Прибуток з неприбутковості, або кому течуть авторські мільйони у шоу-бізнесі

Згідно із Законом про роялті –  «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» – кожна українська неприбуткова організація колективного управління (ОКУ) щороку має подавати звіт, а її збір за управління не може перевищувати 20 відсотків від загальної суми зборів.

Решта має бути виплачена авторам та правовласникам. І – крапка.

На жаль, українські реалії такі, що дехто живе за іншими«законами». Наприклад, за три роки своєї діяльності організація ГО УААСП (Українська агенція з авторських та суміжних прав),  заснована відомим експродюсером «ВІА ГРИ» Дмитром Костюком, котра представляє в Україні інтереси Міжнародної конфедерації товариств авторів і композиторів CISAC, задекларувавши загальний дохід у 73,6 млн грн, авторам виплатила лише 14,2 млн грн, витративши при цьому на свої потреби 24,7 млн. грн (зарплата менеджменту, оренда). Тобто – на 10 мільйонів гривень більше, ніж прописано не тільки Законом України, але й у нормах вищезгаданого CISAC.

Щоправда, УААСПу досі, як кажуть, щастило, бо ці 10-мільйонні фінансові “дрібниці” та сам факт незаконного привласнення авторських грошей, схоже, не турбують ані Париж, де знаходиться штаб-квартира CISAC, ані будь-кого із захисників закону в Києві.

Так само, як і закупівля за баснословні авторські мільйони комп’ютерної програми, ринкова ціна якої, на думку експертного середовища, має складати не більше 200 тисяч гривень. Але ж її розробником є… син народного депутата України Потураєва! Вважати решту націнкою за бренд?

Та, припустимо, “ок” із такими витратами на виробничу діяльність. Можна закрити очі і на явно завищену вартістькомп’ютерної програми, і на те, чи вона працює чи ні. Попри це, питання залишаються.

І найголовніше з них: де ж поділася решта мільйонів? Прикро, але факт: їх, схоже, вже навіть не ставлять на авторських зборах ГО УААСП, де востаннє було зареєстровано аж… вісім осіб. Змирилися?

До речі, у 2020-му я, як багаторічний автор УААСПу ще з часів його державної форми господарювання, намагався привернути увагу колег і керівництва до цього, прямо скажемо, болючого питання, але мене «нагодували» багатохвилинними локшинними маніпуляціями на тему про поганих чиновників, ворогів і «колекторів», які, мовляв, крутяться навколо організації “і не дають нам нормально працювати”.Тобто, по суті справи так ніхто й не відповів.

А по факту і нормам закону математика за три роки наразі виходить така: 73,6 млн (зібрано) – 14,2 млн (виплачено) = 59,4 млн грн. (залишок). Якщо від 59,4 млн грн відмінусувати 20 % передбачених витрат на управління (14,72 млн грн) залишається 44,68 млн. грн. Які дивним чином… розчиняються.

Куди щороку течуть авторські гроші з УААСПу – питання як і було всі роки з часів незалежності риторичним для авторської спільноти, таким залишається й на сьогоднішній день. Від того, що нинішній генеральний директор організації Валерій Харчишин на прес-конференції вчергове скаже, що «ми визнаємо борги», сутність не міняється: хтось-таки насправді кожен рік отримує чималі мільйонні прибутки з неприбуткової ОКУ, і це аж ніяк не авторська спільнота.

 

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

 

 

 

 

На цю тему також читайте:

Like

Олександр Ягольник

продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *