Позначка: Київська Русь

Сьогодні вся Україна – біль і точка нещастя. Про звірства диких москалів крізь призму історії

Редакція

Так душею і серцем уболівав за долю рідної землі незабутній гетьман Іван Мазепа, знавець європейської культури та з десятка іноземних мов, батько якого за участь у повстанні проти польської шляхти був страчений у Варшаві, як і проводир волелюбних Северин Наливайко. Пам’ять про супротивного царській Росії на всі прийдешні часи увічнює українська народна приказка: «Від Богдана (Хмельницького – В. П.) до Івана не було гетьмана». Як батькові не всміхнулося щастя, так і від сина воно відвернулося. В гетьманській столиці Батурині, здобутій загарбниками через підлу зраду прилуцького полковника Носа, нелюди, здебільшого не…

Читати далі

“Князі київські були володарями всіх Росій. Як тієї, яка тепер називається Москвою, так і тієї, яка досі зветься Руссю” – сторінки історії

Редакція

Сьогодні златоглавий Київ у барикадах, його хоробрі оборонці ніколи не допустять, щоб дика московитська орда увійшла у славне та відважне місто. Пропонуємо вам цікаві штрихи з історичного минулого про нашу прекрасну столицю.   1596-го року до знаменитого міста над Дніпром навідався Рейнольд Гейденштейн, довірений секретар польських королів Стефана і Сигізмунда Вази. Поділився враженнями від побаченого: «Упом’янувши Київ, таке славне й велелюдне місто, не зайвим буде коротенько нагадати про його розташування та пам’ятки давнини. Перед кількома віками князі київські були володарями всіх Росій. Як тієї, яка тепер називається Москвою, так і тієї,…

Читати далі

В Україні лихо з розуму ніяк не вгамується. Роздуми письменника

Вадим Пепа

Лихо з розуму вже настільки висміяне, що, здавалося б, не роззявить рота. Аж ні. Вискакує, як голий з конопель. Або як шолудивий пес, до якого причепилися реп’яхи. Гудить на всі заставки українську національну свідомість: «долбаные селюки». І з якої ж причини обпльовувати співвітчизників? Не схвалюють перейменування України на Русь-Україна. Просвітити б неосвічених з не останніми рангами державних службовців. Навряд, що читатимуть. Та все ж слід указати. 2015-го року в Нью-Йорку опубліковано англійською мовою книгу «Plokhy S. The Gates of Europe: a Histori of Ukraine». Переклад українською мовою з дещо зміненою…

Читати далі

Чи був Кий перевізником? Роздуми письменника

Вадим Пепа

Протягом багатьох віків український народ, а з ним і весь світ, вірили поданому в літописах: «Коли ж поляни жили особно і володіли родами своїми, бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм на своїх місцях, володіючи кожен родом своїм, то було [між них] три брати: одному ім’я Кий, а другому – Щек, а третьому – Хорив, і сестра їх – Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі , яка нині зветься Щековицею, а Хорив – на третій…

Читати далі

Відповідь Путіну “про історичну єдність росіян та українців”

Вадим Пепа

Путін опублікував на сайті Кремля статтю українською та російською мовами статтю  “про історичну єдність росіян та українців”. Президент Росії Путін вкотре вже виступає із агресивною заявою про ідентичність українського й російського народів. Начебто вони з однієї колиски, в якій старша сестра – Росія. І це при тому, що перша згадка про Москву, як про дрібне поселення на березі однойменної болотистої річки з прозвиськом Гнила, датується 1147 роком. Москва вбивалася в колодочки й вивищувалася опісля як столиця в осередді угро-фінських племен. А Київ не лише зі слів видатного французького письменника Оноре…

Читати далі

Правда проти безпросвітності. Відповідь Путіну про “ідентичність” українського й російського народів

Редакція

Президент Росії Путін вкотре вже виступає із агресивною заявою про ідентичність українського й російського народів. Начебто вони з однієї колиски, в якій старша сестра – Росія. І це при тому, що перша згадка про Москву, як про дрібне поселення на березі однойменної болотистої річки з прозвиськом Гнила, датується 1147 роком. Москва вбивалася в колодочки й вивищувалася опісля як столиця в осередді угро-фінських племен. А Київ не лише зі слів видатного французького письменника Оноре де Бальзака рівний Римові як за давністю, так і за значущістю на білому світі, а постає таким…

Читати далі

У Києві відбудеться презентація цікавої книги “Володар Грому”

Редакція

Заслужений журналіст України, письменник Вадим Пепа, лауреат літературно-мистецьких премій імені Івана Нечуя-Левицького та імені Олеся Гончара запрошує всіх бажаючих на презентацію свого нового видання «Володар Грому». Обговорення відбудеться в Національному музеї літератури України 17 червня о 16-й годині за адресою: вулиця Богдана Хмельницького, 11 (станція метро «Театральна»). Візантійський історик Прокопій Кесарійський із VІ століття указує: «племена ці, Sclaveni й Antes, не управляються однією людиною, а зстародавна живуть у народовладді… вони вважають, що один з богів – творець блискавки – саме він є єдиний владика всього, і йому приносять у жертву…

Читати далі

З ким ви, майстри культури? Роздуми письменника на злобу дня

Вадим Пепа

З цими убивчими запитаннями позавчорашні комуністи-інтернаціоналісти викривали «ворогів народу». Такі виродки, як Берія, біологічні ненависники вищих створінь, розстрілювали неугодних на Соловках, устеляли бездиханними тілами дно Біломор-каналу, наказували «стереть на лагерную пыль» у сибірських концтаборах, спроваджували у вічну мерзлоту Колими. Загребущі з холодних північних боліт завжди гострили зуби на південні степи, де ріки текли, а подекуди й досі течуть молоком і медом. «У рік 6678 [1170]… Тої ж зими послав Андрій [Юрійович] сина свого Мстислава із Суздаля на київського князя Мстислава на Ізяславича… Узятий же був Київ місяця березня у дванадцятий…

Читати далі

До спадщини загребущої Росії «Слово о полку Ігоревім» не має жодного стосунку

Редакція

28 липня відзначаємо 1032-гу річницю Хрещення Руси-України. Публікуємо цікаву дослідницьку статтю відомого письменника Вадима Пепи. Хто ж автор Слова про похід Ігоря? Відповідь у моїй щойно виданій книжці «Слово про антського короля Божа». «Ходина», як довільно називають його деякі дослідники, не вказав ні свого імені, ні прізвища з тієї ж  причини, що й автор «Історії Русів», який остерігався розправи від царських слуг. Відділяли першого від другого чимало віків, але не могли говорити прямо, відверто. Наприкінці ХІІ століття панувала «візантійська ортодоксія». Лише анонімно можна було заявити: «Се вітри, Стрибожі онуки», «гинуло…

Читати далі

Байдужістю в цілому хворе все українське суспільство! Це діагноз чи й навіть вирок

Редакція

«Моя хата з краю, я нічого не знаю». Так досить часто характеризують байдужість, ба, навіть природу, ментальність українців. Байдужість практично до всього, що виходить за рамки особистого, за рамки квартири, обійстя, за рамки функціональних обов’язків. Та – досить часто і в їхніх рамках. І це лякає й насторожує чи не найбільше. Одним словом це називається пофігізмом. Мій життєвий і практичний досвід змусив продовжити цей фразеологізм ще й таким – «і знати не хочу». Прикладів цьому більше, ніж достатньо. Майже на кожному кроці стикаєшся з байдужістю не лише українців до всього,…

Читати далі
  2. 1
  3. 2
  4. 3