МН17: про блукання російського “Бука” на окупованій території. Розслідування

23.03.202001.04.2020 Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО 0 коментарів Валентин Наливайченко, Григорій Омельченко, Міжнародний суд ООН у Гаазі, МН17, СБУ

У Нідерландах через пандемію коронавірусу не переноситимуть суд у справі МН17. 23 березня процес йтиме без присутності громадськості та преси.

Що мені вдалося встановити під час розслідування. Кожен слідчий (прокурор) знає, що згідно з кримінально-процесуальним законодавством будь-якої країни, у кримінальному провадженні підлягають обов’язковому доказуванню, зокрема, форма вини, мотив і мета вчинення злочину (ст. 91 КПК України). Виною є психічне ставлення особи до вчиненої дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, виражене у формі умисмлу або необережності (ст. 23).

Якщо для встановлення події злочину (час, місце, спосіб і хто збив літак рейсу МН17) мені і колегам з СБУ знадобилися лише дві-три доби, то для з’ясування форми вини, мотиву і мети знищення малайзійського пасажирського літака дискусії тривають й досі.

У ЗМІ було озвучено декілька реальних версій, як офіційними особами, так і журналістами-розслідувачами. Щоб перевірити настільки вони обгрунтовані, їх сильні і слабкі сторони я перевіряв кожну версію з експертами у сфері цивільної авіації,спеціалістами військ ППО, а конфіденційну інформацію – зі своїми колегами з контррозвідки. Проаналізував сотні публікацій на тему про знищення МН17, ознайомився з доступними матеріалами слідства і даними розвідок різних країн.

7 серпня 2014 року тодішній голова СБУ Валентин Наливайченко на брифінгу стверджував: «Правоохоронними і розвідувальними органами ВСТАНОВЛЕНО, що терористи і військові найманці цинічно планували теракт проти цивільного літака Аерофлоту AFL-2074 Москва-Ларнака (Кіпр), який в цей час здійснював політ над територією України».

Він підкреслив, що цей злочин планувався як привід для введення в Україну російських військ, тобто CASUSBELLI для воєнного вторгнення РФ.

Відео пресслужби СБУ:

https://youtu.be/MVAOTWPmMM4

За офіційними даними української сторони, відзначив Наливайченко, 17 липня 2014 року в цей час над територією України здійснювали політ два регулярних міжнародних рейси – Малайзійських авіаліній МН17 і «Аерофлоту» AFL-2074. Маршрути зазначених міжнародних рейсів проходили поблизу Донецька. О 16-ій годині 09 хвилин в районі населеного пункту Новомиколаївка маршрути цих рейсів перетнулися.

Як стверджував Наливайченко, характеристики польоту цих літаків були майже однаковими – малайзійський літак здійснював політ на висоті 10 100 метрів на швидкості 909 км/год, а російський – на висоті 10 600 метрів на швидкості 768 км/год.

Від себе додам, що на борту літака «Аерофлоту» перебували 157 пасажирів, які з дітьми летіли на відпочинок. Такий самий цивільний «Боїнг», навіть однакові кольори на фюзеляжі літака, в одному й тому ж самому ешелоні повітряного простору.

О 16-ій годині 20 хвилин із району поселення Первомайське на північний схід від Донецька, біля міста Торез (в травні 2016 року перейменовано на Чистякове, яке знаходиться у 57 км за Донецьком) російський«Бук» збив малайзійський літак; уламки впали в районі села Грабово Донецької області.

Наливайченко нагадав, що із перехоплених телефонних розмов і обнародуваних даних щодо розміщення ЗРК «Бук» відомо, що бойовикам був відданий наказ розмістити установку в районі населеного пункту Первомайське. Населений пункт з такою ж назвою находиться і на західному напрямку на відстані близько 20 км від Донецька.

Голова СБУ заявив, що терористи, більшість з яких не місцеві жителі, а російські найманці, переплутали населені пункти з ідентичними назвами і перемістилися в протилежному напрямку. Про це засвідчує також нелогічний маршрут пересування«Бука» територією України – установка пересікла російсько-український кордон у Луганській області, потім була доставлена на захід – в Донецьк, в подальшому на схід до кордону між Донецькою і Луганською областями.

