Граблі Караджале

Багато поколінь українців проіснували в жорстко контрольованому інформаційному просторі Російської імперії та її радянської реінкарнації. В метрополії вирішували, які думки та ідеї дозволено вкладати в голови рабів, а що може порушити стан загального «благоденствія» і «благоговенія». Звісно, бар’єр не міг бути суцільним, тому світову літературу вибірково перекладали російською і долучали її до загальної політики русифікації. Якось автору довелося побувати в Іспанії. Телевізор в готельному номері показував екранізацію «Дон Кіхота». Як незвично було слухати діалоги персонажів! А вони ж говорили так, як написав Сервантес – рідною іспанською! Прикро констатувати, але факт – у нас за…

Читати далі

У парку Шевченка вимагали дерусифікації

На своє свято запросила рідна мова. 9 листопада відзначали День української писемності та мови. Говорили про Слово, писали всеукраїнський диктант, дискутували про те, що заважає розвивати мову, називали лютих ворогів українців у багатьох куточках країни. У столичному парку Тараса Шевченка також панувало Слово, біля мікрофона, в ролі ведучого зібрання був народний артист України, депутат Київради Богдан Бенюк. Чому досі наша мова не розправить крила? Знаний художник Олександр Мельник прийшов у парк Шевченка з плакатом: “Дерусифікація=деколонізація”. Олександр Іванович вважає, що українська мова ще досі не стала справді державною. Антиукраїнський закон “Ківалова-Колєсніченка” досі не скасовано. Письменниця Лариса Ніцой…

Читати далі