Згадаймо про них. Про мільйони українців, вбитих голодом, тортурами та кулями більшовицької орди. Згадаймо про тих, хто був Кодом Нації, її суттю. Єдиною провиною котрих було бажання жити й працювати на своїй,Богом даній землі. Про двічі вбитих: перший раз – коли в них забрали останні крихти хліба, й другий – коли викреслили з нашої пам’яті. Згадаймо й про тих, хто сором’язливо опускав очі додолу, «не помічаючи» найжахливішого злочину в історії людства. Хто й досі вважає вусатого Людожера «успЄшним менеджером». Свічкою на підвіконні, молитвою чи бодай подумки – згадаймо про них. Фото Ігоря ІВАРОВСЬКОГО та Кирила ХМІЛЬОВА Like
Читати даліКатегорія: Історія
Ряса і галіфе
«Іноді мале туди стромляє свою пичку, куди йому зовсім не слід. І що мене за дитинства цікавило, так аж тепер оце чудно. І гуси було пасеш, і додому прийдеш, спати тебе мати покладе, а в тебе в голові, мов свердлом, та думка так і крутить, так і вертить. А про що? Я все думав, я все гадав: «Чи є в попа штани?». І як зустрінеш було де попа нашого, то так руки сверблять, ну до того сверблять підбігти, підняти рясу та хоч одним оком глянути, чи він у штанях». Цю загадку малому Остапу Вишні таки вдалося розгадати. Місцевий батюшка стрибав у гречку…
Читати даліСлуга Суворов і прислужник Грибоєдов
Нещодавно соціальні мережі трішки повеселила дрімуча, мов тайга, кримська колабораціоністка, нині російсько-думська Наталія Поклонська. Вона не лише криво процитувала Чацького з комедії Олександра Грибоєдова «Лихо з розуму», а й приписала слова про службу, нудоту та прислужування іншому Олександру – Суворову. Але помилка не така вже й серйозна – обидва Олександри були вірними слугами Російської імперії. Грибоєдов починав кар’єру на військовій службі, а Суворов щиро вважав, що в нього був вибір між фельдмаршальством та літераторством (його писанина може бути зразковим посібником із безнадійної і невиліковної графоманії). Аналізувати постать Суворова простіше, бо його словниковий запас – це…
Читати даліГраблі Караджале
Багато поколінь українців проіснували в жорстко контрольованому інформаційному просторі Російської імперії та її радянської реінкарнації. В метрополії вирішували, які думки та ідеї дозволено вкладати в голови рабів, а що може порушити стан загального «благоденствія» і «благоговенія». Звісно, бар’єр не міг бути суцільним, тому світову літературу вибірково перекладали російською і долучали її до загальної політики русифікації. Якось автору довелося побувати в Іспанії. Телевізор в готельному номері показував екранізацію «Дон Кіхота». Як незвично було слухати діалоги персонажів! А вони ж говорили так, як написав Сервантес – рідною іспанською! Прикро констатувати, але факт – у нас за…
Читати даліЗаберіть «Самсона» з Подолу
Якось по телебаченню демонстрували документальний фільм українського виробництва, але російською мовою. Надзавдання, мовби за Станіславським, педалюється так, щоб нав’язати глядачам-слухачам підступне: суто українського в Києві майже нічого немає. Або воно не варте уваги. Натомість на всі заставки вихваляється усіляке колонізаторське. Так звані екскурсоводи ніби й молоді, а від повіданого ними так і тхне пропагандою з радянських часів – облудною і фальшивою. Ось конкретний приклад прихованого одурманення необізнаних: на всі заставки вихваляється мовби унікальний скульптурний витвір на Подолі в Києві – біблійний Самсон роздирає пащу лева. Ніби-то мало не мистецький шедевр. А що ж насправді?…
Читати даліКоролева Франції у парку Києва
Столиця поповнилася ще одним пам`ятником, який відкрили у сквері на Львівській площі. Отже, зустрічайте… княжну. Відтепер у місті є статуя Анни Ярославни (Анна Київська) – молодшої з трьох доньок київського князя Ярослава Мудрого, дружини французького короля Генріха I і королеви Франції. Пам’ятник княжні представлено в образі маленької дівчинки, оскільки її дитинство минуло в Києві. Вона тримає в руках книжку, на голові – діадема. Статую відлито в бронзі у натуральну величину. Глибокий розум, краса, духовність і освіченість Анни Ярославни cправляли незабутнє враження на її сучасників. Автори пам’ятника – Костянтин Скритуцький та Федір Баландін. Світлана КОВАЛЬОВА…
Читати далі