Колишнього генерального прокурора України Святослава Піскуна знайшли навіть у Франції. Судячи з повідомлень ЗМі, тут у нього великі неприємності.
Державне бюро розслідувань у Франції провело обшуки у Піскуна у зв’язку із розслідуванням справи щодо олігарха Ігоря Коломойського за підозрою в організації замаху на вбивство адвоката Сергія Карпенка у 2003 році.
Про це пише ZN.UA з посиланням на джерела у слідчих органах, ДБР у коментарі “Українській правді”.
“За даними джерел видання, Піскуна підозрюють в отриманні неправомірної вигоди для закриття справи про замах на вбивство, у якій підозрюваним проходив бізнесмен Ігор Коломойський.
16 грудня слідчі дії відбувались на віллі Піскуна у передмісті Ніци, де він проживає із родиною, а 17 грудня – у нотаріуса, який оформлював угоду з придбання Піскуном цієї нерухомості.
ZN.UA зазначає, що під час слідчих дій у будинку Піскуна знайшли “низку надзвичайно цікавих документів”, але вони не мають відношення до справи про підозру Коломойському.
ДБР у коментарі “Українській правді” підтвердило обшуки у Піскуна, які проводили французькі правоохоронці за запитом ДБР. “В ході проведення обшуків у французької сторони виникли підстави для затримання колишнього генпрокурора”, – повідомили в ДБР.
Нагадаємо: У травні 2024 року за рішенням суду бізнесмена Ігоря Коломойського взяли під варту без права на заставу у справі про організацію замовного вбивства юриста Сергія Карпенка.
У 2005 році проти Коломойського порушили кримінальну справу за замах на вбивство адвоката Сергія Карпенка через відмову виконувати вказівки у корпоративній суперечці навколо підприємства Дніпроспецсталь (Запоріжжя). Хоча, у тому ж році за дивних обставин справу закрили”.
З біографії Піскуна: тричі Генеральний прокурор України, народний депутат від партії регіонів 5-ти та 6-ти скликань. Генерал-лейтенант податкової міліції, Державний радник юстиції 1 класу, голова Союзу юристів України, віцепрезидент Міжнародного фонду юристів України, член Вищої ради юстиції України.
У 2012 році голосував за скандальний Закон України «Про засади державної мовної політики» — неофіційно відомий як «Закон Ківалова-Колесніченка», який пізніше Конституційний Суд визнав неконституційним і таким, що втратив чинність.