За твердженням Наливайченка «Бук» мав прямувати до села Первомайське Ясинуватського району, на захід від Донецька, розташування якого співпадає з маршрутом саме російського «Боїнга» (див. фото: на карті червона відмітка ліворуч від Донецька):

«Розміщення установки «Бук» в населеному пункті «Первомайське» саме на захід від Донецька, враховуючи тактико-технічні характеристики озброєння, дозволило б здійснити враження російського літака з наступним його падінням на українську територію, яка контролюється силами АТО»,- значив Наливайченко.

За його словами, це дало б можливість Росії звинуватити українську владу у знищенні літака Росії, загибелі її громадян і стало б безумовним приводом для вторгнення ЗС РФ в Україну.
Дані розвідки засвідчують про те, що уже 18 липня бойовики очікували введення на територію України російських військ. Інформаційна підготовка такого розвитку подій велася російською стороною упродовж декількох попередніх днів. Російські ЗМІ масово тиражували фейкові повідомлення про те, що з української сторони були артилерійські обстріли території РФ, стверджував Наливайченко.

Через рік (13 жовтня 2015 року) Наливайченко (уже не будучи головою СБУ) в інтерв’ю «Українській правді», повторив, озвучений ним у серпні 2014 року на брифінгу як ВСТАНОВЛЕНИЙ ФАКТ (а не версію!) — росіяни переплутали два населених пункти з однаковими назвами Первомайське. Населених пунктів із такою назвою на Донеччині – сім.

«Бук» повинен був стояти біля села Первомайське Ясинуватського району, на захід від Донецька, оскільки в Кремлі був план збити свій пасажирський літак рейсу Москва-Ларнака, щоб отримати привід для широко масштабного вторгнення в Україну,- наголосив Наливайченко.

На перший погляд, висновки «встановлені правоохоронними і розвідувальними органами», озвучені головою СБУ Наливайченком, – переконливі!

Проте, як для мене (слідчого в минулому) висновки спецслужб не можуть бути істиною в останній інстанції, поки фактичні дані (докази), на яких базуються ці висновки, не будуть об’єктивно перевірені особисто.

За твердженням Наливайченка,«Бук» був розміщений на сході від Донецька, а повинен був доставлений на захід від нього, в район села Первомайське, Ясинуватого району.

Зауважу (це важливо!), що від блокпоста «Мотель» до цього Первомайського близько 30 км. Цей населений пункт (за 17,6 км до Донецька) знаходиться за Донецьким аеропортом, на заході він переходить в село Нетайлове (24 км до Донецька), на півночі – у село Водяне (21,2 км до Донецька) і селище Піски (12,3 км до Донецька). Відстані між населеними пунктами вказані напряму.

Якщо подивитися на мапу зони ведення на той час АТО за 16-17 липня 2014 року, то побачимо, що це Первомайське було якраз на лінії фронту (розмежування) українських сил АТО і російських збройних формувань та їх найманців (див. мапу):

З точки зору здорового глузду і воєнної безпеки, як стверджують генерали і старші офіцери, які брали участь у плануванні бойових операцій, установку «Бук» НЕ МОГЛИ розгорнути біля цього Первомайського, адже це надто близько до лінії фронту. Після приведення «Бука» в бойову готовність його зафіксував би радар «Кольчуга» (автоматизована станція радіотехнічної розвідки, яка не може бути виявлена засобами радіоелектронної розвідки).
«Кольчуга» виявляє ціль в радіусі 600 км у глибину території і 150 км по фронту. «Бук» тут же був би накритий українською артилерією з передньої лінії фронту і знищений або могла бути проведена атака і установка була б захоплена нашими військовими.

Крім того, доставити «Бук» в зону великого ризику, не дозволили б офіцери ФСБ РФ, які весь час були присутні біля нього, в тому числі в момент пуску ракети, яка збила МН17. Пуск ракети російські контррозвідники зняли на відео для звіту своєму керівництву. Вони контролювали рух «Бука»і займалися контррозвідувальною роботою серед найманців, які супроводжували і охороняли установку весь час її перебування в Україні.

Голова СБУ Наливайченко наполегливо продовжував стверджувати, що «екіпаж «Бука» і ті, хто його супроводжував до місця розгортання, «через фатальну географічну помилку, переплутали населені пункти з однаковими назвами «Первомайське» і поїхали до селища міського типу Первомайський (розташоване за 92 км від Донецька – Г.О.), яке підпорядковане Сніжнянській міській раді, на південний схід від Донецька. А це вже було якраз на шляху малайзійського літака МН17.

Певний час я також розглядав версію Наливайченка як основну і опублікував її аналіз в газеті «Україна молода» (05.10.2016 р. ) під назвою «Путін – терорист №1».

Якщо Наливайченко був так переконаним, що бойовики сплутали населені пункти з однаковими назвами, то це свідчить про одне: СБУ отримала агентурні розвіддані, що «Бук» був поставлений не там, де планувало російське військове командування. В результаті установка була доставлена до населеного пункту Первомайський біля міста Сніжне (71 км від Донецька), за містом Торез, звідки, як встановила МСГ, і був пуск ракети, яка збила літак МН17.

У розвідці і контррозвідці діє правило: оперативну (агентурну) інформацію можна вважати достовірною, якщо вона підтверджена мінімум з двох джерел, які не викликають сумніву.
Відзначу те, що, на мою думку, могло дезінформувати Наливайченка. Під Торезом є два невеликі населені пункти з майже ідентичною назвою: один – відразу за Торезом – це селище міського типу Первомайський, а за ним, на відстані до 2-х кілометрів – село Первомайське.

Найімовірніше, що саме між цими населеними пунктами-сусідами й «блукав» «Бук». Інформація про це «блукання», швидше за все, і була агентурним донесенням, яке українська контррозвідка до кінця глибоко не перевірила і не уточнила, що мова йде НЕ про село Первомайське, яке знаходиться в Ясинуватському районі, на відстані понад 100 кілометрів від двох «тезок»– Первомайських Сніжнянської міської ради.

Не врахували, мабуть, і того, що населених пунктів з назвою Первомайське або Первомайський в Донецькій області аж сім!

Допускаю, що російські військові могли переплутали одне із цих двох невеликих населених пунктів, які знаходяться поруч (майже упритул) й розмістили «Бук» на кілометр-два неточно – «не там, де», на думку агента, «планувало командування з Москви». Але така неточність, як зазначали військові експерти, не мала ніякого вирішального значення для запуску ракети і збиття літака МН17.

На той час обидва населені пункти Первомайське і Первомайський були глибоким тилом російських найманців у районі Сніжного, де командиром місцевої роти ППО був Володимир Цемах (позивний «Борисич»). Саме у Сніжному йшло постачання російської техніки і зброї для так званої «ДНР». Кордон з Росією майже поруч – менше 20 кілометрів до пункту пропуску Маринівка, який тоді лише формально контролювали підрозділи ЗСУ, які були під постійним обстрілом і були притиснуті до російського кордону.

До Савур-Могили, яка переходила з рук у руки, лише 15 кілометрів. Військові частини України, які там знаходилися, були затиснуті з одного боку кордоном з РФ, з іншого боку на Півночі та Заходу – російськими збройними формуваннями та їх найманцями терористичних «ДНР/ЛНР», які постійно поповнювалися диверсійними підрозділами ЗС Росії через пробитий коридор в районі Краснодону-Суходольська-Ізвариного і через виломи в кордоні в районі Дмитрівки.

16 липня 2014 року російські збройні формування та їх найманці під командуванням Гіркіна загальною чисельністю понад 800 бойовиків, виконуючи наказ з Москви, здійснили спробу прориву оборони українських військ у районі кургану Савур-Могила у Сніжнянському районі Донецької області. Проте внаслідок оборонних бойових дій ЗС України, у тому числі із застосуванням авіації, банда Гіркіна зазнала значних втрат в особовому складі та військовій техніці. У зв’язку з цим було прийнято рішення: подальший наступ здійснювати під прикриттям військових систем ППО ЗС РФ.

«Бук» був розміщений в районі Первомайського якраз по середині українського військового угрупування, притиснутого до кордону з Росією. Командування ЗСУ намагалося повітрям забезпечити підтримку оточеним частинам. Літаки ВПС України пролітали над окупованими частинами Донецької і Луганської областей і завдавали удари по противнику біля українсько-російського кордону, не даючи ворогу знищити українських військових.

З 14 по 23 липня 2014 року українські ВПС зазнали втрат: 14 липня – збито Ан-26 в районі села Давидо-Нікольське (Краснодонський район); 16 липня – збито СУ-25 в районі Амвросіївки; 23 липня -збито 2 СУ-25 в районі селища Дмитрівка та Маринівка.
Від Амвросіївки до Первомайського – 40 кілометрів, від Дмитрівки до Первомайського – близько 20 кілометрів. У цей час українська армія намагалася допомогти оточеним частинам. І саме в цей час в цьому квадраті була підвищена бойова активність ВПС України, які завдали значних втрат збройним формуванням Гіркіна. Тому розміщення російських засобів ППО в цьому районі для протидії українській авіації виглядало логічним з точки зору терористів РФ.

Військові експерти зазначили, що розміщення «Бука» в районі Торезу – це контроль прямої лінії забезпечення Мелітополь-Луганськ (доставка в Сектор А) і контроль лінії Чугуїв-Амвросіївка (доставка Сектор Д).

Але для боротьби з українськими штурмовиками, бомбардувальниками, транспортними літаками і гвинтокрилами «Буки» НЕ ПОТРІБНІ. Для цього достатньо переносних ЗРК таких, як «Стріла», «Ігла», «Верба», яких було достатньо у російських збройних формуваннях, які очолював Гіркін і у бойовиків «ПВК Вагнера», які брали участь у бойових діях на сході України.

Згідно офіційних даних, з квітня 2014 по лютий 2015 рік ВПС і сухопутні війська України втратили від вогню ворога 11 літаків, 7 гелікоптерів, два реактивні безпілотники. Всі вони були знищені зазначеними переносними ЗРК.

«Бук» був застосований лише проти пасажирського літака МН17.

Журналістська версія щодо ЗРК МН17

Мою увагу привернуло журналістське розслідування українця з Німеччини Антона Павлушки, опубліковане наприкінці січня 2016 року (після оголошення версій Наливайченка) у статті«Версія катастрофи МН17 у небі над Донбасом». Вона співзвучна з версією, яку розповів голова СБУ і цікава ще тим, що журналіст висвітлив деякі обставини знищення МН17 під своїм, досить професійним, кутом зору.

«За кілька днів до падіння MH17 російський «Бук» зайшов на територію України з боку російського військового аеропорту Міллерово. Після цього «Бук» направився на західну околицю Донецька. Звідти його перекинули під Торез, у район селища Первомайське. При цьому екіпаж переплутав два розташованих поруч населених пункти з майже ідентичною назвою – в результаті під час прийняття рішення це коштувало екіпажу кілька дорогоцінних секунд»,- зазначив Павлушка.

Мій коментар. МСГ встановила, що до м. Міллерове Ростовської області, яке розташоване за 25 кілометрів від кордону з Україною в районі Луганської області, були доставлені шість «Буків», а не один і не «за кілька днів до падіння MH17» (17 липня), як стверджує журналіст, а 25 червня.

За містом Торез, в напрямку до російського кордону, як я уже зазначав, дійсно є два невеликі населені пункти під назвою «Первомайське/ий»: за містом Сніжне є селище міського типу Первомайський, а за ним село Первомайське, а відстань між ними – рукою подати, якісь 1-2 кілометри. Не виключаю, що саме між цими населеними пунктами й «заблукав» «Бук», яким збили малайзійський літак. Але для нього це була майже одна й та сама вихідна точка для стрільби по цілі.

Як стверджують спеціалісти ППО, це НЕ МАЛО вирішального значення «під час прийняття рішення екіпажом «Бука»», який «стояв трохи не там, де планувалося» і НЕ КОШТУВАЛО екіпажу ніяких «кількох дорогоцінних секунд», (як це стверджуєПавлушка) під час пуску ракети.

На думку журналіста, ділянку під Торезом у районі Первомайського вибрали не випадково — звідси можна було контролювати небо над притиснутим до кордону угрупованням українських військ, крім того, це ділянка на можливому маршруті української військово-транспортної авіації Мелітополь — Луганськ.

Тут, вважає Павлушка, росіяни чекали на якийсь український транспортник. Вони знали, коли він буде летіти й що це за літак. Недаремно відразу після пуску від сепаратистів пішла інформація про збитий український Ан-26.

Для того, щоб «розчистити» небо для своєї ППО і не сплутати український військовий Ан-26 або Іл-76 з цивільним літаком, скасували, щонайменше, один рейс Баку-Київ (і автоматично Київ-Баку). У росіян був точний час прольоту українського літака і маршрут.

Можливо, у вирішальний момент український літак так і не з’явився. Підсвітку й інформаційний супровід забезпечили радари військового аеродрому Міллерово або радари частин ППО ЗС РФ, які були на українсько-російському кордоні. І тут в квадраті з’являється малайзійський Боїнг – трохи не звідти, звідки чекали. Але було завдання збивати – і літак збили, зазначає Павлушка.

