У Києві ситуація з україномовною пресою є катастрофічною – Тарас Кремінь
Моніторинг реального стану частки друкованих медіа державною мовою, представлених для реалізації в точках продажу, засвідчив катастрофічну ситуацію.
У Києві лише 11 відсотків від загальної кількості друкованих медіа представлені українською мовою. “Як ми бачимо із результатів моніторингу, станом на сьогодні, у точках розповсюдження друкованих ЗМІ на території міста Києва тираж видань недержавною мовою становить основну кількість і значно переважає над кількістю україномовних видань”, – повідомляє Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у Фейсбуці.
“І це ситуація в українській столиці, можна лише уявити, що відбувається в регіонах. Це катастрофа! Натомість сьогодні ми чуємо від окремих народних депутатів про наміри скасувати чи відтермінувати ще і цю норму Закону”, – вважає Тарас Кремінь.
“У ході моніторингу було проаналізовано друковану продукцію, доступну для візуалізації, у 20 точках продажу у різних районах міста Києва. Із них 8 кіосків «Преса» та 12 розкладок на станціях метро, у супермаркетах та інших публічних місцях. Кількість охоплених одиниць продажу – 1840, із них представлених державною мовою – 197, що становить 11% від загальної кількості. Решта представлених одиниць (1,643) видані російською мовою, що становить 89% від загальної кількості”, – написав Кремінь.
Він зазначив, що серед представленого асортименту переважає журнально-газетна друкована продукція (журнали за тематикою – дача і город, кулінарія, мода, дитячі журнали, рукоділля, розважальні; газети – новини, реклама, телепрограми, здоровий спосіб життя тощо). За його словами, основну частину україномовних видань становлять видання для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (розмальовки, початкова математика та ін). Рідше трапляються книжкові та журнальні видання і газети.
Відповідно статті 25 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, яка набуває чинності із 1 січня 2022 року, друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою, а у кожному місці розповсюдження друкованих медіа їх частка державною мовою має становити не менше 50 відсотків.
Як повідомлялося, 16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.
Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість норм набула чинності 16 липня 2019 року.
Від “Українського репортера” додамо: газет з кожним роком стає все менше. Що там казати, коли три роки роки тому в столиці пішло в небуття славетне видання Київради “Вечірній Київ”, якому виповнилося 110 років. Закрили під завісу 2018-го, хоч мер Віталій Кличко і його тодішній заступник Олексій Резніков обіцяли: газета буде жити! «Вечірку» кинули «в яму» за темних, сумнівних обставин. Депутати Київради (навіть з демократичних фракцій!) ані найменшого слова не промовили на захист найстарішого видання. І не створили (бодай для ока!) хоч якусь тимчасову комісію для розслідування обставин підозрілого закриття, дивного переформатування «Вечірнього Києва», хто і чому це зробив, з яких підстав, по якій схемі.
Фото: “Український репортер”
На цю тему читайте також:
