Олександр ГОРОБЕЦЬ, Автор в Український репортер

Один такий удатний українець на всі покоління й віки! Чикаленку рівних нема і поки що не буде…

Гру 17, 2021Січ 11, 2023 Олександр ГОРОБЕЦЬ

Чесно кажучи, у черговий раз пишучи про Великого Українця Євгена Харлампійовича Чикаленка, я вже мимоволі вчуваю пронизливу оскомину на зубах. Лиха доля чи її вороги так зацементувала цю історичну постать з боку блокування підходів до його неординарної особистості, зрозуміло ж, нашими північними сусідами, насамперед, що начебто й по нині на цьому імені стоїть каїнова печать — «не підходити», «не згадувати». На всіх підступах буцімто хтось таємничий намастив отруйним радіаційним «новичком»: «не влізай – знищить…» І це зрозуміло чому. Український поміщик Євген Чикаленко (21 грудня 1861 — 20 червня 1929 рр.)…

Польоти зі складеними крилами. Про те, у який футбол грає збірна України

Жов 14, 2021Січ 29, 2023 Олександр ГОРОБЕЦЬ

Ні, як мене не переконуйте, але це не футбол рівня збірної країни. Швидше дворова безвольниця задрипаного села Курячі Лози десь з-під Кривого Озера степової Миколаївщини, в якої вся мотивація зводиться до післяматчевого застілля. Хлопці ж з Боснії і Ґерцоговини (ще іноді пишуть в офіційних проспектах – Херцоговини) були однозначно налаштовані на агресивну, наступальну гру, на боротьбу буквально за кожен м’яч і метр поля. Іноді здавалося, що спортсменів у білих футболках значно більше на зеленому газоні. (У Львові національна збірна України з футболу зустрічалася з головною командою Боснії і Герцеговини –…

Музичне чудо Ірландії – гурт «Слава Україні!»

Жов 6, 2021Січ 30, 2023 Олександр ГОРОБЕЦЬ

Цими, на диво гарячими, аж спекотними днями осіннього «Бабиного літа» мені негадано зателефонував відомий український поет і письменник, давнішній приятель і земляк Іван Кокуца. Ванька, як його люб’язно з малолітства кличе рідна ненька, і я його подеколи називаю, насамперед тоді, коли хочу придобритися до колеги по творчих муках. Родом творець геніальної, як я вважаю, поеми «Снідало сонце в тумані», котра мені вельми до шмиги, походить з мого племінного Поділля, Навіть більше того. Його родиме гніздо розташоване у селі Пелинівка, де з весни до осені, напевне, мешкає більше білогрудих лелек, ніж…

Плеяда науковців сержанта М’яловицького

Бер 30, 2018Сер 11, 2024 Олександр ГОРОБЕЦЬ

Є у мене друг, який найбільше гордиться своєю… дружиною. І сам чимало має заслуг: професор, знаний фахівець у галузі мікробіології, захисту довколишнього природного середовища. Але на першому плані для нього – справи і успіхи його Олени Анатоліївни. Вона – двигун сім’ї, локомотив руху. Від неї все крутиться… Олена Анатоліївна – медик. І не просто людина в білому халаті – фахівець найвищого рангу в охороні здоров’я українців. Вона доктор медичний наук, професор. Визнаний в Україні спеціаліст з лікування розсіяного склерозу, мігрені. Сказати б, надзвичайно проблемних хвороб центральної нервової системи. Статистика подає…

Як з’явився пам’ятник Тарасу Шевченку у Вашингтоні?

Бер 13, 2018Лип 5, 2024 Олександр ГОРОБЕЦЬ

Усі велетенські справи, як відомо, починаються з ідеї. Не виняток і ця. Вона немовби насінина, з котрої виросла велика справа, яка нині відома на весь широкий світ. У суботу, 23 червня 1956 року, щоденна україномовна газета США “Свобода”, на своїй другій шпальті розмістила листа заокеанського гостя Америки Івана Дубровського, озаглавленого «За пам’ятник Т.Г. Шевченку у Вашингтоні». Він скромно вмістився у кінці полоси. В ньому (бережно зберігаю стилістику і пунктуацію того далекого часу) говорилося: «Коли людина приїздить до іншої країни чи навіть іншого міста та ще й перший раз, то зрозуміло,…

Мережила мати вишиванки синам патріотичними віршами. До історії про чотирьох кандидатів медичних наук однієї сім’ї

Гру 26, 2017Чер 2, 2023 Олександр ГОРОБЕЦЬ

Упіймав себе на думці, що я ніколи не розповідав про мого друга і брата Миколу, а він, як ніхто інший, колоритна, незвичайна, показна фігура в моєму житті, про кого потрібно, либонь, було б і пісні писати, а я ось усе помовчував. Це тому, мабуть, що Коля – давно вже Микола Миколайович – мій родич. Казати б, брат у троюрідних. Він, як і я, також Горобець, а про свояків начебто й негоже оповідки творити. Хоча Микола Горобець, гадаю, ви це скоро зрозумієте, напевне, заслужив на таке давно. Отож, ми з Миколою…

Придибенція з нічними помідорами

Лис 15, 2017Бер 1, 2023 Олександр ГОРОБЕЦЬ

Нещодавно, 7 листопада (це ж подумати лишень, який знаменитий день!), у мене враз обізвався скайп. Я натиснув кнопочку з’єднання, і на екрані виринув мій давній приятель і друг Анатолій Резников із Кривого Рогу. – Сан Саничу, – каже привітно, – щиро й сердечно вітаю тебе зі століттям Великої Жовтневої соціалістичної революції… Ми з ним довго і від душі сміялися з цього жарту. І справді, така пам`ятна дата з часу петербурзького майдану з державним переворотом, а зовсім ніхто і не святкує. Якась дивина… З Анатолієм ми познайомилися за доволі цікавих обставин.…

Фіаско безвольного Андрія Шевченка

Жов 10, 2017Лют 25, 2023 Олександр ГОРОБЕЦЬ

В українському футболі все, як завжди: бездушність гравців, безглузда біганина з опущеними головами і руками, відсутність бажання боротися за результат, брак у діях польової десятки упертості, настирливості, націленості на ворота суперника. Банальна розхлябаність на кожному квадратному метрі поля. А головне – якась патологічна (бо дивлюся футбол багато років) байдужість. З початком другого тайму стало зрозуміло, що гол у ворота П’ятова буквально висить у повітрі. Всі «жовтяки» бігають кругами довкола хорватів, якщо трапиться м’яч, відмахнуться знічев’я ногами. Вийшли на поле, наче посмішити. І це після перерви, де тренерський штаб повинен був…

Незабутня фотосесія в сауні для газети

Сер 17, 2017Лют 20, 2023 Олександр ГОРОБЕЦЬ

Цей знімок я давно розшукував у своїх домашніх архівах з колишньої журналістської роботи, і ось нарешті трапився до рук. Хвилинка, і він уже оцифрований сучасним фотоапаратом, готовий з’явитися у світ. Хоч би у Фейсбуку, чи інтернет-блозі. Мабуть, у році 1989-му, а то й у дев’яностому, коли я трудився в газеті «Правда України», справи службові завели мене поспіль із нашим редакційним фотокором Петром Приходьком у Дубно Рівненської області. На тамтешній масло- чи сирзавод, гарне тоді підприємство. Ходили ми цехами, розмовляли з робітниками і фахівцями. Петро блимав своїм апаратом. Дівчата верескливо відмахувалися……

Борщівник Сосновського: зелена біда під кожне село (+відео)

Сер 11, 2017Лют 19, 2023 Олександр ГОРОБЕЦЬ

Ці триметрові велети окупували обіччя більшості доріг, запрудили береги водойм, витіснили пасовища. Від них небезпека людям. Де вони взялися, і хто їх завіз до України? Часто мандруючи Україною, насамперед західними і північними регіонами, подумки згадуєш шизофренію Савелія Крамарова з відомого радянського кінофільму: «А уздовж дороги мертві з косами стоять…» Нині лякають не покійники, а екзотичні зарості диких велетенських зонтичних рослин, котрі прийшли до нас, немовби з інших світів, перетворили узбіччя шляхів на дивовижні, страхітливі, непрохідні хащі, котрі щодалі невгамовно розширюються, загарбують довколишні території. Ті, хто знають, що це за дивні…