Нобелівську премію-2022 у галузі фізіології та медицини отримав шведський біолог Сванте Паабо
Нобелівський комітет визначив лауреата Нобелівської премії 2022 з фізіології та медицини.
Про це йдеться на офіційному сайті фонду.
Цього року премію отримає шведський біолог і фахівець з еволюційної генетики Сванте Паабо “за його відкриття щодо геномів вимерлих гомінінів та еволюції людини”.
Переможця оголосили 3 жовтня під час конференції у Стокгольмі.
Гомініни – це підродина приматів родини гомінід, до якої належить сучасна людина і всі її вимерлі предки.
Сванте Паабо відкрив гомініна під назвою “Денисівська людина” у 2008 році, а також секвенував геном неандертальця (тобто дослідив послідовність геному) у 2010 році.
“Фундаментальні дослідження Паабо дали початок абсолютно новій науковій дисципліні: палеогеноміці. Виявляючи генетичні відмінності, які відрізняють усіх живих людей від вимерлих гомінідів, його відкриття створюють основу для дослідження того, що робить людей унікальними”, – кажуть у Нобелівському комітеті.
Сванте Паабо дослідив послідовність геному неандертальця.
Він та його команда постійно вдосконалювали методи аналізу ДНК з решток кісток і застосували ефективні методи секвенування.
Паабо пояснив послідовність геному неандертальця в 2010 році.
Порівняльний аналіз показав, що наймолодший спільний предок неандертальців і Homo sapiens жив приблизно 800 тисяч років тому.
Також учений зробив сенсаційне відкриття вимерлого гомініна (“Денисівської людини”), використавши дані генома, отримані зі зразка маленької кістки пальця.
Уламок кістки віком 400 тисяч років знайшли у 2008 році в Денисовій печері на півдні Сибіру.
Кістка містила надзвичайно добре збережену ДНК, яку команда Паабо секвенувала.
Результати викликали сенсацію: послідовність ДНК була унікальною в порівнянні з усіма відомими послідовностями неандертальців і сучасних людей.
“Цей давній потік генів для сучасних людей має фізіологічне значення сьогодні. Наприклад, впливає на те, як наша імунна система реагує на інфекції”, – кажуть у Нобелівському комітеті.
Коли Homo sapiens мігрував з Африки, принаймні дві вимерлі популяції гомінінів населяли Євразію: неандертальці жили на заході, а “Денисівські люди” населяли східні частини континенту.
При розселенні Homo sapiens за межі Африки та їхньої міграції на схід, вони схрещувалися і мали потомство не лише з неандертальцями, а й з “Денисівськими людьми”.
“Відкриття Паабо створили нове розуміння нашої еволюційної історії”, – кажуть у “Нобеля”.
Цьогорічний переможець є сином біохіміка Суне Бергстрема – лауреата Нобелівської премії з фізіології і медицини 1982 року.
На сайті фонду зазначають, в період з 1901 по 2021 рік присудили 112 Нобелівських премій з фізіології та медицини. На цей час 12 жінок були нагороджені премією в галузі медицини. 32 роки — вік наймолодшого лауреата в галузі медицини, Фредеріка Дж. Бантінга, який був відзначений премією в галузі медицини в 1923 році за відкриття інсуліну. 87 років — вік найстарішого лауреата в галузі медицини Пейтона Рауса, його нагородили премією в галузі медицини в 1966 році за відкриття вірусів, що викликають пухлини.
Протягом цього тижня стануть відомі лауреати Нобелівської премії в інших сферах. 4 жовтня оголосять лауреатів з фізики, 5 жовтня — з хімії, 6 жовтня — з літератури.
7 жовтня стане відомий лауреат премії за сприяння встановленню миру.
10 жовтня оголосять лауреата премії з економіки.
Читайте також:
