Дев’ять років тому окупанти збили над Донбасом MH17
Дев’ять років після трагедії MH17 Malaysia Airlines, який російські загарбники збили зенітною ракетою «Бук» з окупованої території Донбасу. 17 липня 2014 року, через кілька місяців після анексії Криму та вторгнення росії на Донбас, сталася ця трагедія. У листопаді 2022 року троє з чотирьох обвинувачених у цій справі отримали довічні терміни за рішенням суду в Нідерландах — поки що заочно.
Лайнер компанії Malaysia Airlines виконував рейс MH17 з нідерландського Амстердама в малазійську столицю Куала-Лумпур. Як довело подальше розслідування, у літак влучила ракета російського зенітного ракетного комплексу Бук. Загинули всі 298 людей, які перебували на борту літака. Це найбільша кількість жертв в історії авіації з усіх випадків збиття цивільних лайнерів.
ЇХ ВБИВ ПУТІН
Жертви катастрофи за громадянством і підданством
Країна Кількість Подвійне громадянство
Нідерланди 193 0
Малайзія 43 0
Австралія 27 1
Індонезія 12 0
Велика Британія 10 0
Бельгія 4 0
Німеччина 4 0
Філіппіни 3 0
Канада 1 0
Нова Зеландія 1 1
Франція 1 1
В’єтнам 0 3
США 0 1
ПАР 0 1
Румунія 0 1
Італія 0 1
Ізраїль 0 1
Ірландія 0 1
Всього 298 12
17 листопада 2022 року Окружний суд Гааги оголосив своє рішення у справі рейсу MH17 та визначив долю чотирьох обвинувачених після двох з половиною років судових засідань. Ігор Гіркін, Леонід Харченко та Сергій Дубінський були засуджені до довічного ув’язнення. Олега Пулатова виправдали за недостатністю доказів у причетності до трагедії. Суд також підтвердив, що росія контролювала бойовиків на сході України, коли було збито літак.
Нагадаємо, що пасажирський літак Boeing 777 малазійської авіакомпанії Malaysia Airlines 17 липня 2014 року виконував регулярний рейс із Нідерландів у Малайзію. Він вилетів з Амстердама о 12:13 за центральноєвропейським часом (13:13 за Києвом) і мав через 16 годин польоту сісти в аеропорту міста Куала-Лумпур (близько 06:10 18 липня за тихоокеанським часом).
Фінальної точки призначення рейс MH17 не дістався: зв’язок із бортом було втрачено о 16:20 за Києвом, він зник з радарів після майже трьох годин польоту. На той момент літак перебував на висоті понад 10 тис. м над непідконтрольною Україні частиною Донецької області і мав невдовзі перетнути кордон з росією. Українські диспетчери, які вели лайнер, вже отримали дозвіл російських на передачу рейсу у повітряний простір рф.
Саме о 16:20 перестали працювати «чорні скриньки» літака: реєстратор польотних даних (FDR) та бортовий диктофон у кабіні пілотів (CVR), які згодом було знайдено та ретельно досліджено. За їхніми даними, політ проходив штатно, а в останній момент перед катастрофою самописці зафіксували звуковий сплеск — ймовірно, вибух зовні. У цей час літак перебував у точці над селищем Розсипне. Більшість його уламків впали в районі сусіднього села Грабове (обидва населених пункти розташовані у Донецькій області на межі з Луганською). Найближчі міста звідси — Торез (нині Чистякове) і Сніжне.
Загинули всі 298 осіб, які перебували на борту повітряного судна. Це 15 членів малазійського екіпажу літака та 283 пасажири, з них 80 — неповнолітні діти. На борту Boeing 777 перебувало щонайменше 20 родин по кілька осіб, чимало пасажирів летіли на відпочинок або до родичів. Дві третини пасажирів були громадянами Нідерландів (193 особи), громадянство Малайзії мали 43 людини з усіх осіб на борту, Австралії — 27.
Пізніше слідство встановило, що в літак влучила ракета російського зенітно-ракетного комплексу Бук. Він перебував на озброєнні 53-ї курської зенітної ракетної бригади.
Це формування протиповітряної оборони збройних сил росії, яке входить до складу 20-ї загальновійськової армії рф. Бук був доправлений на територію України в день збиття лайнера і вивезений назад в росію вже наступної доби — без однієї ракети, як з’ясували у своїх розслідуваннях Bellingcat та Об’єднана слідча група (JIT), куди входять Австралія, Бельгія, Малайзія, Нідерланди та Україна. Екіпаж установки, найімовірніше, також був російським.
Завдяки численним фото і відеозаписам розслідувачам вдалося встановити повний маршрут транспортування ЗРК Бук з Курської області росії в Україну через непідконтрольну українським силам ділянку кордону. Комплекс прибув з розташування 53-ї зенітної ракетної бригади рф, що базується в районі Курська (селище Маршала Жукова). Ще наприкінці червня звідти виїхала велика колона військ із майже 50 машин, зокрема шість ракетних комплексів Бук на вантажівках-тягачах. 25 червня колона прибула до міста Міллерово (Ростовська область), звідки ракетні установки розвезли по різних точках в районі російсько-українського кордону.