Мій коментар. Слідством встановлено, що український диспетчер дозволив командиру літака МН17, на його прохання (о 16:00 за київським часом– 13:00 за UTC), відхилитися на декілька кілометрів на північ (в сторону Росії), щоб оминути грозовий циклон, але потім він повернувся на свій маршрут о 16:15 (13:15 за UTC – див. фото):

Тому твердження журналіста Павлушки: «І тут у квадраті з’являється малайзійський Боїнг – ТРОХИ НЕ ЗВІДКИ, ЗВІДКИ ЧЕКАЛИ» – є ПОМИЛКОВИМ.

А ось команду з землі на ВИХІД МН17 ІЗ ВІДРАЗУ ДВОХ міжнародних коридорів (L980 і B947) о 13:19:21 за UTC (всесвітній координований час – за київським – 16:19:21 – за 42 секунди до його збиття) передав командиру малайзійського літака диспетчер Ростова (через українського), як це слідує із записів переговорів екіпажу МН17 з українським диспетчером (Дніпропетровськ), і українського — з російським (Ростов). О 16:25 за київським часом літак МН17 повинен був перетнути кордон РФ.

Реальний маршрут МН17 у коридорі L980, карта-схема його маршруту, файл і роздруківка цих переговорів є у МСГ і звіті Ради безпеки Нідерландів. Ці переговори були викладені в Інтернеті ще 9 вересня 2014 року і опубліковані мною на сайті «Українського репортера».

Оператор РЛС виявлення цілі та командир КП, які знаходилися рядом з українським кордоном (приблизно в 15-20 кілометрах) ВПЕВНЕНО ЗНАЛИ, що захоплена ціль (за її параметрами: висота, швидкість, ешелон, час польоту рейсу, розміри цілі та інші дані) – це пасажирський літак малайзійських авіаліній рейсу МН17 і передали його координати на комп’ютер «Бука», оскільки мали наказ знищити цей борт.(абзац виділить на голубому фоні!)

На думку військових спеціалістів, екіпаж «Бука» міг і не знати, що збиває пасажирський літак, оскільки радару «Бука» дуже важко відрізнити військовий літак від цивільного і взагалі визначити тип літального апарата.

За моєю інформацією, так званий міністр оборони «ДНР» Ігор Гіркін і його заступник Дубінський (а тим більше екіпаж «Бука») не знали істинної мети спецоперації Кремля і яка саме ціль вибрана Путіним для знищення.

Гіркіну його московські куратори злили дезінформацію про політ у цьому районі українського військово-транспортного літака, на борту якого буде «натовське озброєння для бандерівців», який необхідно знищити. Для цього в Донецьк був доставлений «Бук» і вказано на мапі місце, де він повинен бути розміщений.

17 липня 2014 року (після доставки «Бука» в Донецьк) Дубінський о 09:54 віддав наказ (який він отримав від Гіркіна) своїм підлеглим Харченку і Пулатову перевезти «Бук» до смт Первомайський у Сніжнянському районі Донецької області та здійснювати його подальшу охорону разом з іншими бойовиками.

Того ж дня у телефонній розмові, яка відбулась об 11:24, Дубінський повідомив іншому бойовику терористичної організації «ДНР», що 16 липня 2014 року він і «Перший» (псевдонім Гіркіна) розмовляли з Москвою та вийшли на найвищий рівень».

У період iз 10 год. 39 хв. по 12 год. 16 хв. 17 липня установка «Бук» вантажним трейлером «Вольво» разом iз російським військовим екіпажем за маршрутом: м. Донецьк — м. Макіївка — м. Харцизьк — м. Зугрес — м. Шахтарськ — м. Чистякове (колишнє Торез) — м. Сніжне була переміщена до м. Сніжного Донецької області, де біля магазину «Фуршет», розташованого на вул. Леніна, буд. 20, була розвантажена з трейлера.

О 13 год. 39 хв. російським екіпажем «Бук» за маршрутом у місті Сніжне: вул. Леніна — вул. Декабристів — вул. Карапетяна — вул. Гагаріна своїм ходом був доставлений на вогневу позицію: сільськогосподарське поле біля смт Первомайський південніше Сніжного Донецької області.

О 16 год. 19 хв. російський екіпаж «Бука» за отриманими координатами РЛС, яка знаходилася на військовому аеродромі Міллерово або РЛС Курської 53-ї ЗРБ, яка була поруч з кордоном України, здійснив пуск ракети серії 9М38 по пасажирському літаку «Боїнг 777-200» з реєстраційним номером 9М-МRD Малайзійських авіаліній, рейс МН17, який слідував ешелоном польоту FL330, на висоті приблизно 10 тис. 100 метрів.

О 16 год. 20 хв. 03 сек бойова частина (серії 9М314) ракети серії 9М38 вибухнула вище лівої сторони кабіни літака на відстані близько одного метра. Всі 298 пасажирів і членів екіпажу загинули.

Біля посольства Нідерландів у Києві 17 липня 2014 року.

Журналіст Павлушка зазначив: «Потім зрозуміли, що зробили. Проаналізували вихідні дані радарів і про всяк випадок вирішили нічого не передавати в голландську прокуратуру. Дані російських систем ППО показали б повну картину участі Росії в цьому вбивстві. Але ні про аеродром в Міллерово, ні про російські частини ППО чи А-50 в голландському звіті так і не згадали».

Мій коментар. Встановивши, що збили пасажирський літак, Гіркін того ж дня о 20-ій годині 30 хвилин, з метою приховання особливо тяжкого злочину, віддав наказ Дубінському відправити «Бук» у супроводі двох БТРів до кордону з Луганською областю з метою подальшої його евакуації до Росії. Дубінський о 22. 35 хв. віддав наказ Харченку перевезти «Бук» до кордону з Луганською областю та передати його особам, які приїдуть зустрічати установку.

Командир розвідувальної роти «Рязань» Едуард Гільязов (позивний «Рязань») після знищення літака МН17 привіз у селище Сніжне своєму командиру Харченку члена екіпажу «Бука», який, будучи в нетверезому стані, заблукав і відстав від решти екіпажу.

Із телефонної розмови бойовиків, перехопленої СБУ, один із яких запитує: «Ти в тому районі чи ні?» Другий відповів: «Ні, я не в тому районі, уже по інший бік». Фраза «…по інший бік» означає, що уже в Росії. Далі бойовики говорять нецензурною лайкою про те, що «десь загубився боєць з установки «Бук»… Свій екіпаж проїб…в, бля…».

18 липня 2014 року о 07 год. 15 хв. установка «Бук» за маршрутом: м. Сніжне — м. Хрустальний (колишній Красний Луч) — смт Фащівка — м. Дебальцеве — м. Перевальськ — м. Луганськ — селище Хрящувате — м. Молодогвардійськ — м. Суходільськ — смт Сєвєрний Луганської області — м. Донецьк Ростовської області РФ вантажним трейлером «Вольво» була вивезена до Ростовської області РФ.

Чому літак рейсу Баку-Київ посадили в Мінеральних Водах?

На думку журналіста Антона Павлушки, «17 липня 2014 російський «Бук» явно чекав на когось в районі Первомайського. Можливо, йшлося про український транспортник, або там була виставлена пастка на українські штурмовики, які підтримували заблоковане українське угруповання. Але росіяни знали кого і коли чекати в цьому квадраті».

Мій коментар. 17 липня 2014 року над окупованою частиною Донбасу НЕ МОГЛО відбутися жодного польоту українських військових літаків, тому що напередодні було збито український Су-25, а другий Су-25 був обстріляний ПЗРК. До з’ясування обставин цього інциденту військове командування України заборонило піднімати в повітря свої літаки. Про що офіційно заявила українська сторона і про це добре знали Гіркін і його підлеглі збройні формування.

Російський екіпаж «Бука» чекав не українські військові літаки, а міжнародний рейс МН17! (обгрунтування цього висновку – в наступній публікації).

Того дня було перенесено рейс Баку — Київ, літак мав приземлитися в Києві в першій половині дня, а за кілька годин цей же борт полетів би назад. Це був літак української компанії МАУ й ранкові рейси PS 0602 та PS 9683. Літак вилетів із Баку, але десь через годину-півтори його посадили в Мінеральних Водах (Росія). 30 хвилин пасажири чекали в літаку, потім їх провели через митницю в аеропорт, де вони чекали до вечора. У Києві літак приземлився близько години ночі вже 18 липня.

Цей літак за своїм маршрутом пролітає над Донбасом в районі Донецька. Можливо, хтось таким способом «чистив» небо, щоб було легше працювати російській ППО. Цікаво було б дізнатися, які ще рейси того дня «перенесли».

