З’явилися нові докази про причетність Кремля до збиття малайзійського “Боїнга”. Розмови терористів (+аудіо)

Опубліковано вагомі докази про причетність найвищого керівництва Росії до збиття малайзійського “Боїнга” рейсу МН17 17 липня 2014 року.

Нідерландська телерадіокомпанія NOS опублікувала аудіозаписи розмов терористів ОРДО перед і після того, як російський “Бук” збив малайзійський “Боїнг” МН17 17 липня 2014 року.

Журналісти відновили хронологію подій, маючи у своєму розпорядженні записи телефонних переговорів Сергія Дубинського з позивним “Хмурий” у липні і серпні 2014 року.

Уламки літака впали поблизу міста Торез Донецької області, окупованому російськими військовими підрозділами і їх найманцями – бойовиками-терористами. На борту літака перебувало 298 людей (283 пасажирів, серед них 80 дітей і 15 членів екіпажу), всі загинули.

Дубинський у той період перебував у підпорядкуванні ватажка російських терористів Ігоря Гіркина ( “Стрілок”).

4 липня Дубинському подзвонив невстановлений чоловік і попередив: того дня на територію ОРДО прибув хтось із Москви, і політична верхівка так званої псевдореспубліки може бути замінена.

Дубинський дає зрозуміти, що військові і стратегічні рішення також приймаються в Москві. 16 липня Дубинський дзвонить заступнику командира батальйону “Восток” і говорить, що йому потрібна система “Бук”, щоб протистояти українській бойової авіації: “Якщо я зможу отримати “Бук” рано вранці … тоді все в порядку. Якщо ні, я в лайні”.

Через годину Дубинський повідомляє своєму заступнику Олегу Пулатову (“Гюрза”), що “Бук” дійсно буде доставлений.

Після 9 години ранку 17 липня чоловік з позивним “Бібліотекар” дзвонить Дубинському: “Привіт, Миколайович, а куди нам доставити цю красуню?”. Дубинський запитує, чи йде мова про “Бук-М”. “Бібліотекар” підтверджує.

О 9:30 Дубинський дзвонить своєму соратнику Пулатову, що перебуває в цей час в районі Маринівка і каже: “”Крот” зараз притягне “Бук-М”до вас. Ви повинні встановити його біля Первомайська. І “Восток” надішле три танки дляі охорони”.

Трохи пізніше Дубинський наказує Леоніду Харченку (“Крот”) відвезти “Бук” в Первомайськ та обіцяє, що Пулатов приєднається пізніше. Через хвилину Дубинський повідомляє Пулатову, що той повинен їхати в Первомайськ “охороняти Бук”.

Близько 12:45 “Бук” прибуває в місто Сніжне. Там “Бук” вивантажують з платформи, і він самостійно їде в напрямку Первомайська.

О 16:19 біля Сніжного “Бук” випускає ракету, яка збиває пасажирський лайнер МН17.

Майже через півгодини Харченко повідомляє Дубинському, що збили український бойовий літак: “Ми на місці. Ми вже збили “Сушку”. Дубинський відповідає: “Молодці, хлопці! “Сушка”! Молодець”.

Дві години потому Дубинський все ще не знає, що сталося насправді. Це стає ясно з розмови з кимось, хто вказує, що журналісти засипають його запитаннями про збитий Боїнг.

“Мені дзвонять журналісти, які повідомляють, що на південь від Донецька був збитий Боїнг”, – говорить співрозмовник. “Бій іде?”, – перепитує Дубинський. “Боїнг. Сталася авіакатастрофа”, – відповідає чоловік. Дубинський каже йому: “Наші люди збили “Сушку””.

Незабаром після цього Дубинському дзвонить помічник “міністра оборони” Гіркина і наказує йому негайно з’явитися. Після цього Дубинський близько 20:00 він дзвонить своєму заступнику Пулатову. “Скажіть, стріляв чи не стріляв наш “Бук”?”, – запитує він. Пулатов відповідає: “Бук збив “Сушку”, але до цього “Сушка” збила Боїнг. Нас намагалися звинуватити в цьому”. На уточнююче запитання Дубинського Пулатов відповідає, що бойовики спостерігали це з землі.

