Зачиналося на Слово – світле, чисте, джерельне. Письменники приїхали за звітно-виборний з’їзд, щоб поговорити про здобутки у царині слова, про «замерзаючу» від лютого безгрошів’я Національну спілку і хто у цьому винен (і що робити), про те, що важить на серці. Певно, хотіли й потішитися здобутками тих письменницьких організацій, де, незважаючи на кризу, вирує літературно-мистецьке життя. І звісно, демократично, чесно обрати нового спілчанського лідера. Але джерельце кришталевого Слова все щось ніяк не могло пробитися крізь болото і каламуть. Зареєструвалося 335 делегатів. Багато хто радий бачити один одного, обмінюються книжками, візитівками, лунають…
Читати даліПозначка: Національна спілка письменників України
Як гасили вільнодумство на з’їзді Спілки письменників
Після сьогоднішнього з’їзду Національної спілки письменників в’ється на думці фраза, яка кілька разів зринала “з трибуни” – Бастіон Слова. Я ж додам (після вражень від роботи форуму) – бастіон, який іде на дно. А хто ж його топить і чому? Можливо, “вишибали”, або невідомі молодики спортивної зовнішності, які зайшли до зали, де проходив з’їзд, і “допомогли” розблокувати мікрофон і президію. Уявляєте, вже тітушки записалися в “пісатєлі”! Кажуть: “Нас прігласілі сюда!” Отака біда. А ще біда й у тому, що делегати ділили оплески на”чорні і білі”, що дехто з трибуни кидався…
Читати даліПисьменницький з’їзд із «тітушками»?
З’їзд Національної спілки письменників України розпочався конфліктною ситуацією. Частина делегатів форуму, зокрема Сергій Пантюк, Володимир Даниленко та інші наполягають на тому, щоб робочі органи з’їзду були обрані, на їхню думку, за демократичною процедурою. Із цим не погоджуються нинішній очільник спілки Михайло Сидоржевський та поет Павло Мовчан. На деякий час трибуну з’їзду було заблоковано. Раптом до зали увійшли невідомі молодики спортивної зовнішності і почали відтісняти опонентів нинішнього керівника спілки. Сидоржевський пояснив, що він запросив для забезпечення порядку приватну охоронну фірму. На прохання журналістів начальник цієї “групи” не зміг назвати, яку саме…
Читати даліВ Україні вийшла книга про «нічні голоси» з Казахстану
В перекладі українською вийшла книжка прози видатного казахського письменника Роллана Сейсенбаєва «Нічні голоси. День, коли обвалився світ». З казахської її переклали Олег Гончаренко і Сергій Дзюба. Пропонуємо вашій увазі відгук про цю книжку. Не так давно один із каналів українського телебачення проводив, як тепер модно казати, флешмоб серед молоді на вулицях Алмати, ставлячи єдине запитання: «Що ви знаєте про Україну?». Мушу визнати, що казахська молодь ще й непогано показала себе, бо дехто гордо продекламував приказку: язик до Києва доведе, а двійко згадали Тараса Шевченка… І спало на думку, що українські…
Читати даліЗапрошення до любові у Прилуках
Нещодавно в Прилуцькій міській центральній бібліотеці імені Любові Забашти відбулася презентація книги Надії Маринохи-Стеценко «…На побачення з Долею». Надію Стеценко добре знають в Прилуках. Вона – журналіст за освітою, письменниця за покликом серця. «…На побачення з Долею»–прозова книга авторки, де вміщено есеї про місто і його мешканців та художні новели. На зустрічі йшла мова про час і життя, про любов і маленький, найдорожчий, куточок рідної землі, де ти народився і виріс. Щоб книга з’явилася на світ, цьому посприяло ГО «Українська Громадська Рада» та її голова правління Юлія Капран. Зі щирими…
Читати даліСтепан КОЛЕСНИК: «Я глибоко переконаний, що доведеться пересівати волю»
“Журналістику можна порівняти з каторгою. Звичайно, якщо працюєш по-справжньому. Але це — солодка каторга”. Так говорить Степан Павлович Колесник, дивовижна людина у світі нашої журналістики, красного письменства, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка. На цій “солодкій каторзі” він уже 60 років. Це про нього кажуть у багатьох редакціях: безкомпромісний борець з несправедливістю, винятково принциповий, закоханий у слово. З-під гострого пера Степана Колесника у різних газетах вийшли сотні резонансних матеріалів викривального характеру, в тому числі спрямовані на захист сільських трудівників, проти сваволі та фальші, проти місцевих феодалів. Ці статті читаються на…
Читати даліПисьменник Євген Дудар з хутора «Мозамбік» – ювіляр!
Сьогодні виповнюється 85 років знаному письменнику-сатирику, заслуженому діячеві мистецтв України, лауреату багатьох літературних премій, артисту розмовного жанру, яскравому публіцисту Євгену Дударю. Колись він, як сам каже, висадився «десантом на оцьому «плацдармі». І мусить «утримувати його…» Мова про письменника-сатирика Євгена Дударя. Гай-гай, скільки ж літ він тримає «плацдарм творчості»! З-під його пера вийшли десятки книжок! Яскравих, самобутніх, дошкульних, сповнених великої любові до рідної землі й водночас наповнених гнівом до різної шушвалі, московських зайд, до перекинчиків усіх калібрів… І це не просто критичне слово майстра – це його велике мистецтво сказати образно,…
Читати даліПостаті від Віталія Карпенка. Гумор Василя Большака
Василь Григорович Большак – знакова постать в українській літературі та публіцистиці – почав дописувати з дванадцяти років. Як згадував Олекса Коломієць у післямові до його роману «Законна дружина», у найпершій замітці до районної газети, принципово підписаній власним прізвищем, хлопець покритикував свого батька за те, що колгосп незадовільно готує сільгосптехніку до сівби. Цю публікацію відразу помітили селяни. Мати переполошилась і заховала сина від батькового гніву на печі за вінками цибулі. Тому ж не вартувало зусиль вирахувати, де син, і ще з порогу гукнув: «Ану, писатель, злазь з печі…». І тут же…
Читати далі