Тарас Кремінь оголосив про початок “наступальної українізації”
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь оголосив про початок “наступальної українізації”, яка прийшла на зміну “лагідній”, та розповів про її особливості.
Про це він сказав в інтерв’ю “Українській правді”.
Кремінь нагадав, що ухвалений у 2020 році мовний закон передбачає відтермінування окремих статей до певного моменту. Так, обслуговування українською стало обов’язковим із 16 січня 2021 року – через півтора року з моменту набуття чинності мовного закону. У сфері культури ще пізніше. Адміністративна відповідальність за порушення норм закону про мову настала з 16 липня 2022 року. Таким чином закон про мову повністю запрацював лише через 5 років.
“Тепер нічого іншого, крім наступальної українізації, яка прийшла на зміну лагідній, я не бачу”, – сказав Кремінь.
Відповідаючи на уточнювальне запитання про те, що таке “наступальна українізація”, мовний омбудсмен сказав: “Наступальна українізація передбачає суворий контроль за дотриманням мовного закону в усіх без виключення сферах суспільного життя на території України”.
“Раніше ми не могли вплинути, скажімо, на окремі медіа, тому що в повному обсязі не працювала стаття, яка передбачає обов’язковість української мови у сфері культури; не могли тиснути на сферу обслуговування – а це багатомільйонна спільнота користувачів і надавачів послуг, – та сьогодні такого вже немає. Ми маємо інструменти та важелі моніторингу, контролю і покарання кожного із суб’єктів господарювання”, – уточнив він.
За його словами, “лагідна українізація” була лише першим етапом виконання мовного закону.