Через дві хвилини Дубинський повторює цю історію своєму начальнику Ігорю Гіркину: “Отже, ось що сталося. “Сушка” збила Боїнг. Після цього “Сушка”, як і на другому обстрілі, була збита нашим “Буком”. І багато наших людей це бачили. “Гюрза” щойно повідомив про це”.

Трохи пізніше Пулатов і Харченко дзвонять з місця аварії MH17. Сам Дубинський тепер, схоже, теж ставить під сумнів історію, яку йому розповіли його підлеглі. Коли Харченко дзвонить з місця аварії і запитує, чи слід надати ОБСЄ доступ, Дубинський також запитує того, хто збив Боїнг, але той переказує стару версію.

Через кілька днів історія з українським військовим літаком, який нібито збив Боїнг, була офіційно прийнята Міністерством оборони Росії. Незабаром Росія перейшла до іншої теорії: рейс MH17 був збити не сепаратистами, а “Буком” української армії.

О 20:30, через п’ять годин після рейсу MH17, Дубинський дзвонить Гіркіну. “Міністр” доручає йому відправити “Бук” в Росію через Луганську область.

Як розповідав “Український репортер”, у Нідерландах під час судового процесу щодо збитого над Донбасом у 2014 році літака рейсу MH17 прокурори представили записи, які свідчать про причетність підозрюваних до цієї справи.

«Підозрювані у справі MH17 у телефонній розмові повідомили незабаром після катастрофи, що їхня установка «Бук» збила літак. Це випливає з нових записів, що були представлені прокуратурою у п’ятницю», — йдеться у повідомленні NRC.

Зокрема, запис свідчить про те, що спочатку бойовики думали, що знищили український військовий літак.

Згідно з матеріалами, о 16:48, незабаром після катастрофи MH17 на сході України, підозрюваний Леонід Харченко зателефонував підозрюваному Сергію Дубинському і сказав: «Ми на місці. Ми вже збили «Сушку» (літак-винищувач — сленг).

Пізніше, о 19:52, Дубинський говорив телефоном з підозрюваним Олегом Пулатовим. Зокрема, він запитував: «Скажіть, стріляв наш «Бук» чи ні?» На що Пулатов відповів: «Бук» збив «Сушку».

Ці матеріали були оприлюднені у відповідь на запити на розслідування захисту Пулатова, які заявляли, що приділено мало уваги альтернативним версіям збиття МН17, зокрема тій, що борт начебто міг знищити український військовий літак.

Раніше повідомлялось, що у слідства у справі щодо збитого у 2014 році над Донбасом літака рейсу МН17 є свідок, який бачив, як їхав «Бук», солдатів в танкових шоломах і запуск ракети.

Підсудними у справі є троє росіян та один українець, яких Міжнародна слідча група вважає причетними до завезення з РФ в Україну «Бука», яким збили літак, а також до його вивезення назад у Росію:

Громадянин РФ Ігор Гіркін-Стрєлков, тодішній «міністр оборони «ДНР»;
Громадянин РФ Сергій «Хмурий» Дубинський, підлеглий Стрєлкова, генерал-майор російської армії, який очолював так звану військову розвідку бойовиків;
Громадянин РФ Олег Пулатов (позивні «Гюрза» та «Халіф»), підлеглий Дубінського, керував 2-им відділом «ГРУ ДНР».
Громадянин України Леонід Харченко (позивний «Крот»), який керував одним із підрозділів «ГРУ ДНР» та разом із Пулатовим супроводжував «Бук» до Сніжного.

Їх усіх оголосили у міжнародний розшук. На засідання суду вони не з’являються.

Герой України, генерал-лейтенант СБУ, почесний голова Спілки офіцерів України Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО на сайті “український репортер” опублікував серію статей про цей злочин терористів. Так, у статті “МН17: знищення “Боїнга” в деталях і подробицях. Розслідування (+відео)” він пише, зокрема про московські фейки.

“Зрозумівши, що збитим літаком виявився пасажирський «Боїнг», бойовики почали прибирати з мережі інтернет усі повідомлення про збитий український літак АН-26. А російські ЗМІ вдалися до іншої версії збиття літака: «Очевидці спостерігали бойовий літак, який випустив декілька ракет, що вибухнули десь у небі, після чого на землю стали падати уламки літака» («РІА Новості»).

За новою версією офіційних осіб Росії, «Боїнг» був збитий українським штурмовиком Су-25» (зауважу, що практична верхня межа висоти польоту якого на 3000 метрів нижча за висоту, на якій був збитий малайзійський літак»).

Цей фейк підхопив і президент РФ Путін. В інтерв’ю американському журналісту Оліверу Стоуну 4 липня 2015 року Путін заявив: «Наскільки мені відомо, відразу ж після цієї жахливої катастрофи один із українських авіадиспетчерів (по моєму, він спеціаліст іспанського походження) заявив, що бачив в коридорі цивільного літака бойову машину. Ніякої іншої бойової машини, окрім української там бути не могло».

За твердженням Путіна, якби пасажирський «Боїнг» збили з землі, то це могло б відбутися лише з позицій українських військових.

«Щодо системи «Бук», які завдають удари з землі, то за даними наших спеціалістів і експертів, і не лише розвідувальних служб, але і експертів-балістиків, удар був у хвіст літака»,– стверджував російський президент.

Чому ця частина розмови з американським журналістом не ввійшла в телевізійну версію інтерв’ю Путіна, не уточняється, але, думаю, що зрозуміло всім. Більш абсурдної версії збиття літака рейсу МН17 знайти важко.

Навіть державні російські ЗМІ змушені були спростувати дезінформацію про «українського диспетчера іспанського походження», який буцімто працював в аеропорту «Бориспіль» в Києві. Встановлено що такої особи взагалі не існує. А твіттер з аккаунта Carlos Spainbuca, на якому «іспанський диспетчер» стверджував, що «бачив рядом з «Боїнгом» військові літаки», згодом перейменувався в Людмилу Лопатишкіну. Пізніше аккаунт був заблокований, а ЗМІ добавили в новини, що аккаунт є фейковим.

Російські офіційні особи і їх ЗМІ поширили понад дві сотні різноманітних фейків, маніпуляцій і відвертої брехні щодо обставин збиття літака МН17, перекладаючи вину з Росії на Україну.

Організатори доставки і повернення «Бука»— співучасники збиття МН17.

Громадяни РФ Гіркін («Стрілков»), Ткачов («Дельфін») та Іванніков («Оріон»)особисто координували і контролювали хід доставки установки «Бук» в Україну і вивезення її назад в Росію після знищення літака рейсу МН17 та давали по телефону вказівки особам, задіяним у доставці та евакуації «Бука». Їх телефонні розмови були перехоплені СБУ. Експерти підтвердили автентичність цих розмов і встановили, що голоси належать Гіркіну, Ткачову, Іваннікову та іншим ідентифікованим особам — співучасникам збиття літака МН17.
Від комендатури «ЛНР» операцією доставки «Бука» в Донецьк керував командир батальйону «Зоря» Олег Бугров (позивний «Бугор»), який координував свої дії з «Оріоном» (Іванніковим) по телефону.

Після знищення літака Бугров через певний час виїхав у Санкт-Петербург, де на початку квітня 2015 року був арештований ФСБ Санкт-Петербурга. 17 квітня 2017 року засуджений Дзержинським районним судом Санкт-Петербургу до 5 років позбавлення волі умовно за «шахрайство грішми в особливо великих розмірах», які були виділені Росією бойовикам Донбасу. Подальша доля Бугрова невідома.

Передача «Бука» представнику «ДНР» iз позивним «Бібліотекар» відбулася у Сніжному. Він потім виводив установку з Донецької області після збиття малайзійського літака.

