Подія: Федерацію велосипедного спорту України очолив Олександр Башенко
У Федерації велосипедного спорту України сталися кардинальні зміни. Цю громадську організацію після вимушеної перерви знову очолив Олександр Башенко.
Ось фрагмент Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, Башенко, як свідчить офіційний документ, є президентом Федерації велосипедного спорту України.
Чому сьогодні ми пишемо про це, інформуючи громадськість, спортсменів, усіх читачів? Бо це історія про те, що правда всеодно перемагає кривду, а закон рано чи пізно неодмінно бере гору над беззаконням, маніпуляціями. І сягає уся ця справа корінням у 2019 рік; саме тоді у Федерації стався великий і крутий розлом, спричинений, на думку авторитетних людей зі світу спорту, штучно, інспірований зовні.
У 2019-му Олександр Башенко працював президентом Федерації. Його добре знають у спортивних колах, в міжнародних організаціях. Бізнесмен, меценат. Саме за його ініціативи в Україні, зокрема у Києві та області, упродовж семи років проводилася престижна міжнародна велогонка Race Horizon Park.
Чи тримався Башенко за свою посаду, скажімо, щоб керувати за будь-що? Ні. Навпаки. У 2018 році він несподівано заявив, що з метою «забезпечення чесних, прозорих та неупереджених виборів президента ФВСУ» з власної ініціативи склав повноваження президента і скликав позачергову виборчу конференцію Федерації.
На переконання Башенка, Федерація має стати рушійною силою реформаторських перетворень у даному виді спорту, вона повинна перестати бути у ролі прохача, обиваючи пороги чиновників Мінмолодьспорту й випрошуючи кошти для розвитку велосипедного спорту.
Башенко неодноразово закликав колег бути принициповими й наполегливими у відстоюванні інтересів велосипедного спорту, діяти за велінням серця, а не так, як підказують “рішали”, ділки, які “варять” бюджетні та народні кошти, прикриваючись громадськими турботами, аматорським велосипедним рухом.
Того ж 2018 року, на позачерговій виборчій конференції колеги Башенка зробили свій вибір – проголосували за його кандидатуру. До речі, конкурентом Башенка на тих виборах був колишній знаний велогонщик Ярослав Попович. Тоді ж першим віцепрезидентом Федерації було обрано велогонщика Андрія Грівка, кандидатуру якого запропонував Башенко.
Кореспонденти “Українського репортера”пам’ятають, як Грівко (ще до обрання на цю посаду) у 2018 році добре відгукувався про міжнародну велогонку Race Horizon Park, хвалив Башенка, як організатора змагань.
Відео про це можна подивитися ТУТ.
У 2019 році успішну діяльність Федерації, а відтак персонально Олександра Башенка було раптом атаковано, власне це була атака без правил. Громадськості, велоспільноті було “подано” “вагому” підставу такої атаки – президент Федерації Башенко у своєму пості на Фейсбук-сторінці образив велогонщицю Ганну Соловей. В соцмережах було розгорнуто кампанію шельмування Башенка (“Геть з посади!”) так би мовити “ображеною велоспільнотою”, яку підтримували деякі тодішні корумповані функціонери профільного міністерства, так звані “рєшали” і їхні довірені особи.
Результатом цієї брудної кампанії стало те, що у 2019 році Олександра Башенка було незаконно, з порушеннями зміщено з посади президента Федерації. Сам Башенко переконаний, що було сфальшовано засідання Президії Федерації велосипедного спорту, а також протокол засідання Президії.
Відеосюжет про те, як проходило засідання Президії можна подитися ТУТ. Це дійство було схоже, швидше за все, на розправу, нагадувало якесь знущання над законністю.
“Протокол Президії, образно кажучи, «малювали на коліні», відтак назвати це засідання Президією я не можу, – говорить Олександр Башенко. – Адже Президія скликається президентом Федерації, а не будь-ким. Представництво делегатів не було належним чином визначено. Хто був на цій конференції – мені невідомо, хто цих людей делегував сюди – теж. І я ж недаремно акцентував увагу на тому, яким чином було «намальовано» один протокол конференції”.
Зрозуміло, що Башенко подав позовну заяву до Печерського районного суду. У ній зазначив, що 20 серпня 2019 року перший віцепрезидент Федерації Андрій Грівко організував та провів, як голова зборів, засідання позачергової конференції Федерації велоспорту України – було прийнято рішення про припинення повноважень Башенка як президента Федерації.
