Свої та чужі. Навіщо Федерація велоспорту України створює громадську спілку (+відео, фото)

У Києві відбулася подія, яка схвилювала велосипедну спільноту України, обурила багатьох велогонщиків, легендарних спортсменів.

24 травня Федерація велосипедного спорту України (ФВСУ) провела позачергову конференцію. Її вів через інтернет-зв’язок президент Федерації Андрій Грівко, який сьогодні проживає на території Князівства Монако.

Хто ж не чув про оте сяюче Монако, куди з’їжджаються товстосуми з усього світу! Крихітна, але дуже благополучна, сита європейська держава високим рівнем життя громадян, що розкинулася на узбережжі Лігурійського моря поблизу французького Лазурного Берега.

Звісно, кожен обирає там, де йому комфортно. Але ж Грівко міг би й навідатися до охопленої війною, багатостраждальної України, щоб підтримати співвітчизників власним прикладом, в тому числі й спортсменів-велогонщиків, які б’ються з рашистською ордою на фронті.

Наше видання нещодавно розповідало, як 35-річний британець Том Хамеші приїхав до Львова, щоб зібрати гроші на розмінування української землі. Цей сміливець подолав майже дві тисячі кілометрів за одинадцять днів, потрапив в аварію і кілька днів відновлювався в лікарні, але не здався і продовжив шлях до України.

Якби Грівко зробив щось подібне, то хіба йому не аплодували б тисячі українських велосипедистів?!

Він же — чотириразовий чемпіон України з шосейних гонок з роздільним стартом, брав участь у найпрестижніших велоперегонах світу — «Тур де Франс».

Це ж як було б класно – особисто приїхати на велосипеді  з Монако до України, зустрітися з юними спортсменами, розпитати їх, як їм живеться і тренується під час війни, потиснувши їм руки, можливо, надавши й гуманітарну допомогу.

Це ж був би ВЧИНОК!

Хіба ж ні?!

А що бачимо?

З дивана в Монако зручно й безпечно проводити конференцію через інтернет.

Ще й без участі громадськості та легендарних велоспортсменів.

Того дня, 24 травня 2023-го Грівку не аплодували. Тим більше, що в опонентів є суттєві питання щодо легітимності його перебування на цій посаді, власне як і щодо проведення цієї конференції. А її, судячи з уього, готували “не для усіх”, адже про конкретну адресу її проведення Федерація не повідомляла на своїй офіційній Фейсбук-сторінці.

Тим не менш, спортсмени, представники громадськості прибули на цей захід до офісної будівлі у провулку Рильського, 4 і побачили зачинені двері.

Їхнє справедливе обурення виявилося несподіванкою для генерального директора ФВСУ Олега Ярошенка. Він став терміново телефонувати в Монако Андрію Грівку. Що робити?

Через деякий час Ярошенко повідомив результат дзвінка в Монако:

-Допускаються (на «конференцію». – Ред.) делегати, члени ФВСУ з ліцензіями і штатні тренери… Всі інші – вибачте. І там дуже маленька кімната (йдеться про приміщення для конференції. – Ред.)… Зараз заходять делегати, журналісти, і потім будемо дивитися, як воно там получиться, – додав Ярошенко.

На запитання кореспондента “Українського репортера”, чи буде допущено на конференцію представника велоспільноти Донецької області, воїна Владислава Зубенка Ярошенко відповів:

-Наскільки я знаю, Зубенко не є членом Федерації велоспорту України.

– Але ж він – спортсмен, захищає Україну від рашистів!

-У нас спортсменів, щоб не ляпнути лишнього, приблизно тисяч три (дослівна цитата. -Ред.), – промовив Ярошенко.

-Отже Зубенко не є членом Федерації?

-Да, да. Це його особисте право (знову ж – дослівно. -Ред.).

Забігаючи наперед, скажемо, що через три години після цього діалогу, коли конференція майже завершувала роботу і обговорювала склад Ревізійної комісії Федерації, Олег Ярошенко запропонував обрати Владислава Зубенка членом Ревізійної комісії. ФВСУ. Ось такі, більш ніж дивні, метаморфози пана Ярошенка.

Але ми знову повернемося до “зачинених дверей”, себто як функціонери Федерації не воліли бачити на своєму зібранні громадськість, шанованих велогонщиків. Такий собі поділ на “своїх” та “чужих”. Останні бурхливо та емоційно обговорювали довготривалу кризу у велоспорті України.

-На цій конференції відсутня переважна більшість представників обласних осередків – вісімнадцятьох, – розповів нам Владислав Зубенко. – Чому їх немає? Є люди, які не згодні з тим, що останнім часом коїться у Федерації, але вони позбавлені права щось змінити.

Наприклад, в мене немає ліцензії, і мені не підтверджують статус члена Федерації, хоч членські внески проплачено. У такій же ситуації опинився не тільки я. Конференція відбувається у закритому форматі, і це під час війни. Які таємниці від суспільства можуть бути? Чому вона проходить за зачиненими дверими?

