Інформаційна війна: на Житомирщині вбивць українців називають своїми “героями”

Сучасні війни – це не лише протистояння на полі бою, не лише артилерійські, снайперські чи танкові дуелі, це боротьба в інформаційному полі за душі та серця. Чергова російсько-українська війна є прикладом цього. Хто володіє свідомістю громадян, той, зрештою, й перемагає. На превеликий жаль, Україна, ми з вами зазнаємо ледве чи не постійних поразок у цьому протистоянні, в інформаційній війні. Наші невдачі викликані низкою причин, одна з яких – свідоме небажання органів влади щось змінювати. Суттєво підігрує у цій справі й значна частина населення, яке вперто не хоче вчити українську історію,…

Читати далі

“Надька, звані в сауну, у нас бєндєри…”. Розповідь воїна-добровольця

“Ледве чи не вперше з часів Другої світової війни наше суспільство, держава зіткнулися з таким тяжким явищем, як масштабна колаборація – свідома співпраця з ворогом, причому у всіх напрямках. Про яку інтеграцію до українського суспільства може йти мова, коли всі вони щиро радіють нашим смертям? Невже після нашої перемоги над Путіним погляди жителів окупованого Донбасу раптово зміняться? Звісно, що ні, більше того, на перших же виборах під егідою України до тієї ж Верховної Ради вони знову оберуть сили, мета яких – знищення України як суверенної, незалежної держави”, – розмірковує воїн-доброволець…

Читати далі

“Наслідки трьохсотлітнього церковного поневолення неможливо здолати за короткий період” – історик Роман Федько

Ми стали свідками й мимохідь учасниками видатної історичної події, про яку будуть згадувати наші далекі нащадки, про що буде написано у багатьох наукових, публіцистичних працях, підручниках з історії. Надання Томосу – грамоти про автокефалію (автономію) Православної церкви України, окрім вагомого релігійного, відіграє й глибоке політичне й найголовніше  – ментально-культурне значення. Боротьба за відновлення своєї помісної православної церкви тривала понад 300 років. Вдумайтесь, друзі, – триста років релігійного, культурно – національного, й зрештою політико-державного поневолення багатомільйонного населення у центрі Європи. Москва використовувала всі доступні важелі, механізми та інші “братні” засоби, щоб навічно прикувати нас невидимими, але такими важкими, імперськими, московсько-церковними ланцюгами до свого спотвореного, політичного державного утворення… Вони не гребували нічим. Вони не лише гноїли у численних в’язницях наших пращурів, не лише…

Читати далі

Жахіття бурштинових копалень. Розповідь очевидця

-Ти дійсно вважаєш, що наш народ хоче змін, – запитав мене Іван – кремезний чоловік середніх років, вигляд якого промовисто говорив, що його робота, м’яко кажучи, не зовсім у правовому полі, – поїдь зі мною, і я тобі покажу таке, після якого ти перестанеш вірити в здоровий глузд. Але спочатку відступ (не без моралі) про наші світоглядні цінності. Ледве не щодня з екранів телебачення, з різноманітних інтерактивних студій більшості телеканалів, в інформаційних програмах чуємо експертні, а інколи й не дуже, фахові думки, про обов’язкове реформування всіх галузей та сфер вітчизняної економіки,…

Читати далі

Зазомбовані “подвигами” Ватутіна і Матросова. Розмова з “ватою”

Мені на мить здалося, що я потрапив не на засідання комісії міськради, а на «килим» до працівників особливого відділу Червоної Армії. Мене обізвали ледве не хворим на голову, провокатором, який свідомо хоче «знищити нашу історію»… Війна, що триває між Росією та Україною, ведеться не лише на полі бою. Сила-силенна різноманітних ток-шоу, інформаційних програм на російському телебаченні, що транслюються і на Україну, нахабна й відверто провокативна діяльність московської церкви – все це є прямим свідченням масштабної інформаційної війни. І, на відміну від військового протистояння, тут, в інформаційному полі, наша держава, на…

Читати далі

Наше суспільство хворе байдужістю, жадібністю, жагою швидкої наживи

 Блокування російських соціальних мереж – крок цілком логічний, однак невже російські соцмережі є головним ворогом? Нині, на четвертий вже рік війни, у нас в Україні діє ціла купа російських компаній, які належать близькому оточенню Путіна, діє мережа російських банків, і найголовніше – діє ворожа за духом, за світоглядом Російська православна церква, яка щодня, щохвилини вливає отруту брехні у вуха українців.  17 травня набув чинності указ Президента Петра Порошенка про введення санкцій відносно низки російських інформаційних продуктів, зокрема соцмереж «ВКонтакте» і «Одноклассники», ІТ-компаній, «Яндекса» і бухгалтерської програми 1С. Крім того, суттєво…

Читати далі

Чому поляки бояться українців і не довіряють нам

Поляки бояться українців, вони не довіряють нам. Ця недовіра має не лише історичне підґрунтя, але й суто побутове. Деяка частина поляків судить про українців та Україну ще й по поведінці наших заробітчан, яка не завжди є адекватною, навіть в українських реаліях. Коли спілкуєшся з поляками, виявляється, що в їхній уяві наша країна має доволі нечіткі обриси: за східним кордоном лежать Львів, Чорногора й Горгани в Карпатах, далі – Київ над Дніпром, де Майдан Незалежності, Кам’янець-Подільський, Запоріжжя, Одеса і Крим. Півострів, попри російську анексію, сусіди надалі асоціюють з Україною. Гарні й…

Читати далі

Розмова зі зрадниками на чужині про війну і патріотизм

Так, я вбивав російських окупантів, і я, як ти помітив, не пишаюся тим, однак невже ти вважаєш, що я вчинив невірно, невже я та мої побратими не мали права захищати свою державу? (З розмови із українцем, який виїхав до Польщі). Ще коли був в Україні, чув цікаву статистику соціологічного опитування українців на предмет, чи готові вони захищати рубежі рідної країни від агресора. Я не пам’ятаю достеменно цифр опитування, однак мене вразило те, що, всупереч поширеній думці, найбільше людей, які висловили готовність боронити рідний край, були вихідцями не із Західної України,…

Читати далі

Пан Зенек: «Пересічні поляки душею, всім серцем із вами у вашій святій війні проти російського агресора»

Сенат Польщі заборонив "бандерівську ідеологію" і заперечення "Волинської різанини"

Напевно, кожен із нас у житті хоча б раз зустрічав на своєму життєвому шляху людей, які своїм оптимізмом, світлим, позитивним поглядом на життя зароджують у наших душах зерно надії, що негаразди, які супроводжують нашу державу, зрештою і нас з вами, є явищем тимчасовим. Удвічі приємніше, коли добрі слова про український народ говорить іноземець. Завітавши у справах до повітового староства міста Мендзихуд (Польща), я цілком випадково познайомився з одним із місцевих мешканців, що також відвідував староство з особистих питань. – То пан звідки буде? – запитав мене немолодий, поважний чоловік, обличчя…

Читати далі

Як у Польщі шанують українських добровольців

Підійшовши до мене й глянувши на мою куртку в українському військовому пікселі, польський митник запитав: “То пан є жолнєр?”. Так. – Моя чешч сі, – відповів митник і мимоволі витягнувся переді мною. Усі, хто пройшов війну, криваве горно збройного протистояння, хто на собі витягував побратимів, хто їх втрачав назавжди, отримали у “спадок” таке явище, як ПТСР (посттравматичний стресовий розлад). Він у всіх виявляється по-різному – від замкнутості до навіть агресивності, інколи непідконтрольної. Гостре реагування на події, на безглузді вчинки людей довкола, на їхні цинічно байдужі, колючі слова не раз ставали…

Читати далі