Ще у грудні 2025 року Спеціальна антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх в дохід держави (цивільна конфіскація), що належать начальнику митного поста Закарпатської митниці та його родичам.
Підставою для позову стали результати моніторингу способу життя посадовця, який здійснювало Національне агентство з питань запобігання корупції, а також докази, самостійно отримані прокурором САП.
Про це повідомило НАЗК.
Під час проведення моніторингу НАЗК встановило, що впродовж 2022–2023 років митник набув рухоме і нерухоме майно, а також грошові кошти на понад 4 млн грн. Йдеться про:
автомобіль «Skoda Octavia», 2018 р.в., що оформлений на посадовця;
727 тис. грн готівки, які він задекларував у 2023 році, але не зміг пояснити походження;
квартиру в одній із новобудов Ужгорода;
автомобіль «LEXUS RX 200T», 2016 р.в.
Варто зазначити, що помешкання і другу автівку придбали близькі особи посадовця за цінами, значно нижчими за ринкові. Проте користувався ними декларант та його дружина.
Агентство проаналізувало доходи і видатки начальника митного поста і дійшло висновку про неможливість набути зазначені активи за рахунок законних доходів.
“Тимчасово виконуючий обов’язки голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко у ході перевірки своєї декларації за 2024 рік заявив представникам Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), що понад $653 тисячі готівкою він знайшов у гаражі кооперативу «Прогрес» у Харкові після того, як успадкував нерухомість від своєї бабусі Берберян О.М., яка померла 18 грудня 2020 року. Про це стало відомо з повного звіту перевірки декларації посадовця, з яким ознайомилась редакція 368.media.
Варто зазначити, що на момент попередньої перевірки Субботенко обіймав посаду завідувача сектору з координації та контролю територіальних і міжрегіональних органів Держекоінспекції. НАЗК зацікавила задекларована готівка в розмірі $623 тисячі (саме ця сума фігурує в декларації), тоді як сам чиновник у поясненнях оперував цифрою $653 тисячі — різниця між двома числами залишається нез’ясованою. Аналогічна «бабусина» версія вже звучала під час спеціальної перевірки декларації за 2022 рік.
За словами Субботенка, бабуся та дідусь (помер 19 грудня 1989 року) мали фінансову можливість заробити цю суму, у тому числі виїжджаючи у справах по території колишнього СРСР та маючи ділові відносини за кордоном. Крім того, чиновник послався на «сімейне правило» конвертувати гривневий еквівалент у долари та зберігати готівку для життєвих витрат.
Утім факти свідчать про інше. Згідно з документами НАЗК, бабуся Субботенка народилась 25 січня 1948 року і працювала виключно на держпосадах низової ланки: техсекретаря Харківського РК ЛКСМУ, завідувача обліку Харківського політехнічного інституту ім. В.І. Леніна, завідувача обліку Харківського райкому комсомолу та інструктора сектору обліку. У 1984 році її було звільнено, після чого, за словами онука, вона «займалась власними справами» — хоча підприємницької діяльності жінка офіційно не вела, юридичних осіб не засновувала й бенефіціаром жодної компанії не була.
Ключовий правовий аргумент НАЗК: до 1991 року в СРСР обіг іноземної валюти серед громадян був прямо заборонений — стаття 88 Кримінального кодексу РРФСР передбачала кримінальну відповідальність за валютні операції. Отже, долари, якими нібито заощаджувала бабуся ще за радянських часів, мали б бути або отримані незаконно, або з’явитися пізніше — вже після смерті дідуся…
Додатковий червоний прапорець: у заповіті бабусі від 3 березня 1992 року, засвідченому державним нотаріусом Балдаковою І.О. (реєстр № 1-1802), жодної згадки про будь-які грошові кошти немає. Продаж квартири, на який також посилається чиновник, приніс лише 11 тисяч доларів — неспівставна мала сума порівняно з задекларованими сотнями тисяч”, – зазначає редакція 368.media.
Фото ілюстративне.
