Як простому українцю не померти від інфаркту?

Щоб врятувати серце, а отже життя, платити доведеться з власної кишені й причому більше, ніж було раніше. Адже треба буде враховувати ще й витрати на зарплати лікарів та комунальні послуги медзакладів. А тут ще й несподіванка: «серцевий» експеримент у державі відкладено – запуск пілотного проекту довелося перенести з 1 липня на 1 серпня.

Кабінет Міністрів разом із Національною академією медичних наук з 1 липня 2017 року мали розпочати експериментальний проект із протидії таким масовим серцево-судинним захворюванням, як інфаркт, інсульт, важкі порушення ритму серця, ускладнені гіпертонічні кризи тощо. Тобто боротися з тими патологіями, які можуть закінчитися фатально.

Згідно з пілотним проектом, чотири столичні науково-лікувальні інститути Національної академії медичних наук мають лікувати певну кількість важкохворих безкоштовно. Точніше: всі витрати на них компенсуватиме держава, виділивши на реалізацію експерименту 200 мільйонів гривень.

Кошти між учасниками проекту розподілили так: Національний інститут серцево-судинної хірургії імені Амосова отримав 70,6 млн грн, Національний інститут хірургії та трансплантології імені Шалімова – 54,6 млн грн, Інститут нейрохірургії імені Ромоданова – 52,4 млн грн, Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. Стражеска» – 22,4 млн грн.

Однак уже на самому початку відбувся збій, і запуск пілотного проекту довелося перенести з 1 липня на 1 серпня. Річ у тім, що перед стартом слід було визначити категорії пільговиків, які обслуговуватимуться безкоштовно, а також розробити протоколи лікування, розрахувати вартість медичних послуг. На останньому й спіткнулися: порахували за чинною в Україні методикою, а слід було за міжнародною.

Цього зажадало Міністерство охорони здоров’я і затребувало все перерахувати. А тим часом спромоглося затвердити нову методику лише 30 червня. Це й стало причиною перенесення пілотного проекту на місяць пізніше. Щоправда, нині вже майже все порахували і готуються до початку експерименту, який триватиме півроку. За цей час чотири вищезгадані інститути спробують зробити перший крок на шляху до медичної реформи, головний принцип якої – гроші йдуть за пацієнтом.

На практиці це має виглядати так: хворого з інсультом чи інфарктом везуть до одного з чотирьох задіяних в експерименті інститутів. Оскільки це так звана ургентна патологія, то за невідкладну медичну допомогу, яку нададуть такому пацієнтові, розрахується держава. Безплатно пролікують також дітей, учасників АТО, інвалідів. Якщо ж за направленням поступає пацієнт (не ургентний), тобто такий, чия патологія не загрожує фатальним кінцем, за нього має заплатити обласне управління охорони здоров’я. Інакше за медпослуги доведеться розраховуватися самому. Або ж це зробить страхова компанія, звісно, якщо пацієнт застрахований.

Власне у тому, що значна частина пацієнтів платить за операції зі свого гаманця, вже давно ні для кого не секрет. Без цих коштів медзаклади значно обмежили б масштаби своєї допомоги. Приміром, торік держава виділила Інституту ім. Амосова близько 70 мільйонів гривень, тоді як від пацієнтів за надані послуги надійшло170 мільйонів (було виконано 4773 операції та 3300 інструментальних досліджень, серед яких коронографія, стентування тощо). І навіть за цих умов гігант серцево-судинної хірургії ледве втримався на плаву. На початку року навіть поповзли чутки, що він може закритися. Це спричинило мало не паніку серед хворих. Наплив був таким, що фахівці інституту зробили значно більше операцій, ніж за перше півріччя торік (понад 2,5 тисячі).

Нині цьому науково-медичному закладу виділили найбільшу суму (70,6 млн грн) з-поміж усіх учасників пілотного проекту. Однак, за словами директора інституту Василя Лазоришинця, їх вистачить лише на 650 операцій, які виконуватимуть тільки в екстрених випадках, а також пільговикам (дітям, учасникам АТО, інвалідам).

Вчений і водночас практикуючий хірург сподіваються, що держава, надавши гроші на медичні послуги, надасть їх і на базове фінансування. Принаймні вже є домовленість про збільшення коштів у другому півріччі та відновлення базового фінансування після внесення змін до держбюджету. Інакше буде сутужно: цього року видали з бюджету 27% коштів на зарплату, 28% – на комунальні платежі і 2% – на медикаменти та вироби медичного призначення.

Тож, мабуть, правильною є відмова від подвійних стандартів, коли за Конституцією є безоплатна медицина, а насправді її нема. Наміри чітко визначитися, що є безплатно, а що платно, – вкрай потрібні. Нові розрахункові выдносини мають бути не лише законними, а й прозорими, аби медзаклади мали змогу офіційно отримувати кошти за надані послуги і вкладати їх у своє матеріально-технічне оснащення.

Загалом метою медичної реформи, першим кроком на шляху до якої є пілотний проект, має стати кардинальна зміна механізму фінансування всієї вітчизняної медицини, в основу якої покладено принцип: скільки хворих пролікували, за стільки й отримали кошти від держави, місцевих бюджетів, страхових компаній та пацієнтів.

Схема логічна й зрозуміла. Ось тільки де взяти гроші пересічному українцю, якщо він не пільговик, на вартісну серцеву операцію? Сподіватися на допомогу з місцевих бюджетів, які мають оплачувати лікування членів своєї громади, марна справа. Кошти на ці цілі нинішнього року там не закладені. Тож платити доведеться з власної кишені й причому більше, ніж було до того. Адже треба буде враховувати ще й витрати на зарплати лікарів та комунальні послуги медзакладів.

Кому із армії серцевих хворих це під силу, покаже час. Наразі ж статистика жахлива: щороку втрачаємо понад 400 тисяч співвітчизників. На жаль, Україна попереду щодо смертності від серцево-судинних захворювань (68% в структурі летальності становлять саме вони). Для порівняння, у Франції та Японії цей показник не сягає й третини. Якщо до цього додати, що середня тривалість життя в нас на 10–15 років менша, то це справді катастрофа загальнонаціонального масштабу.

Олександр ВИГОВСЬКИЙ

На цю тему читати тут:

Що таке медична реформа і чи врятує вона від смерті

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.