Київ крутить педалі. Відкрили велотрек, зустрічаємо велогонку
Українська столиця намагається стати велосипедним містом. У центрі уваги — дві великі події: відкриття велотреку і проведення 26 – 28 травня престижної Міжнародної велогонки Race Horizon Park.
Як розвиватимуть велосипедну інфраструктуру? Чи комфортно велосипедистам? Про це та інше розмовляємо з президентом Федерації велосипедного спорту України Олександром БАШЕНКОМ.
– Як ви вважаєте, Олександре Борисовичу, відкриття Київського велотреку — це справді крок до розвитку і становлення велосипедної інфраструктури в Києві?
– Останні 20 років у Києві взагалі не створювали велосипедну інфраструктуру. Щодо велотреків, то у Сімферополі з “турботою” нібито про будівництво житла було розвалено тамтешній велотрек, а в Одесі — одеський. Харкову більше пощастило — велотрек був на межі знищення, але завдяки спортивному товариству “Динамо”, його відновили. Тобто, на Харківщині вже можна тренуватися.
Безумовно, було б смішно, якби українська столиця не мала такої споруди. Тому це не просто крок вперед, а прорив, на який всі довго очікували, і він, вважаю, покладе початок оновленню спортивної інфраструктури держави як у велоспорті, так і в інших видах спорту.
– А що бракує Києву, Черкасам, Львову чи Дніпру, щоб бути схожими на європейські велосипедні міста?
– Бракує якоїсь домовленості між владою і громадськістю. Наприклад, в усіх європейських, світових містах виділено смуги руху для міського транспорту. Ніде нема, щоб міський транспорт стояв у заторах. Відповідно, по цих смугах дозволяється їхати велосипедистам. У нас точилося багато розмов щодо створення велодоріжок. Узялися за цю справу. І почали робити неправильно — створювати велодоріжки на тротуарах. Тобто, подумали про велосипедистів, але чомусь забули про пішоходів, матусь з дитячими візочками. Не подумали, що велосипедист на швидкості 60 кілометрів у годину створює велику небезпеку для пішоходів.
Водночас не варто будувати окремі, спеціальні доріжки, а в рамках вуличної інфраструктури дійти згоди: транспорт, як громадський, так і велосипедний, може їздити по окремій, виділеній смузі руху. Будь ласка, припаркуйте автомобіль і користуйтеся громадським транспортом. Подібне я бачив в американському Бостоні.
Там розмітили першу смугу громадського транспорту для проїзду велосипедистів. Або подивімося на Лондон: місто є одним із найзавантаженіших у транспортному плані. Однак там виділено окремі смуги руху для громадського транспорту, велосипедистів. І ніхто по тротуарах не їздить. Цей досвід можна елементарно запозичити, не треба видумувати велосипед.
– Якими, на вашу думку, мають бути наступні дії столичної влади в інтересах велосипедистів?
– У Києві є нагальна потреба в реконструкції майданчика 236-ої загальноосвітньої школи. Він призначений для змагань з такого виду спорту, як БМХ (подолання перешкод на велосипеді. – Ред.). У цьому виді спорту діти можуть починати змагатися вже із шести років. Це ж хороша альтернатива вулиці. Адже не секрет, що сьогодні дітям нічим зайнятися після школи.
Продовжуючи цю тему, варто зробити хоча б по 4 — 5 треків БМХ на території шкіл у спальних районах Києва. Вони не коштують надто дорого, зате користь від них — величезна. Тут, на свіжому повітрі, займатимуться діти з усього району.
Головне — прив’язка до шкіл. Не треба будувати нові спортивні школи, робити землевідведення, готувати якісь програми. Просто у школах, де навчається велика кількість дітей, а такі є і на Оболоні, і на Троєщині, на шкільних майданчиках збудувати треки БМХ. Це перше.
Друге. Звичайно, хотілося б, щоб Київський велотрек мав дах. Але це все-таки історична споруда, тому, мабуть, не варто цього робити. Адже у світі дуже обережно ставляться до старих, історичних треків, залишають їх такими, якими вони є. Бо на них виросли багато спортсменів, які потім передають досвід дітям.
А от, наприклад, ідею створення критого спортивного велотреку на території Київської області, в Центрі олімпійської підготовки варто узяти на замітку й “розробляти”… Це питання, до речі, вже обговорювали з керівництвом області, але треба розуміти, що така споруда — ще й пряма зацікавленість Києва і киян, бо в такому разі, якби збудували велотрек, тут навіть взимку проходив би тренувальний процес.
Тому це був би дуже серйозний, наступний крок у розвитку професійного велосипедного спорту в державі.
– А як вам Київський велотрек? Сподобався? Спортсмени будуть задоволені? А прості велосипедисти?
(Фоторепортаж з відкриття велотреку дивитися тут)
– Ще раз наголошу, що це – історична споруда. Вважаю, що велотрек треба сертифікувати, отримати паспорт спортивної споруди, щоб ми могли проводити тут змагання в рамках професійного чемпіонату України.
І коли на такі змагання приїдуть професіонали, стане зрозумілою геометрія полотна велотреку. Я дуже шкодую, що будівельники, які зводили цю споруду і яким кияни довірили такі великі кошти (на спорудження витрачено 96 мільйонів гривень. Ред.), не звернулися до Федерації велосипедного спорту України і не надали на розгляд проектну документацію, а саме технічну частину, так як це робиться у Європі.
Тому сьогодні важко сказати про технічні нюанси цього проекту: хто “відпрацьовував” поворотні радіуси, як лежить полотно… Це стане відомо після змагань. Ще таке зауваження з професійної точки зору: борт велотреку треба пофарбувати в колір, відмінний від кольору полотна. Тому що велосипедист на великій швидкості дивиться вниз. І якщо борт буде такого ж кольору, спортсмен на нього і поїде. Це дуже небезпечна ситуація.
– 26 — 28 травня столиця приймає Міжнародну велогонку Race Horizon Park. Вона вже здобула світове визнання, стала брендовою. В чому особливість сьогоднішньої велогонки?
– Хочу подякувати киянам, а також Київському міському голові Віталію Кличку за ставлення до велоспорту. Заглядаючи в недалеке минуле, згадаю, що за часів мера Черновецького нам навіть не хотіли погоджувати перекриття вулиць для велосипедних змагань.
Сьогодні – кардинально інший підхід… Стосовно Race Horizon Park, то цьогоріч трішки розширюємо географію змагань, за перебігом яких можуть спостерігати кияни на великому відрізку шляху. Ми також суттєво збільшили деякі дистанції: за три дні чоловіки проїдуть, змагаючись, 410 кілометрів.
А жінки десь 120 кілометрів за два дні. Цього року вперше в історії України проведемо пряму трансляцію змагань з велосипедного спорту на телеканалі “Х-спорт”.
Отож намагаємося зацікавити киян, щоб вони дивилися не тільки прямі телетрансляції футбольних матчів, але й інші види спорту. І саме велоспорт у цьому плані дуже цікавий, особливо якщо ти дивишся гонку в динаміці, чуєш професійні коментарі. Тому запрошую усіх подивитися цю велогонку.
– Хто переможе? Ваш прогноз?
– Покажуть змагання. А вони стали дуже конкурентними. Мені приємно, що на такому високому рівні стабільно перемагають наші, українські, команди.
– Дякуємо за розмову, крутимо педалі, вболіваємо за велосипедистів і захоплюємося велосипедним спортом.
Леонід ФРОСЕВИЧ
