За “визначні заслуги” в обороні України міністр Кузьмук нагороджував зрадника Азарова пістолетами

Державне бюро розслідувань за погодженням з Офісом Генерального прокурора повідомлено про підозру колишньому прем’єр-міністру України Миколі Азарову у вчиненні державної зради за попередньою змовою групою осіб.

Як інформує ДБР, досудовим розслідуванням встановлено, що зміст та умови Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України були нав’язані президентом РФ Дмитром Медвєдєвим тодішньому прем’єр-міністру України Миколі Азарову в Москві о другій годині ночі, 21 квітня 2010 року, напередодні її підписання.

(Читайте статтюРНБО зацікавилася ратифікацією харківських угод: хто з відомих людей може опинитися в полі зору СБУ”)

Достовірно розуміючи наслідки підписання вказаної Угоди для України, Микола Азаров забезпечив візування та погодження проєкту документів з боку відповідних посадових осіб (міністрів, керівників правоохоронних органів, та від імені Кабінету Міністрів України), сприяв реалізації інтересів РФ під час усіх стадій погодження проєкту Угоди аж до її імплементації.

Слідство здобуло оригінали документів, які свідчать про свідомі дії колишнього прем’єр-міністра України Миколи Азарова на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України. У подальшому це призвело до окупації Криму Російською Федерацією.

Зазначені дії вчинялись за попередньою змовою групою осіб з тодішнім Президентом України Віктором Януковичем, який на даний час переховується від органу досудового розслідування в іншій державі.

Притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення державної зради не має строків давності.

“Український репортер” зазначає: кримінальні провадження щодо багатьох посіпак Януковича, в тому числі Азарова вже давно мали би бути в суді! Але, очевидно, є “зацікавленість”, щоб розслідування було на гальмах. Візьмімо для прикладу справу Азарова.

За даними “Українського репортера”, ще у 2014 році у Генпрокуратурі під час брифінгу заявили, що “в період з жовтня 2010 по липень 2013 років Янукович за попередньою змовою з групою осіб, зокрема Азаровим, міністром фінансів Колобовим, першим заступником міністра фінансів Мярковським, головою Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації Рєзніковим, членом наглядової ради “Укртелекому”… умисно з корисливих мотивів організували фінансування за рахунок держбюджету виконання робіт по будівництву виділеної телекомунікаційної мережі спеціального зв’язку”.

Сім років минуло з того часу! А матеріали слідства й надалі припадають пилом. Правоохоронці одержують високі зарплати, премії, нагороди, відзнаки. Вони мають суперпенсії. У них – дорогі авто, розкішні котеджі. За які “видатні” заслуги?

У 2018 році Азарова підозрювали у співучасті розкрадання скрапленого газу на 2,2 млрд гривень. Генеральній прокуратурі України дозволили вести спеціальне розслідування досудове розслідування щодо Азарова у справі про розкрадання скрапленого газу. Про це повідомив тодішній генпрокурор Юрій Луценко.

У 2016 році у Києві поліція  натрапила на схованку Азарова – речі колишнього прем’єра-втікача хтось тримав у квартирі в Дарницькому районі. Попередня оцінка цього краму – п’ять мільйонів доларів США.

Тут і нагородна зброя, картини, десятки ікон та релігійних книг, датованих 19 століттям, оригінали (відповідно до висновків експертів) творів живопису Іллі Рєпіна, Василя Тропініна та Нікоса Сафронова.

У 2004 році тодішній міністр оборони України генерал Олександр Кузьмук нагородив Азарова пістолетом ПСМ “за визначні заслуги в забезпеченні обороноздатності України”.

А наступного року з нагоди дня народження Азарову вручили маузер!

 

“Скарби” Азарова були запаковані у господарчі валізи. Вони можуть стати речовим доказом у кримінальних провадженнях, де фігурує Азаров, стверджувала поліція.

Серед скарбів – столове срібло, пам’ятні монети, козацька шабля, а також гроші. Чотири роки минуло з тих пір, однак досі ці коштовні речі Азарова не конфісковано у дохід держави.

Усе ще немає вироків щодо Азарова.

Леонід ФРОСЕВИЧ

Статті до теми:

Like

Леонід Фросевич

Головний редактор “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *