Відомство Клімкіна запізнюється з нотою протесту щодо затримання Сергія Жадана
Письменника Сергія Жадана було затримано в Мінську, він провів ніч в буцегарні. Потім Сергія відпустили.
“Посольство і МЗС України вже готують ноту з цього приводу, – повідомила у Фейсбуку заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко”.
11 лютого офіційний веб-портал МЗС України так і не повідомив, що білорусам вручено ноту протесту. На сайті розміщено лише коментар. У ньому говориться:
“У зв’язку із затриманням білоруськими компетентними органами українського письменника Сергія Жадана в Мінську до МЗС України було викликано Посла Білорусі в Україні пана Ігоря Сокола.
Керівнику білоруської дипмісії висловлено глибоке занепокоєння ситуацією із затриманням та забороною в’їзду Сергія Жадана, звернено увагу на системність таких дій білоруських правоохоронців стосовно громадян України.
Представник МЗС України зауважив, що роз’яснення білоруської сторони, отримані станом на сьогодні, не задовольняють українську сторону”.
Отже, ноти поки що немає. Є лише “глибоке занепокоєння”… Чому не проявляємо жорсткість, про яку пише пані Геращенко, у даному питанні? Адже є для цього усі підстави. Україна акцентує на “системності таких дій білоруських правоохоронців”. Чи є доречною отака беззубість, кволість та, можливо, бажання не образити “бацьку”? Чому не говоримо, що вимагаємо офіційних вибачень? З якого дива пасуємо? Хіба не держава має показувати приклад, як треба стояти в обороні інтересів кожного українця?
Натомість що можна почерпнути із запису в Твіттері очільника МЗС України Павла Клімкіна:
“Провів телефонну розмову з білоруським колегою Макеєм для обговорення ситуації із затриманням Сергія Жадана”.
Що зрозуміють українські громадяни із цього запису?
Леонід ФРОСЕВИЧ