«Можливо, у росіян була інформація про виліт українського військового літака, і за часом і місцем він приблизно збігався з рейсом Баку — Київ чи Київ — Баку (мав летіти саме з боку MH17). Для того, щоб мирний рейс не заважав «Буку», росіяни вирішили «почистити небо». Переносити міжнародні рейси світових авіакомпаній було б складно, а перенесення рейсу українського МАУ мало хто помітить»,- припускає Павлушка.

Мій коментар. Гіркін не міг перенести рейс Баку – Київ чи Київ – Баку. Це могли зробити лише з Москви, щоб «розчистити» небо «Буку» для знищення літака МН17. Тому рейс Баку – Київ і завернули на посадку до Мінеральних Вод в Росії.

Де дані з російських радарів?

Звертаю увагу на один цікавий факт, який є у офіційному звіті нідерландської прокуратури, на який, судячи з аналізу ЗМІ, майже ніхто не звернув уваги.

З українського боку літак «вів» Дніпропетровський радар, з російського — Ростовський. Становище української сторони було ускладнене тим, що українські диспетчери цивільної авіації і РЛС ППО не контролювали всю територію країни, оскільки частина обладнання, за даними «Украероруху» опинилася на окупованій території.

У результаті український радар, через відсутність контролю українськими ППО частини Донбасу, бачив тільки літаки, обладнані вторинною радіолокацією. На літаках встановлений транспондер, який відповідає на запити радара аеропорту. У відповідь іде інформація про тип літака, номер рейсу, швидкість польоту та висоту. Так отримують дані для сайтів типу Flightradar24.

Та є ще й первинна локація – це коли радар надсилає радіосигнал й чекає його відбиття від поверхні. Так отримують первинні дані об’єкта в повітрі.

Отже, під час розслідування, нідерландська сторона вимагала дані радарів в української та російської сторони:

Таблиця наданих даних з радарів України і Росії.

Росія, на відміну від України, навмисно передала міжнародному слідству тільки записи з екранів радарів. Перевірити справжність цих записів з російських радарів було неможливо.
Причина такої поведінки досить дивна. На вимогу ICAO країни зобов’язані зберігати такі дані 30 днів, якщо стався інцидент, то довший час, поки запис більше не будуть вимагати. Але Федеральне агентство повітряного транспорту РФ не надало цих даних, мотивуючи свою відмову тим, що подія сталася за межами Росії, тому вони не зобов’язані зберігати ці дані.

Такими діями, керівництво РФ проігнорувало вимоги резолюції РБ ООН № S/RES/2166 від 21 липня 2014 року, яка вимагає притягнути до відповідальності осіб, винних у збитті літака рейсу МН17 і загибелі 298 людей, і забезпечити всебічну співпрацю всіх держав в рамках зусиль щодо встановлення відповідальних.

Досить дивна позиція російської сторони. Країна, яка більше від інших звинувачує Українуу збитті літака МН17, не хоче співпрацювати з офіційним міжнародним слідством і шукає для цього формальні підстави та порушує резолюцію РБ ООН, за яку голосувала і яка є обов’язковою для виконання всіх держав, без виключення.

Генеральний прокурор Нідерландів Фред Вестербеке в інтерв’ю Spiegel повідомив про запит на отримання російських радарних даних: «Ми готуємо запит, в якому просимо Москву надати інформацію, яка могла б бути нам цікава. Зокрема, мова про дані з радарів, на яких росіяни бачили український військовий літак біля МН17».

У результаті версія Росії виявилася брехнею. Українського літака біля Боїнга не було – це зазначено у звіті нідерландської прокуратури.

Чому rawdata з російських радарів так і не показали?

Цінним є rawdata – формат необроблених первинних даних, які дозволяють уникнути втрати інформації. В таких файлах знаходиться повна інформація про збережений сигнал. Дані приходять на установку ППО або радар, опрацьовуються фільтрами, непотрібне відсіюється, залишаються зрозумілі для радара дані (відповідь на «свій» запит), які й показуються на екрані.

Система працює приблизно так. Посилається сигнал, який відбивається від цілі. Система постійно зчитує сигнали, що надходять, опрацьовує їх фільтрами, які з усіх сигналів залишають тільки відбиття свого сигналу-підсвітки.

Відкритим залишається питання, чи зберігає радарна установка весь набір сигналів і чи можна по них визначити чужі сигнали і відповіді на них.

Слідством встановлено точний час пуску ракети «Бука» (16:19) і цікаво було б побачити зміни сигналу в цей час (+/-) — чи був ще якийсь відбитий сигнал в той час, який відсіявся, але міг належати установці самого «Бука» чи допоміжній установці-підсвітки (якщо таку використовували).

А системи контролю й запам’ятовування всіх сигналів є. На додачу до штатної комплектації ЗРК “Бук-M1-2” російська промисловість має можливість поставити систему об’єктивного контролю (СОК) дій бойових засобів ЗРК методом реєстрації, запам’ятовування, зберігання та відтворення інформації обміну СОУ-ЗУР-ПЗУ.

Можна було б перевірити, який сигнал генерує «Бук», яким збили МН17 й порівняти з вихідними даними з радарів, адже є ймовірність, що кожен «Бук» “вшиває” в свій сигнал унікальний ключ, по якому можна було б його визначити.

Тому цікаво було б подивитися на самі вихідні первинні дані й спробувати відповісти на запитання:

– чи довго «Бук» відстежував ціль (коли був включений) і посилав сигнали, які відбивалися від Боїнга МН17?

– працював «Бук» сам, чи ще хтось посилав сигнали й «підсвічував» МН17 для нього?

Військовий аеропорт Міллерово

МСГ встановила маршрут «Бука, який збив літак МН17, оприлюднивши його 28 вересня 2016 року на прес-конференції в Гаазі (він повністю збігається з маршрутом, встановленим мною і опублікованим у газеті «Україна молода» ще 5 травня 2016 року у статті під заголовком«Кремль – вбивця»).

Завдяки водію строкової служби в/ч 83466 ЗС РФ Дмитру Зубову вдалося отримати путівку автомобільної колони, яка перевозила «Буки» (див. фото):

Судячи із записів у путівці, «Буки» 25 червня 2014 року були доставлені у м. Міллерово, біля якого за 25 кілометрів від українського кордону є російський військовий аеродром (див. фото).

Пропоную опис того, що видно на фото, зроблене одним з російських військових у Міллерово.

Біля аеродрому Міллєрово стоїть стандартний набір систем ППО, який може контролювати ситуацію вглиб українського кордону, в тому числі до Первомайського, де знаходився ЗРК «Бук» 53-ї ЗРБ ППО ЗС РФ.

РЛС П-19 бачить на 160 км, РЛС виявлення цілі (СВЦ) 9С18М1-3, яка працює у зв’язці з «Буком» на 140-150 км, РСЛ «Десна-М» – до 300 км, радіолокаційна станція 9С15М «Обзор-3» – до 240 км.

Відстань від військового аеродрому Міллерово до місця пуску ракети з «Буку», яка збили літак МН17, близько 160 км.

МСГ мала зробити запит на отримання даних не тільки аеродрому Ростова, але й даних з військового аеродрому Міллерово, а також про переміщення російських РЛС вздовж українського кордону. Ці дані дали б можливість встановити, чи працював «Бук», з якого збили МН17, у парі з РЛС, яка стояла на російській території поруч з українським кордоном, чи з РЛС, які знаходяться на військовому аеродромі Міллерево.

У звіті нідерландської прокуратури про аеродром Міллерово немає жодного слова.
Звичайно, Росія не зобов’язана надавати свої військові дані, але, приміром, у розслідуванні прокуратури Нідерландів окремим пунктом проходить повідомлення про дані літака-розвідника НАТО – AWACS, який пролітав через Польщу та Румунію 17 липня 2014 року. Він був надто далеко від українсько-російського кордону і не мав необхідної для слідства інформації. Але запит такий був.

Проте у нідерландському звіті жодного слова про російський аналог AWACS A-50 «Шмель», який використовують ЗС РФ для контролю свого кордону. Його також зафіксували і в Сирії, де Росія веде війну на боці президента Асада.

Логічно було б, якби Росія надала дані своїх систем ППО з аеродрому Міллерово чи інших військових частин ППО РФ, які були найближче до місця збиття МН17. Якщо Росії нема чого приховувати і вона ні в чому не винна, то це не повинно бути для неї проблемою.

Але Росія цих даних на запит Генеральної прокуратури Нідерландів не надала.

Рада безпеки Нідерландів відтворила відеореконструкцію з українськими субтитрами польоту літака МН17 і знищення його ракетою «Бука» 53-ї ЗРБ ППО ЗС РФ