Комплекс, із якого було збито рейс MH17, перетнув кордон України напередодні катастрофи, в ніч проти 17 липня в районі прикордонного селища Сєверний (Луганська область). Далі вже на території України Бук перевантажили на тягач Volvo, доставили до Донецька (ймовірно, через Луганськ, Алчевськ, Дебальцеве і Макіївку), а потім через Зугрес, Шахтарськ і Чистякове (Торез) — на околиці Сніжного.
Найімовірніше, запуск ракети було здійснено поблизу міста Сніжне Донецької області приблизно за 15 км від місця катастрофи. Згодом щонайменше один зі свідків заявив суду, що 17 липня 2014 року бачив Бук у полі під Сніжним, а через короткий час — виліт ракети з цієї ділянки.
Літак був збитий ракетою серії 9М38. Частину ракети, де був розміщений двигун, знайшли на території України й у 2018 році продемонстрували публіці.
За даними слідства, найімовірніше, ракета вибухнула біля носової частини літака, лівіше та вище від кабіни пілотів. Фактично літак було зруйновано ще до моменту зіткнення з землею. Внаслідок вибухової декомпресії ніс літака розвалився на частини, тоді як центральна і задня частини фюзеляжу ще продовжували падіння з рухом вперед — саме тому уламки й тіла загиблих було розкидано по значній ділянці площею близько 50 кв. км.
Притягти до відповідальності росію, її керівництво та всіх винних у трагедії намагалися трьома шляхами:
через кримінальний судовий процес у справі MH17, який розглядав Окружний суд Гааги;
в межах колективної скарги Нідерландів та України проти росії до Європейського суду з прав людини;
в рамках позову України проти росії до Міжнародного суду ООН, де до переліку найбільших терористичних атак з боку росії Україна включила і збиття пасажирського рейсу MH17.
Зазначені відео, аудіо записи перехоплених телефонних розмов російських найманців-бойовиків зі своїми московськими кураторами, десятки фото осіб, причетних до знищення малайзійського «Боїнга» та інші документальні докази збиття літака я обнародував ще в лютому 2018 року в серії публікацій в газеті «Україна молода»: «Ігрища на крові» («УМ», 07.02.18, №15), «Два теракти: один замовник – Путін» («УМ», 16-17.02.18, №19), «Путін – гібрид Гітлера-Сталіна» («УМ», 20.02.18, №20), «Ваффен СС»: російський варіант» («УМ», 21.02.18, №21), «Якби не Путін – ми були б живі» («УМ», 27.02.18, №23), «Петля на шиї Путіна» («УМ», 28.02.18, №24), а також на сайті інтернет-видання «Гордон» 6 лютого 2018 року в публікації «Від вибуху польського літака до збиття МН17, або Спецоперація Путіна із «зачистки» виконавців авіакатастроф. Розслідування», а також у багатьох статтях, інтерв’ю на сайті «Український репортер».
Найбільша світова увага була прикута до першого з цих трьох пунктів — судового процесу, який вів Окружний суд Гааги. Засідання суду, які проходили в судовому комплексі Схіпхол в передмісті Амстердаму, розпочалися в березні 2020 року і завершилися 10 червня 2022 року.
Остаточне рішення суд виніс 17 листопада 2022 року.
Саме цей судовий процес базувався на висновках масштабного розслідування Об’єднаної слідчої групи (JIT). Вона була створена влітку 2014 року й об’єднала представників Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України в роботі над кримінальним розслідуванням злочину. У травні 2018 року JIT представила свою підсумкову детальну доповідь в рамках розслідування трагедії рейсу MH17 (перша була оприлюднена восени 2016 року).
У листопаді 2022 року Окружний суд Гааги виніс вирок чотирьом підозрюваним, обвинувачення яким висунули влітку 2019 року. Йдеться саме про Ігоря Гіркіна (Стрєлкова), Сергія Дубінського, Олега Пулатова та Леоніда Харченка. Жоден з обвинувачених не був заарештований і не був присутній на судовому процесі, лише одного (Олега Пулатова) заочно представляли нідерландські адвокати.
Усіх обвинувачених прокурори просили засудити довічно, жоден не визнав причетності до трагедії. Усіх їх було оголошено в міжнародний розшук.
Трьох обвинувачених — Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та Леоніда Харченка — заочно засудили до довічних термінів ув’язнення за вбивство 298 людей та дії, які призвели до падіння літака. Загалом вони мають виплатити 16 млн євро компенсацій родичам загиблих. Четвертого обвинуваченого, Олега Пулатова, виправдали через недостатність доказів у причетності до трагедії.
На цю тему також статті-розслідування генерала Омельченка:
Ч. 2: МН17: момент істини. Як Путін і Обама приховували сліди злочину
Ч. 3: МН17: чому Трамп боїться кривавого карлика?
Ч. 4: МН17: роль сильних світу цього та європейських іуд у справі збиття Боїнга
Ч.5: МH17: Путін уникає в’язниці, світ заплющує очі. Розслідування
Ч.6: МН17: як під дудку Путіна танцюють нідерландські прихвостні. Розслідування
Ч. 7: МН17: про блукання російського “Бука” на окупованій території. Розслідування
Ч.8: МН17: яку мету переслідував Путін, знищуючи малайзійський Боїнг? Розслідування
Ч.9: МН17: знищення “Боїнга” в деталях і подробицях. Розслідування (+відео)
Сім років після трагедії MH17: Путін уникає в’язниці, світ заплющує очі. Розслідування
Відео:
