Тільки розпочалися реставраційні роботи в унікальній київській церкві Спаса на Берестові, як відразу ж робітники виявили цікаву знахідку. У дерев’яних конструкціях даху було знайдено залізний циліндр. Що це за річ, яку не помітили під час попередніх реставрацій храму, і як вона опинилася в лівому куполі церкви Спаса на Берестові, розповів «Українському репортеру» Сергій Пивоваров – заступник генерального директора Києво-Печерського заповідника. Незвичайна знахідка виявилася шрапнельним стаканом від снаряда полкової гармати часів Першої світової війни. Сергій Пивоваров відразу це зрозумів, як тільки побачив цю «залізяку». Адже під час археологічних розкопок на Буковині…
Читати даліКатегорія: Надбання республіки
Старовинний храм Спаса на Берестові нарешті реставрують
В Лаврському заповіднику презентували довгоочікуваний план реставрації безцінної пам’ятки – храму Спаса на Берестові. Щоб зберегти автентичні частини пам’ятки, цей проект передбачає проведення комплексу консерваційних та реставраційних робіт, які триватимуть 2 роки, повідомила архітектор Тетяна Філіпова. Нині ж тут ведуться протиаварійні роботи, розпочаті ще у 2013 році. “Церква Спаса на Берестові потребує пильної уваги фахівців різних профілів. Велика вологість навколишнього середовища руйнує все, що знаходиться всередині храму”, – розповіла «Українському репортеру» мистецтвознавець, начальник науково-дослідного відділу вивчення мистецької спадщини заповідника Аліна Кондратюк, яка давно досліджує безцінні фрески старовинного храму. Зокрема, йдеться…
Читати даліКумир українців дід Чикаленко
В останній день минулого, 2016-го року вимережив я статтю-роздум про те, хто, на мій погляд, мав би зайняти головний постамент пам’ятника в центрі Києва – навпроти Бессарабки, де десятиліттями в червоному граніті цвів московітський варвар і головний убивця наших співплемінників Владімір Ленін. Однією з моїх приватних кандидатур на цей святошний приміст був славний українець, подвижник багатьох демократичних процесів в Україні у кінці дев’ятнадцятого і на початку двадцятого століть, великий меценат і друг Михайла Коцюбинського, багатьох інших письменників-демократів, журналістів, Симона Петлюри, Сергія Єфремова, зокрема, – Євген Харламович Чикаленко (1861 – 1929…
Читати даліП’ять років без Богдана Ступки
Минуло п’ять років, як пішов від нас у кращі світи Богдан Ступка – улюблений український актор світового рівня. Його неперевершену акторську гру, гумор і щирість згадують нині рідні й близькі, актори, режисери, яким поталанило працювати зі справжнім генієм, а також численні шанувальники його надзвичайного таланту, секрет якого і досі залишається загадкою для багатьох. «Сьогодні ми згадуємо нашого «Бодю», або «Сильвестра Сталлоновича», як жартома називав себе Ступка», – ділиться своїми спогадами з «Українським репортером» режисер Іван Войтюк, який зняв Богдана Сильвестровича в останній українській кінокартині «Платон Ангел». «Я познайомився з ним…
Читати далі«Бобот» – перший український фантастично-пригодницький фільм
Нарешті наші діти дивитимуться фільм у жанрі наукової фантастики вітчизняного виробництва, адже зйомки дитячої кінострічки «Бобот» режисера Максима Ксьонди майже завершені. «Український репортер» побував на знімальному майданчику кіностудії Довженка і поспілкувався з творчою групою кінокартини. Як розповідають автори нової пригодницької кінострічки, фільм «Бобот» – це історія про 12-річного хлопчика Вадика, який випадково потрапляє у центр конфлікту між двома інопланетними цивілізаціями. Разом із трансформаторною будкою, яка теж має ім’я – Бобот (робот-бобот), він повинен врятувати світ. Як і годиться у пригодницькому фільмі, хлопчик проходить багато випробувань, зустрічає фантастичних істот, добрих друзів…
Читати даліЩо будується на території Будинку творчості? Мер Карплюк відповідає… питаннями на питання
Ось уже понад три місяці увага жителів Ірпеня прикута до чергового будівництва на території Будинку творчості письменників. За словами журналістки, місцевої мешканки Михайлини Скорик, яка переймається долею свого міста, відбувається це будівництво (нібито парку) непрозоро. Оригіналів рішень Ірпінської міської ради щодо упорядкувальних робіт на території Будинку творчості письменників НСПУ не оприлюднено, паспорту цього об`єкта, як і жодних інших документів, немає (чи їх просто тримають у таємниці). Попри обіцянки мера Карплюка “максимально можливо зберегти природний ландшафт”, на території Будинку творчості письменників ще до рішення Ірпінської міськради почали різати дерева. Як повідомляє…
Читати даліБудинок творчості письменників стає жахливим місцем Ірпеня
На цій території є знаменита алея, якою колись прогулювалися Олександр Довженко, Володимир Сосюра, Максим Рильський, Андрій Малишко, Остап Вишня, Олесь Гончар… Нині вона з вибоїнами, а лавочки на ній давно не фарбовані, перекошені, і сидіти на них незручно, бо майже в кожної виламано по половині, по одній, а то й по дві дошки, поруч – валяються недопалки, жіночий босоніжок без пари і чоловіча туфля. Чи живе, чи вмирає куточок відпочинку письменників? ІНТРИГА. Минуло три місяці з часу проведення позачергового з`їзду Національної спілки письменників України, на якому, нагадаємо, вирішено було передати…
Читати даліРукописи, які “не горять”, в Україні можуть “згоріти ” назавжди
У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України уже понад п`ятдесят років зберігаються унікальні українські скарби: рукописи найвідоміших представників нашої нації, таких як Тарас Шевченко, Іван Франко, Іван Нечуй-Левицький, Марко Черемшина, автографи видатних діячів української культури і літератури. Однак виникла реальна загроза втратити все це багатство назавжди, адже Міністерство культури України відмовилося продовжувати музею-архіву термін договору оренди будівлі колишньої бурси Національного заповідника “Софія Київська”. Тобто 29 вересня десятки тисяч коробок з документами працівники музею мають винести з обжитого приміщення і розмістити… Де саме? Чи придатні ці варіанти для музейників? Чи…
Читати далі