У Польщі 9 травня було тихо, ніхто не ходив польськими вулицями з колорадськими стрічками, однак деякі земляки все-таки намагалися привітати мене з Пабєдой. “Перемогою кого над ким, ГУЛАГу над концтабором”? – запитував я кожного разу. …Ось і промайнули в Україні травневі свята. Все було цілком прогнозовано, за традицією: 1 травня значна частина українців на присадибних ділянках саджала картоплю, менша – влаштовувала собі маївки. А от 9 травня відбувся вже вкотре сепаратистський шабаш у більшості міст України. Як воно було – всі мали можливість пересвідчитися на власні очі. У той час,…
Читати даліКатегорія: Головне
Який він, маестро української вишивки
Україна розквітла вишиванками. Уже 11 років поспіль в останній четвер травня багато хто одягає вишиті сорочки. Українську вишивку називають молитвою без слів. Хрестик до хрестика, барва до барви… Так народжується диво на полотні. Гість “Українського репортера” – Дмитро Пожоджук, заслужений майстер народної творчості України. Він — один з небагатьох, хто зламав стереотипи, що, мовляв, мережити хрестики — справа тільки жіночих рук. Його уява намалювала неймовірну кількість орнаментів, а руки відтворили їх на тканині. А ще Пожоджук відновив багато старовинних, призабутих і майже втрачених узорів карпатського краю та інших регіонів України,…
Читати даліУнікальність Євгена Товстухи
Уперше здибатися з Євгеном Товстухою випало на Дачі Ковалевського в Одесі на зборах творчої молоді навесні 1962 року. Великого доробку тоді ми ще не мали, проте мали здорові амбіції, перебували в пошуку та вірили в майбутнє. Так вийшло, що згуртувалися і стали друзями Євген Товстуха з Чернігівщини, Валентин Чемерис з Дніпропетровщини, Олег Чорногуз з Вінниччини, Степан Музиченко з Києва та я з Миколаївщини. Після сталінізму то був час хрущовської відлиги, зароджувався рух шістдесятництва, інтерес молоді все більше повертався до наших національних коренів. Ми також обговорювали ці проблеми між собою. Євген…
Читати даліЧому поляки бояться українців і не довіряють нам
Поляки бояться українців, вони не довіряють нам. Ця недовіра має не лише історичне підґрунтя, але й суто побутове. Деяка частина поляків судить про українців та Україну ще й по поведінці наших заробітчан, яка не завжди є адекватною, навіть в українських реаліях. Коли спілкуєшся з поляками, виявляється, що в їхній уяві наша країна має доволі нечіткі обриси: за східним кордоном лежать Львів, Чорногора й Горгани в Карпатах, далі – Київ над Дніпром, де Майдан Незалежності, Кам’янець-Подільський, Запоріжжя, Одеса і Крим. Півострів, попри російську анексію, сусіди надалі асоціюють з Україною. Гарні й…
Читати даліГурт однодумців з Дачі Ковалевського
Влітку 1962 року з ініціативи Спілки письменників України було скликано творчу молодь з усієї країни на семінар початківців (вочевидь, перший) на Дачі Ковалевського, що на березі моря в Одесі. Так склалося, що ми, п’ятеро з різних регіонів, поселилися в одній великій кімнаті. Це Степан Музиченко з Києва, Євген Товстуха з Чернігівщини, Валентин Чемерис з Дніпропетровщини, Олег Чорногуз з Вінниччини та я з Миколаївщини. Як виявилося згодом, це досить знаково – ми, на той час хоч і молоді-зелені, проте в багатьох питаннях, не тільки літературних, а й політичних, виявилися однодумцями. Керував…
Читати даліРозмова зі зрадниками на чужині про війну і патріотизм
Так, я вбивав російських окупантів, і я, як ти помітив, не пишаюся тим, однак невже ти вважаєш, що я вчинив невірно, невже я та мої побратими не мали права захищати свою державу? (З розмови із українцем, який виїхав до Польщі). Ще коли був в Україні, чув цікаву статистику соціологічного опитування українців на предмет, чи готові вони захищати рубежі рідної країни від агресора. Я не пам’ятаю достеменно цифр опитування, однак мене вразило те, що, всупереч поширеній думці, найбільше людей, які висловили готовність боронити рідний край, були вихідцями не із Західної України,…
Читати даліТрамп змінює курс
Отже, американський верховний Нельсон входить у смак силових акцій, причому особливо імпонують йому глобальні можливості могутнього американського флоту, про що недавно вже розповідав “Український репортер”. Недарма, виступаючи на борту новітнього авіаносця «Джеральд Форд», Трамп говорив, що саме кораблі можуть «продемонструвати американську міць у найвіддаленіших країнах світу», що авіаносці є незамінним інструментом демократії і дипломатії! І він скористався цим інструментом. Неважливо, що з військової точки зору результати ракетного удару по сирійській авіабазі були дуже і дуже скромними, зважаючи на завчасне попередження росіян, а отже і Асада, про атаку. Недарма вже через…
Читати даліЯк держава віддала на поталу Бориспільську трасу
Ця автомагістраль потрібна усім — і простим людям, і міністрам, і депутатам, і президентам, і дипломатам… Вона сполучає столицю з Міжнародним аеропортом “Бориспіль”. Тому має бути особливою. Бо цей битий шлях є першим, що бачать іноземці, прилетівши до України. З його соснами, автозаправними станціями, ресторанами, маркетами, “автостайнями”, облізлими підземними переходами, різнокаліберними й подекуди обдертими бігбордами… Своєрідна візитівка нашої держави. Чи такою вона має бути? Ось до нас приїхали поважні іноземні гості. Скажімо, нещодавно приїздила делегація Європарламенту на чолі з Девідом Макаллістером. Що вони бачать з вікон автівок? Рекламу розкішних лімузинів, престижних…
Читати далі