Розстріли на Інститутській: прокуратура оскаржуватиме вирок п’ятьом колишнім “беркутівцям
Прокуратура оскаржуватиме вироки п’ятьом колишнім “беркутівцям“.
Про це заявив керівник Департаменту “Майдану” Офісу генпрокурора Олексій Донський в ефірі національного телемарафону.
Нагадаємо: 18 жовтня 2023 року у Святошинському районному суді Києва суддя Сергій Дячук оголосив вирок у справі про розстріли протестувальників у лютому 2014 року на вулиці Інститутській.
Вирок стосується п’ятьох обвинувачених із колишнього міліцейського полку спецпризначення “Беркут”: Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури і заступника командира полку Олега Янішевського. Двох із них суд виправдав, троє інших уже перебувають у росії.
Олегу Янішевському суд призначив довічне ув’язнення, Павлу Аброськіну, Сергію Зінченку – 15 років в’язниці. Однак ці троє “беркутівців” були звільненні з-під варти в грудні 2019 в рамках обміну полоненими з Росією.
Двоє інших “беркутівців”, які залишились в Україні, а саме Сергій Тамтура й Олександр Марінченко, були виправдані судом.
Нагадаємо, трагічні події сталися 20 лютого 2014-го. Тоді на столичній Інститутській було вбито 48 осіб. Вогнепальні поранення отримали щонайменше 80 людей.
Починаючи з травня 2016 року до листопада 2022-го Святошинський суд розглядав справу п’ятьох беркутівців. Обвинувачені — заступник командира київського полку «Беркут» Олег Янішевський та чотири беркутівців київської спецроти: Павло Аброськін, Сергій Зінченко, Сергій Тамтура та Олександр Маринченко.
Майже рік суд присяжних перебував у нарадчій кімнаті і 18 жовтня 2023 року оголошено вирок по справі. З п’ятьох обвинувачених трьох судять «заочно».
Вирок очікувався раніше. Але 29 грудня 2019 році в рамках обміну полоненими Україна передала в самопроголошені «лнр/днр» п’ятьох обвинувачених у цій справі.
Через деякий час Маринченко і Тамтура повернулися до Києва. Решта – ні. Процес у справі розстрілів на Інститутській майже рік був на паузі. Після поновлення розгляду на лаві підсудних фактично залишилось двоє обвинувачених (Маринченко і Тамтура). Розгляд справи щодо Аброськіна, Зінченка та Янішевського з того часу відбувався заочно.
Читайте також: Тетяна Бондарчук: “Коли чоловік загинув на Майдані, то у мене ніби серце вирвали” (+відео)
Судовий розгляд цієї справи Святошинським судом є безпрецедентним для України і за рівнем складності, і за рівнем якості, зазначає Адвокатська дорадча група. Слухали справу колегія суддів і присяжні. Засідання проводилися щотижня (за винятком річної перерви після обміну), інформує Адвокатська дорадча група.
Справа про 20 лютого надійшла до суду ще в 2015 році з матеріалами про двох обвинувачених – Аброськіна і Зінченка. В 2016-му цей обвинувальний акт об’єднали з обвинуваченням Маринченка, Тамтури і Янішевського і почали слухати спочатку.
До грудня 2019 року у справі допитали потерпілих, свідків обвинувачення. На 2020 рік очікувався вирок. Але 28 грудня 2019-го суд залишився без підсудних.
Після цього майже рік Святошинський суд не міг продовжити розгляд справи по суті. Усе через відсутність підсудних і відсутність будь-якої офіційної інформації про долю обміняних беркутівців.
Читайте також: Двадцять убивць з “Беркута” воюють проти України
20 жовтня 2020 року суд присяжних виніс ухвалу про оголошення в міжнародний розшук обвинувачених Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олега Янішевського. Обвинувачені Сергій Тамтура та Олександр Маринченко повернулися в Київ та продовжили брати участь у засіданнях.
Наприкінці 2020 року суд поновив розгляд справи та перейшов до стадії допиту свідків захисту.
Читайте також: Шевченківський суд Києва виправдав суддю Волкову, яка відпустила командира “Беркута” Садовника
У травні 2022 року, коли після початку повномасштабного вторгнення суди поновили свою роботу, суд допитав обвинувачених Маринченка та Тамтуру. З липня 2022 року в справі тривали дебати. В листопаді 2022 року суд пішов до нарадчої кімнати для винесення вироку.
Окрім цієї справи, в судах та на стадії досудового розслідування є ще декілька проваджень щодо високопосадовців та інших бійців спецроти «Беркут», яких слідство вважає причетними до розстрілів на Інститутській у лютому 2014 року.
І ось 18 жовтня після вироку керівник Департаменту “Майдану” Офісу генпрокурора Олексій Донський наголосив, що оскаржать вердикт. Це буде зроблено після вивчення мотивувальної частини вироку. Він також відзначив велику роботу, яку зробив суд, адже вирок складає більше 1700 сторінок.
Стосовно позитиву, прокурор відзначив, що суд дав належну юридичну оцінку та відкинув маніпуляції, які допускала і сторона захисту, і деякі ЗМІ стосовно якоїсь “третьої сили”, “грузинських снайперів”, твердження, що до вбивств призвели нібито протиправні дії протестувальників та ін.
Водночас, відштовхуючись від резолютивної частини вироку, яка нині була оголошена, стороні обвинувачення незрозумілі кілька моментів, які і стануть мотивацією оскарження.
“Перший момент, вкрай важливий для нас: суд, навіть засудивши одну особу до довічного позбавлення волі, інших – до 15 років позбавлення волі, тобто визнавши вчинення умисних убивств упродовж тривалого часу і невибіркове застосування зброї відносно необмеженої кількості протестувальників, які перебували без зброї, водночас виправдав усіх осіб за кваліфікацією “терористичний акт”, – сказав Донський. –На наше переконання, сам факт вчинення убивств у таких умовах (тобто з метою залякування учасників акцій протесту -ред.) є прямим доказом того, що було вчинено саме теракт. Наразі, без вивчення вироку, нам не зрозуміла ця суперечність. Те ж саме стосується виправдання в частині статті 340 – перешкоджання акціям протесту, і також – відносно знищення зброї. Адже це був важливий елемент, який перешкоджав розслідуванню: зброя, з якої було вчинено вбивства, була вивезена і знищена, і в подальшому знадобилося багато часу, щоб її знайти і провести експертизу. Також незрозумілою є виправдання двох осіб за обставинами умисних убивств”.
За словами Донського, наразі у сторін є місяць для оскарження рішення суду першої інстанції. Апеляцію ОГП буде подано до Київського апеляційного суду.
За приблизним прогнозом, апеляційне провадження може розпочатися в грудні місяці, скільки ж займе сам процес оскарження – передбачити неможливо, але Донський запевнив, що він не може бути таким тривалим, як розгляд справи судом першої інстанції (тривав із 2016 року –ред.).
На цю тему:
