Газетних кіосків менше не стане, запевняють у Кличка. А чи з’явиться в них міська преса?
Столична влада не зменшуватиме кількість кіосків, які справді торгують пресою. У цьому запевнив народний депутат, радник мера Києва Дмитро Білоцерковець, передає klichko.org.
При цьому, за його словами, у столиці останні кілька років зменшується фактичний продаж друкованих видань у кіосках «Союздруку» (яких загалом у місті більше 200).
«Спочатку частину вітрини прибрали під інші товари, а тепер почали масово продавати цигарки, відмовившись у багатьох місцях від преси взагалі. А в тих точках, де вона залишилася, іноді можна побачити буквально кілька журналів і газет», – нарікає нардеп.
Дмитро Білоцерковець нагадує, що для точок продажу преси встановлено пільгові умови роботи: вони сплачують до бюджету міста від 2 тис. до 3,5 тисяч гривень на рік ( МАФи, які торгують сигаретами – від 18 тисяч).
Він зазначає: «За останній рік власники «Союздруку» змінили функціональне призначення з продажу преси на продаж сигарет у восьми кіосках, після чого в них припинили продавати пресу. Далі було отримано близько трьох десятків заявок від «Союздруку» з вимогою змінити функціональне призначення «продаж друкованих видань» на «продаж сигарет».
За словами Дмитра Білоцерковця, столична влада вимагала від компанії «Союздрук» виправити ситуацію. Оскільки цього не сталося, декілька кіосків демонтували, попередньо анулювавши їм дозвільні документи.
Радник мера наголосив, що у столиці фіксована кількість місць під МАФи з функціональним призначенням «продаж друкованих видань», і міська влада не збирається зменшувати їх число. Водночас він поінформував, що зараз розробляється система доступу друкованих ЗМІ безпосередньо до покупця, без впливу монополіста, яким є «Союздрук».
Слід сказати, що Дмитро Білоцерковець входить до найближчого оточення Віталія Кличка, а отже, фігура в Києві відома – і впливова. Саме його вважають ідеологом масштабної боротьби з МАФами, яка здебільшого зводиться до того, що замість знесених кіосків постають нові, котрі чомусь жодних питань у влади вже не викликають.
Так, газетні кіоски торгують і всілякими дрібничками, і сигаретами. А що столична влада зробила, аби вони могли заробляти, виконуючи своє безпосереднє «функціональне призначення»? (Адже кіоски преси несуть особливу соціальну функцію – до них не можна ставитися як до звичайних МАФів.) Де газети, журнали, інша якісна друкована продукція, яка б доносила до громадян позицію мерії з усіх важливих питань міського життя – і яка, що найважливіше, мала б читацький попит?
Утім, з огляду на те, що наявні нечисленні муніципальні видання європейської столиці, багатомільйонного мегаполіса буквально животіють, останнє запитання можна вважати недоречним.
На цю тему читайте також:
