Столиця читає – в “Українському домі” господарює виставка “Книжкові контракти”. Вона триватиме чотири дні, протягом яких понад 90 вітчизняних видавців покажуть новинки. Звичайно, письменників та поетів також привела сюди стежина. Так, 16 грудня автограф-сесія Дмитра Павличка зібрала багатьох шанувальників майстра слова. Державне видавництво “Либідь” спеціально для цього форуму підготувало експозицію сигнальних примірників книжкових новинок 2017 року, які можна придбати за пільговими цінами. А у “Різдвяній вітальні” чернівецьке видавництво “Букрек” презентувало збірку для дітей “Казки для хлопчиків”. Видавництво “Самміт-книга” підготувало подарунки всім матусям, які завітали сюди з дітьми до п’яти років,…
Читати даліКатегорія: Надбання республіки
Шалений драйв від ансамблю Вірського
Аншлаг — це коли в тебе уже на виході з метро запитують про зайвий квиток. Аншлаг — це коли зал на майже чотири тисячі місць заповнений ущент. Аншлаг — це коли в найбільшому концертному залі країни виступає Національний заслужений академічний ансамбль танцю імені Вірського. Славетний колектив за 80-річну біографію відвідав майже 80 країн. Дуже часто у різних куточках світу тисячі глядачів стоячи аплодували українським артистам. Коментувати їхній виступ — даремна справа. Бо хіба можна передати словами шалений драйв цього справжнього танцювального спектаклю?! Це треба бачити й відчувати. В палаці “Україна” колектив виступив 24 листопада.…
Читати далі“Великий каменяр” запрошує киян та гостей…
Столиця збагатилася ще однією оазою культури. Сьогодні урочисто відкрито квартиру-музей родини Івана Франка, створений за ініціативи внука Івана Франка – Роланда (на головному фото ліворуч), українського ученого-інженера, дипломата, громадського діяча та популяризатора творчості свого славного дідуся. У це помешкання в 1949 році радянська влада силоміць переселила зі Львова родину батька Роланда (сина Івана Яковича) Тараса Франка. Музей має дві зали, де відвідувачам цікаво буде ознайомитися із архівними документами, сімейними світлинами відомої родини. У меморіальній кімнаті частково відображено побут, предмети інтер’єру, документи та праці Тараса, Зіновії, Дарії та Роналда Франків. Також цікавою є експозиція, присвячена…
Читати даліЗавітайте до музею романтика музики
У Києві відчинили двері для відвідувачів у музеї-квартирі видатного українського композитора, музиканта і педагога Віктора Косенка. Ця подія була приурочена до 120-річчя від дня народження митця. Інтер’єри помешкання відтворюють тридцяті роки минулого століття, у які жив і творив відомий композитор. Експозиційний простір музею поділяється на два розділи: меморіально – біографічний і виставковий. У меморіальній частині музею-квартири – фотографії, задокументовані спогади та публікації, а також унікальні особисті речі композитора. Виставковий розділ та музей-квартира оснащені сучасними аудіо-візуальними засобами, що допомагають відвідувачам у інтерактивній формі долучитися до епохи, в яку жив і творив митець, і ближче познайомитися…
Читати даліТворчість Василя Сліпака замовчували в Україні
Нещодавно у Франції вшанували пам’ять видатного українського оперного співака Василя Сліпака, який загинув на Донбасі, захищаючи рідну землю. Вечір пам’яті відбувся у Парижі, у Соборі Сант-Трініте (церква Святої Трійці). Тут прозвучав реквієм Гектора Берліоза, який виконали триста музикантів та співаків. До болю передчасно, у розквіті дивовижного таланту обірвалося життя видатного співака світової слави Василя Сліпака. Вихованець львівського хору «Дударик» став лауреатом престижного вокального конкурсу у Франції. Закінчивши Львівську консерваторію, дев’ятнадцять років співав у паризькій Гранд-опера. Вражаюча сценічна зовнішність – двометрового зросту легінь. Чутливий до іноземних мов. Вільно розмовляв французькою, італійською, англійською. Соліст зі світовим іменем. Його…
Читати даліРосійський Ермітаж варто назвати українським
Цікаві факти про долю українських раритетів Упродовж десятиліть українські культурні цінності легально і нелегально вивозились і розкрадались, а потім дивним чином «спливали» в музеях і приватних колекціях інших країн. Що і коли ми втратили, які історичні пам’ятки повертаються нині на Батьківщину? Ще за часів Російської імперії вивозити з України цінні речі було загальноприйнятою практикою, розповідає Олександр Алфьоров – молодий вчений інституту історії України, екс-керівник прес-служби полку «Азов» і один із тих, хто сьогодні повертає наші духовні надбання на рідну землю. «Улов» археологічних розкопок належав тому, хто їх фінансував. Він же і вирішував подальшу долю…
Читати даліГраблі Караджале
Багато поколінь українців проіснували в жорстко контрольованому інформаційному просторі Російської імперії та її радянської реінкарнації. В метрополії вирішували, які думки та ідеї дозволено вкладати в голови рабів, а що може порушити стан загального «благоденствія» і «благоговенія». Звісно, бар’єр не міг бути суцільним, тому світову літературу вибірково перекладали російською і долучали її до загальної політики русифікації. Якось автору довелося побувати в Іспанії. Телевізор в готельному номері показував екранізацію «Дон Кіхота». Як незвично було слухати діалоги персонажів! А вони ж говорили так, як написав Сервантес – рідною іспанською! Прикро констатувати, але факт – у нас за…
Читати даліУ парку Шевченка вимагали дерусифікації
На своє свято запросила рідна мова. 9 листопада відзначали День української писемності та мови. Говорили про Слово, писали всеукраїнський диктант, дискутували про те, що заважає розвивати мову, називали лютих ворогів українців у багатьох куточках країни. У столичному парку Тараса Шевченка також панувало Слово, біля мікрофона, в ролі ведучого зібрання був народний артист України, депутат Київради Богдан Бенюк. Чому досі наша мова не розправить крила? Знаний художник Олександр Мельник прийшов у парк Шевченка з плакатом: “Дерусифікація=деколонізація”. Олександр Іванович вважає, що українська мова ще досі не стала справді державною. Антиукраїнський закон “Ківалова-Колєсніченка” досі не скасовано. Письменниця Лариса Ніцой…
Читати далі