Ось більш розлогий коментар Владислава Зубенка:

На позачерговій конференці» Федерації велосипедного спорту України небажаним став і Заслужений майстер спорту України, призер чемпіонатів світу, учасник чотирьох Олімпійських Ігор, неодноразовий переможець та призер чемпіонатів України, старший тренер збірної України з велоспорту Василь Яковлєв.

Федерація відмовляє йому в наданні ліцензії, без якої тренер не може вести повноцінної спортивної діяльності, займатися підготовкою велогонщиків, в тому числі на міжнародних змаганнях.

На думку Яковлєва, сьогодні Федерацією «в ручному режимі» керує Андрій Грівко, і це не на корись велоспільноті, заважає налагодженню співпраці з Міністерством молоді та спорту України.

Послухаймо Василя Яковлєва:

Обурювався несправедливістю, яка панує у Феедерації, і тренер збірної України з велоспорту (ВМХ) Сергій Панасенко. Долучився до гострої розмови також старший тренер збірної України з велоспорту, Заслужений майстер спорту, чемпіон світу Руслан Підгорний:

– Найголовніше сьогодні, щоб Федерація не заважала, не встромляла палиці в колеса, – говорить він. – Наприклад, збірна команда України з велоспорту (шосе) зараз вже більше року знаходиться в Італії, є дуже багато гонок, де наші можуть готуватися до чемпіонатів світу, Європи.

Але команда не має можливості, тому що Грівко заборонив давати авторизацію на кожні гонки. Ось спортсмени й запитують тренерів – до чого їм готуватися? А ті не знають що відповісти. Грівко ставить питання так – мовляв, ви не є збірною командою. Тобто він вирішує, хто має право їздити, а хто – ні. У підсумку страждає велоспорт.

Несподівано гострі кути перед “зачиненими дверими” узявся згладжувати незнайомець. Як згодом виявилося, це був перший віце-президент Федерації Владислав Якубовський. Він пропонував опозиціонерам створити робочу групу для вирішення спірних ситуацій.

-Щоб ми всі мали шматок хліба, – зринуло із вуст Якубовського в один із моментів.

А йому у відповідь – багатозначна репліка:

-Ми ж мали шматок хліба, доки не прийшли ті…

Про кого йшлося – невідомо, можливо, про тих, у кого в руках бразди правління Федерацією.

Про гостроту діалогів біля “зачинених дверей” свідчить і така сценка:

-Ярошенко, ти можеш через три дні дати мені ліцензію? – емоційно напряму звернувся до гендиректора ФВСУ Сергій Люшенко, старший тренер збірної України з велоспорту. – Якщо не можеш, поверни гроші за ліцензію – 850 гривень.

-А ти мені їх давав? – парирував Ярошенко.

Якубовський раз-по-раз наголошував не необхідності “збереження єдності” в лавах ФВСУ.

І що почув?

-Єдність буває тоді, коли проводиться демократична конференція, коли не позбавляють ліцензій несправедливо.

Вже під час конференції Андрій Грівко познайомив присутніх з Владиславом Якубовським:

– Ця людина узялася допомогти українському велоспорту, допомогти вирішувати проблеми на території України…

Дещо з біографії Владислава Якубовського (з відкритих джерел).

А тепер журналістські враження із кімнати, де відбувалася конференція.

З великого відеоекрана Грівко, заслухавши коротку інформацію Ярошенка про “обстановку з делегатами”, назвав конференцію “легітимною”. Тим часом Якубовський й надалі проявляв активність, настійливо пропонуючи створити робочу групу, яка “започаткує об’єднання Федерації”.

І щоб, за його словами, “всі рішення на робочій групі приймалися консенсусом”. “Що дасть робоча група? За три роки є розрив… Життя таке: розділилися… Є претензії один до одного… Треба сісти за стіл і почати працювати. Дійдемо до спільного рішення”.

Шкода тільки, що не прозвучало, хто винен у цьому “розколі” і як усе починалося…

Стали обговорювати кандидатури до робочої групи.

-Хотів би, щоб ти до неї увійшов, – звернувся до Грівка Якубовський. (Він що, з Монако примчить на засідання робочої групи?)

Врешті-решт погодили кандидатури робочої групи: Руслана Підгорного, Олексія Солнцева, Владислава Зубенка, Владислава Якубовського, Анатолія Веселова і, звичайно, Андрія Грівка. А ще й представника Мінмолодьспорту (за згодою).

Розмова торкнулася і змін до Статуту Федерації, запропонованих Грівком. Йшлося про зміни у складі президії ФВСУ, про те що Федерація визначатиме, кого затверджувати на посадах головних, старших тренерів велосипедних команд, які відповідатимуть за результати виступів спортсменів. На що відреагував реплікою Руслан Підгорний, наголосивши, що тільки тренерська рада має вирішувати, які кандидатури запропонувати на тренерські посади. В іншому ж разі вийде так, що люди, які не мають жодного відношення до велоспорту, вирішуватимуть, кому бути тренером. І хоч Грівко намагався пояснити, що йдеться про “демократію в повному виді” (дослівно), це виглядало не зовсім переконливо.

