страхування так вважають 72% виробників, і очікується, що в наступному році їхня кількість зросте. Боюся, це реакція на вкрай незграбні дії Трампа на цьому терені. Майже стільки ж підприємців турбує проблема залучення і збереження якісної робочої сили. Більше половини назвали несприятливий бізнес-клімат (податки, жорсткі правила ведення справ тощо), майже 40% хвилює зростання цін на сировину і матеріали.
Експерти в свою чергу не впевнені в тому, що податкова реформа взагалі дасть очікувані результати хоч коли-небудь, зате розуміють, що не варто чекати швидкого позитивного ефекту. Економіка це інерційна машина, тим паче така величезна, як американська. Так що поки у корпорацій з’явиться достатньо коштів від зниження податків для інвестування їх у справу, поки ці інвестиції запрацюють, поки (і якщо) зростання економіки компенсує втрати бюджету від скорочення податків, пройде не один рік, а там і каденція Трампа завершиться.
Думаю, мало хто вірить, що цей вельми неврівноважений і некомпетентний чоловiк похилого віку зможе балотуватися на другий термін. І в підсумку всi лаври, якщо вони з’являться, дістануться наступному президентові…
Юрій КІРПІЧОВ, США (спеціально для “Українського репортера”)
Малюнок Олега СМАЛЯ
