Виставі «Шельменко-денщик» 20 років! Франківці зіграли ювілейну
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка 17 жовтня приймав чисельні вітання. Вчора тут зіграли ювілейну виставу “Шельменко-денщик”.
“Повний зал і тепла енергія людей. Насправді ніхто ніколи не знає, як складеться доля або вистави, або пісні, або картини, фільму. Якщо вам хтось колись буде авторитетно і впевнено говорити, що це ого-го. А це – так собі, бо не буде мати успіху, то перед вами – зухвалий дилетант. Ніхто ніколи не знає! Все вирішує глядач, а як він вирішить – навіть глядач не знає”,- так відгукнувся на цю приємну подію виконавець ролі Шельменка народний артист України Анатолій Гнатюк.
Він говорить:
“Я безмежно вдячний всім моїм талановитим колегам, режисеру вистави Петру Ільченку за всі ці роки спільної творчості. Радію, що у виставу зайшли молоді актори і вони органічні та яскраві. Дяку моїм любим глядачам! Я стільки любові відчуваю всі ці 20 років, що слова не будуть навіть блідою тінню моєї вдячності вам. Дякую, що любите виставу! Що дітки, які дивилися Шельменка, вже виросли і приводять своїх діток… Виставі Шельменко-денщик судилося мати довгу і щасливу долю”.
Газета “День” (автор – Тетяна Поліщук) подає розмову з режисером Петром Ільченком: “Ідея поставити водевіль «Шельменко-денщик» Квітки-Основ’яненка належить актору нашого театру Євгенові Петровичу Свиридюку, який готувався до 60-річного ювілею і до свого бенефісу. Репетиції розпочалися, але щось там не дуже виходило, і керівництво нашого театру запропонувало мені взятися за постановку, а також ввести ще одного виконавця. Так з’явився Анатолій Гнатюк.
Спочатку було два склади виконавців: Свиридюк і Гнатюк, але з часом головну роль став грати один Анатолій (і для Гнатюка вже років з 12-ть це улюблений персонаж, котрий став навіть творчою візитівкою митця). Анатолій Васильович такий органічний, драйвовий у ролі Шельменка, і здається, що все дійство тримається на його акторській харизмі…”
В інтерв’ю “Українському репортерові” Анатолій Гнатюк говорив про цю виставу:
“Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка з самого початку війни з російськими окупантами на сході країни бере активну участь в мистецькій допомозі фронту. Заради нашої перемоги! Ми побували з концертами та виставами в багатьох військових частинах, шпиталях. Переказуємо кошти на соціальні потреби наших воїнів, на їхнє лікування. Особисто я чимало разів їздив з концертами на схід. Для нас, акторів — велика честь, що ми побували там з виставою “Шельменко-денщик”, де я граю головну роль.
Це назавжди запам’яталося. Воїни приїжджали на виставу безпосередньо з передових позицій. Як зараз пам’ятаю в залі їхні обличчя: спочатку — насторожені, сумні, а потім, упродовж вистави, вони почали “іскритися”, їм ставало радісно. Після вистави ми не хотіли розходитися, фотографувалися із солдатами на згадку, розповідали один одному цікаві історії.
І коли поверталися до Києва, то наші серця грів маленький вогник: ми, актори, також щось зробили, нехай небагато, для майбутньої перемоги. Цікавий факт: під час Другої світової війни вистава “Шельменко-денщик” найчастіше була саме на передовій. І зрозуміло чому. Солдат дивився на Шельменка — а цей денщик умів знайти вихід з будь-якої ситуації — і вірив, що й він також зможе бути таким вдатливим, що повернеться додому живим і здоровим. Ми ніколи не думали, що наш “Шельменко-денщик” знову буде на фронті.
На жаль, так сталося, війна постукала у двері. Наш Шельменко “зібрався”… І знову став дарувати нашим, українським, солдатам оптимізм, посмішки, надію. І віру!”.
Фото з газети “День” (надане театром).
Дивіться також:
https://www.facebook.com/ukrreporter/videos/391629524950996/
https://www.facebook.com/ukrreporter/videos/991178587723383/