А тут ще й державний тренер збірної України з велоспорту Олексій Солнцев (на фото – перший ліворуч) промовив з критичного боку:

-Сьогодні президія Федерації голосує так, як скаже президент ФВСУ. Де ж тут демократія? Мене вже ось як рік ніхто не запрошує на засідання президії Федерації.

Гостроти додав і тренер Руслан Підгорний:

-У 2019 році була тренерська рада… Ви ж її зробили непрацездатною, – дорікнув він Андрію Грівку.

Але Підгорному не дали змоги викласти свою позицію щодо цього питання. І він обурився:

– Ви закриваєте мені рота, – сказав голосно, щоб Андрій Грівко почув аж у Монако.

Чергова критична стріла від Грівка на адресу Підгорного:

-Якщо ви порушуєте умови договору з Міністерством молоді та спорту, то як ви взагалі ще працюєте?

Знову проявляє активність Якубовський, маючи за плечима досвід чиновницької роботи в 2011-2013 роках:

– Конференція відбувається в дуже важкий час… Треба збалансування Статуту Федерації! Із оновленим Статутом ми на сто відсотків збалансуємо Федерацію.

(Цікаво, Анрій Грівко в Монако відчуває цей “важкий час”?)

У Солнцева аргумент видається вагомішим:

– Є 17 обласних осередків, які написали, що вони не хочуть брати участь…

Так-так, є питання щодо легітимності…

Але Якубовський, схоже, пасти задніх у спорі не хоче, тому й лунає:

-Ми в судах застрягли… (Йдеться про Федерацію. – Ред.) – Треба дати директору стіл, печатку… Ось – повноваження!

Певно, він мав на увазі повноваження Андрія Грівка.

А далі розмова докотилася, схоже, до головного – до створення Громадської спілки “Українська Федерація велосипедного спорту України”. Грівко пояснював, що “цей формат є оптимальним”. Його аргументи зводилися і до затяжних судових процесів, які торкнулися Федерації (“усі знають про 10 чи 15 судових спорів”, – сказав. Мовляв, треба закінчувати).

На чиюсь репліку із зали, чи не створить Федерація собі додаткових проблем, адже 17 обласних осередків бойкотують захід аргументованої відповіді не прозвучало.

Ярошенко, як головуючий, швидко поставив питання про перехід Федерації до громадської спілки. Більшість була “за”, утримався – один.

Певне пожвавлення виклкало й таке цікаве питання.

-Я хотів би, щоб ви проголосували за мене, як за президента Федерації, щоб потім не було ніяких питань, – звернувся до пристуніх Андрій Грівко. -Прошу підтримати таку ініціативу.

І знову чути голос настирливого Якубовського:

-Щоб ми ще раз переобрали його (мабуть, він мав на увазі Грівка. – Ред.) і ще раз затвердили.

Із зали репліка:

– Так вже ж є Грівко на посаді.

Мовляв, навіщо знову за цю справу братися.

– Контрольний голос! – наполягав  Якубовський.

Отже, потрібен був ще й “контрольний”… Дивно. Загадково. З багатьма невідомими цей “контрольний”.

-Але ж звітно-виборна конференція має право голосувати за вибори чи перевибори президента Федерації, – узяв слово представник Миколаївщини Олександр Садовський. -Має бути кілька кандидатур.

– Нам треба такі речі зробити, як запобіжний захід… Це не політичне питання, – знову чути голос Якубовського.- Щоб в реєстрі була стрічка. (Очевидно, він мав на увазі рядок- запис – в Державному реєстрі.- Ред.). Є анкета… Треба цю строчку… Щоб ми відповіли: всьо законно, всьо добре.

Що ж, проголосували. “Всьо законно, всьо добре”.

Було ще одне питання порядку денного – виступ Андрія Грівка щодо забезпечення збірної команди, а також щодо міжнародної допомоги, в тому числі фінансової, на адресу Федерації. Ми, журналісти, почули, що тут все добре, принаймні із вуст виступаючого.

-Було майже повністю забезпечено збірну спортивною формою, каже він. – Зараз працюємо з міністерством, щоб забезпечити формою на чемпіонати світу та Європи… Робота у нас іде…

Водночас старший тренер збірної України з велоспорту Василь Яковлєв у коментарі “Українському репортерові” розповів, як в реальності його підопічні “відчувають” піклування з боку Федерації, чи дієвою є міжнародна допомога щодо конкретних спортсменів.

Зате на папері “робота у нас іде”.

***

Завершувався насичений весняний день воєнної доби. Котилося до вечора, до неспокійної та тривожної ночі. Київ готувався відбивати черговий повітряний удар дикої рашистської орди. Монако насолоджувалося земним раєм.

Леонід Фросевич

Like