Натомість Грівка було обрано новим президентом цієї громадської організації. Таке рішення оформлено протоколом від 20 серпня того ж року, який Башенко важає неправомірним. До того ж, Федерація не дотримала процедури скликання позачергової конференції, яка передбачена статутом.
Печерський суд задовольнив позов до Федерації велосипедного спорту України, визнавши неправомірним рішення позачергової конференції Федерації від 20 серпня 2019 року і скасував його.
Ось фрагменти рішення суду.
А потім, у 2021 році Апеляційний суд Києва підтердив законність рішення Печерського суду. Ось фрагменти судового рішення.
****
Знову ж акцентуємо увагу: чому ж так сталося, що Федерація потрапила у такий дикий шторм? В Олександра Башенка є, звичайно, обгрунтований погляд на причини. Про це він розповідав в інтерв’ю ще у 2021 році.
На журналістське запитання, хто стояв за цією брудною кампранією, хто, можливо, смикав за ниточки, координував Олександр Борисович відповів так:
“Нічого тут суперсекретного нема. Перебуваючи на посаді президента Федерації велосипедного спорту України, я дотримувався стратегічної лінії – направляти зусилля організації на постійний розвиток спортивної складової, а також дитячого спорту. Тим часом у Києві сформувалася певна група осіб, яка побачила, що на шкільну освіту йде громадське фінансування (з громад).
Це і зарплати тренерів, і утримання приміщень, і поїздки дітей на змагання, і харчування… Отже, є кошти. Відтак забаглося спробувати ліквідувати фінансування шкіл, направивши його до своїх так званих велосипедних клубів. Але ж велоклубів – робочих, реально діючих, бойових – дуже мало (в мене на руці вистачить, мабуть, п’ять пальців, щоб полічити їх).
Водночас клубів на зразок «Роги і копита» чимало, певно, і десяти рук не вистачить, аби їх полічити. Адже як буває? Такі організації (на папері) друкують статут, реєструють його, а потім біжать до департаментів органів влади й слізно просять: мовляв, давайте нам гроші, бо ми займаємося розвитком велоспорту і так далі. Я цьому завжди протистояв.
Життя показало (це ж минуло два роки після винесення неправомірних рішень так званої позачергової конференції Федерації велоспорту), що клуби на кшталт «Роги і копита» діють лише на папері. Тобто сьогодні приватні особи не готові фінансувати велоклуби не тільки спортивної складової, а й клуби по інтересах. Чому? Тому що в цих клубах присутні не професійні спортсмени, а люди, яким цікаво їздити на велосипедах, тренуватися, зміцнювати своє здоров’я. Але це ж не спортивна складова.
Уявіть собі, якби зараз на Євро-2020 за ту чи іншу національну збірну з футболу виступали добре вгодовані дядьки, яких узяли в головну команду тільки тому, що вони вміють ловко писати у Фейсбуці. Це ж було б посміховиськом. Так ось, група осіб, про яку я згадав, мабуть, думала, що я заважав їм дістатися до бюджетних коштів. А сьогодні дісталися цих грошей, запитаю? Чи багато бюджетних коштів освоїли? Який ваш клуб приїхав на Чемпіонат України і показав високий результат?
Між тим, минуло вже два роки після кадрових змін у Федерації велоспорту. Можливо, аматори провели якісь солідні, високого рівня змагання, наприклад, організували першість України серед велоклубів? Єдина точка їхнього дотику – це так звані велосипедні Сотки, де організатори запровадили внески з учасників. Як приклад – річна ліцензія для участі в усіх змаганнях Федерації велосипедного спорту України коштує умовно тисячу гривень, для школярів – набагато менше. Для ветеранів спорту – теж символічні суми. А ось за участь у Сотці треба заплатити тисячу гривень лише за одне змагання”.
Радимо також подивитися відеоінтерв’ю “Світло і тінь велоконфлікту” з Олександром Башенком, у якому він грунтовно пояснює свою позицію щодо ключових обставин та аспектів штучно інспірованого та резонансого “землетрусу” у Федерації.
Що сьогодні відбувається у Федерації ведосипедного спорту України? Президент Федерації Олександр Башенко підписав декілька важливих наказів. Зокрема, звільнив генерального директора ФВСУ Олега Ярошенка.
Також видано наказ щодо генерального секретаря ФВСУ Тетяни Дзядевич.
“Українському репортеру” відомо, що очікується проведення аудиту діяльності Федерації.
Хочеться вірити, що всі “заколоти” вже позаду, закон торжествує і вітчизняний велосипедний спорт буде розвивався так, як це практикується у цивілізованих країнах.
Леонід Фросевич