Далі «Бук» супроводжував підполковник запасу ГРУ ГШ МО РФ Олег Пулатов (позивні «Гюрза» і «Халіф»). Саме він супроводжував «Бук» з міста Сніжного на сільськогосподарське поле, був поруч з установкою в момент запуску з неї ракети, яка збила літак, а потім виїздив на місце падіння його уламків і одним із перших повідомив, що знищений лайнер — пасажирський.

Для довідки: Олег Пулатов в 1986 році вступив до Київського вищого загальновійськового командного училища ім. М. В. Фрунзе (КВЗВКУ), на розвідувальний факультет, який закінчив у 1990 рокі. У 2000-і роки був командиром в/ч 85954 – це 54-й окремий десантно-штурмовий батальйон ГРУ ГШ ЗС РФ, який базувався в Ульяновську. Воював у Чечні, нагороджений двома орденами «Мужності» і медаллю «За відвагу». Однокурсником Пулатова був нинішній заступник міністра оборони України Анатолій Петренко (навчалися з ним в одній роті), обидва випускники училища 1990 року. Цікаво, чи пам’ятає він його і чи підтримує з ним контакти?

Безпеку переміщення «Бука» на окупованій території Донецької області також забезпечували бойовики з позивними «Бурят» і «Боцман» (Сергій Поваляєв) — підлеглі «Хмурого» (Дубинського).

У слідчої групи є запис розмови між двома російськими найманцями-бойовиками, який свідчить, що приблизно о 9-й годині ранку 17 липня «Бук» уже був у Донецьку разом із російським екіпажом.

«Бук» бачили у Сніжному, коли установка вже була знята з тягача і йшла власним ходом на поле. За свідченням місцевих жителів, військові, які їхали на установці «Бук», не були схожими на «місцевих ополченців».

Командир розвідувальної роти «Рязань» Едуард Гільязов (позивний «Рязань») після знищення літака МН17 привіз у селище Сніжне своєму командиру Харченку члена екіпажу «Бука», який, будучи в нетверезому стані, заблукав і відстав від решти екіпажу.

Із телефонної розмови бойовиків, перехопленої СБУ, один із яких запитує: «Ти в тому районі чи ні?» Другий відповів: «Ні, я не в тому районі, вже по другу сторону», що означає – «Бук» уже в Росії. Далі бойовики говорять нецензурною лайкою про те, що «десь загубився боєць з установки «Бук»… Свій екіпаж проїб…в, бля…».

СБУ оголосила в розшук офіцера ГРУ РФ Олега Іваннікова, який є одним з ключових підозрюваних у справі про збиття пасажирського рейсу МН17. Інформація про нього внесена в базу даних сайту МВС України. Іваннікова розшукують з 21 січня 2019 року. Йому інкримінують злочини за ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної організації, керівництво або участь у ній) і ч. 2 ст. 437 (ведення агресивної війни) КК України.

Одним із ключових фігурантів, який підозрюється слідчими у причетності до збиття літака МН17, є генерал-полковник ЗС РФ Микола Федорович Ткачов. Після формального звільнення з армії в 2010 році був головним військовим радником у Сирії з лютого 2011 до серпня 2012 року.Після повернення в Росію Ткачов був призначений головним інспектором МО Центрального військового округу РФ.

Навесні 2014 року наказом МО РФ Ткачов був відряджений у штаб так званої самопроголошеної «ЛНР», який розташований у Краснодоні (нині Сорокине), для координації взаємодії загонів ополченців «ЛНР», «ДНР» і російських військових підрозділів.
Ткачов співпрацював у тісному контакті з Гіркіним, з яким неодноразово особисто зустрічався, про що той розповів журналістам у своїх інтерв’ю.

СБУ встановила, що Ткачов діяв у «ЛНР» під позивним «Дельфін» (якого при спілкуванні називали Микола Федорович) до вересня 2014 року, поки його не змінив генерал-майор російської армії Сергій Кузовлєв (позивний «Тамбов»), який був керівником 1-го армійського корпусу російських військ у збройному конфлікті на сході України.

За даними слідства, Ткачов був головним організатором (відповідальним від МО РФ) доставки установки «Бук» із Росії в Україну і передачі установки Дубинському («Хмурий»), який був відповідальним за її транспортування на окупованій території Донецької області.

Перехоплені телефонні розмови Ткачова з його підлеглим Андрієм Іванніковим (позивний «Оріон», нині генерал-майор ЗС РФ) засвідчують, як Ткачов організовував і контролював доставку «Бука» в Україну.

Іванніков («Оріон»), звітуючи перед Ткачовим («Дельфіном»), як просувається робота із транспортування «Бука», називає його на «Ви» (той — на «ти»), згадує бойовий статут і відмовляє від приїзду в зону бойових дій через небезпеку.

Через деякий час після знищення пасажирського літака Іванніков («Оріон») повернувся в Росію. Нині його доля невідома, телефонних контактів немає.

Автентичність голосу Ткачова («Дельфіна»), який записаний на багатьох аудіо файлах, була ідентифікована двома незалежними експертизами, проведеними в Національному центрі медіа-криміналістики Університету Колорадо в Денвері (США) і в Литовському центрі судової експертизи.

Експерти встановили, що голос «Дельфіна» належить Ткачову М. Ф.

Встановлено, що особа з позивним «Хмурий» — це громадянин РФ Дубинський Сергій Миколайович, 9 серпня 1962 року народження, уродженець Донецької області, генерал-майор запасу ЗС РФ (служив у військовій розвідці, ветеран війни в Афганістані та інших країн, нагороджений двома орденами «Червоної Зірки» та іншими). Він був відповідальним від «ДНР» за транспортування «Бука» від кордону з Росією в Донецьку область і повернення його назад у Росію.

Виконуючи наказ керівництва спецслужб РФ, Дубинський створив і з 7 липня 2014 року до 2 січня 2015 року особисто очолював «управління військової розвідки», будучи одночасно і заступником «міністра оборони» так званої «ДНР» («міністр» Гіркін).

До складу розвідувального управління увійшли найманці – громадяни України і понад 800 громадян Росії, в тому числі діючі кадрові співробітники спецслужб РФ, із досвідом бойових дій в Афганістані, Придністров’ї, Чечні, Сирії.

На початку 2015 року Дубінський втік до Росії через вчинення фінансових злочинів. Проживає на хуторі Великий Луг (вул. Молодіжна, 4-в), Аксайського району Ростовської області.

9 грудня 2017 р. Шевченківський районний суд м. Києва дав дозвіл на затримання Дубинського.

14 грудня 2017 року Павлоградський міський-районний суд Дніпропетровської області дозволив СБУ заочне розслідування щодо терористичної діяльності Дубинського та відносно семи колишніх його підлеглих — співробітників «розвідувального управління «ДНР»: чотирьох громадян України — бойовиків «ДНР» із позивними «Тихий», «Бокс», «Кріт» (Харченко), «Расторгуєв (Пелех)» і трьох громадян РФ із позивними «Михайло», «Гюрза (ОлегПулатов)» і «Рязань» (Едуард Гільязов).

Своєму другу по Афганістану Сергію Тіунову, який проживає в Україні, під час повернення українських полонених Дубинський розповів, що збити літак їм наказали з Москви (цитую): «Це зробили виродки з Москви!».

У 2015 році Путін особисто вручив Дубинському орден «За заслуги перед Вітчизною з мечами».

10 травня 2017 року ФСБ затримала в Москві полковника ГРУ ГШ ЗС РФ, члена «Ради командирів Союзу добровольців Донбасу» Гераніна Василя Миколайовича, 14 липня 1967 р.н. (місце реєстрації і проживання Московська область, Одинцовський район, місто Кубинка, вул. Армійська, 11, кв. 3), якого міжнародне слідство вважає співучасником і одним із ключових свідків у справі про збиття рейсу МН17.

Характерні ознаки затримання Гераніна вказують на реалізацію спецоперації ФСБ з «зачищення» та «ізоляції» свідків знищення малайзійського літака. Підставою для затримання й арешту стало те, що в автомобілі і квартирі Гераніна знайшли боєприпаси і вогнепальну зброю. Гераніна помістили в СІЗО і заднім числом звільнили з армії. З того часу інформації про нього немає.Швидше за все, полковник уже «нікому не пише» і ніколи не зможе заговорити. ФСБешники — майстри з підкидання вогнепальної зброї, боєприпасів, наркотиків та «ізоляції» неугодних осіб.

Зазначу, що на початку березня 2014 року полковник Геранін прибув у Крим і брав активну участь у його анексії, а потім з’явився на Донбасі.

Геранін особисто курирував бойовика Ігоря Безлєра (позивний «Бєс»). 17 липня 2014 року СБУ перехопила телефонну розмову між ними, під час якої Безлєр доповідав Гераніну про збитий пасажирський літак.

За свідченнями очевидців, російські бойовики-терористи зривали з трупів золоті кулони, ланцюги, сережки, годинники, забирали гаманці, сумочки, жіночу косметику, готівкові гроші, кредитні картки, якими потім розраховувалися в ресторанах, кафе, крамницях та інші предмети, що представляли хоч якусь цінність. Були непоодинокі випадки, коли мародери дарували ці прикраси і косметику своїм дружинам та дівчатам.

Представники ОБСЄ відзначили, що всі баули, сумки, валізи на місці катастрофи літака рейсу МН17 уже були розпаковані і спустошені, коли вони їх оглядали (див.фото):

Після збиття літака рейсу МН17 Гіркін («як командуючий ЗС ДНР») видав наказ №432, яким зобов’язав своїх підлеглих бойовиків-мародерів, які «знаходилися в зоні катастрофи і володіють особистими речами загиблих, здати всі знайдені речі до 20:00 23 липня 2014 року в штаб ЗС ДНР». «Цінні предмети (часи, сережки, кулони, інші прикраси і вироби з дорогоцінних металів) направити у Фонд оборони ДНР»,- значиться в наказі Гіркіна (див. фото):

Рішення американського суду

20 грудня 2017 року американський суд Північного штату Іллінойс визнав Гіркіна одним із відповідальних за знищення малайзійського літака і зобов’язав його виплатити 400 млн. доларів 25 родичам загиблих пасажирів.

Що важливо, у позові, який суд повністю задовольнив, прямо вказано, що Гіркін був співробітником російської розвідки і вся його діяльність здійснювалася під контролем РФ, в т. ч. і доставка «Бука», з якого був збитий пасажирський літак — як на території України, так і вивезення його потім назад у Росію.

Таким чином, зазначають спеціалісти міжнародного права, судовим рішенням уже встановлено цей факт.

А це дає правові підстави родичам жертв злочину (збитого літака) покласти відповідальність в американських судах уже не на Гіркіна, а на РФ у цілому, в інтересах якої, згідно iз зазначеним судовим рішенням, Гіркін діяв безпосередньо.

Рішення американського суду може бути виконано на території будь-якої країни світу, де є нерухомість, майно й активи Росії.

Європейський суд з прав людини розгляне два групових позови від 380 родичів жертв збитого літака МН17 проти РФ і особисто президента Путіна на 330 млн доларів. Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті ЄСПЛ 3 квітня 2019 року”.

Статті Григорія Омельченка на цю тему:

• Частина 1: Момент істини для МН17: чи спроможне правосуддя Нідерландів засудити вбивцю Путіна і його терористичну організацію
• Частина 2: МН17: момент істини. Як Путін і Обама приховували сліди злочину
• Частина 3: МН17: чому Трамп боїться кривавого карлика?
• Частина 4: МН17: роль сильних світу цього та європейських іуд у справі збиття Боїнга
• Частина 5: MH17: Путін уникає в’язниці, світ заплющує очі. Розслідування
• Частина 6: МН17: як під дудку Путіна танцюють нідерландські прихвостні. Розслідування
• Частина 7: МН17: про блукання російського “Бука” на окупованій території. Розслідування
• Частина 8: МН17: яку мету переслідував Путін, знищуючи малайзійський Боїнг? Розслідування
• Частина 9:МН17: знищення “Боїнга” в деталях і подробицях. Розслідування (+відео)

Like