Аудит Kroll: У “Приватбанку” “нашахраювали” на $5,5 млрд
Збитки, завдані “Приватбанку” внаслідок шахрайських дій на користь екс-акціонерів і груп афілійованих з ними осіб, становлять щонайменше $5,5 млрд. Про це свідчать результати незалежного розслідування компанії Kroll, повідомляє Нацбанк України.
Насамперед аудит діяльності банку встановив, що його кредитні кошти використовувались для придбання активів і фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь екс-акціонерів та груп афілійованих з ними осіб.
Механізми, які використовувалися для маскування джерел і реального призначення кредитів, мають риси скоординованої схеми відмивання коштів. Обсяг операцій та швидкість їх проведення (упродовж кількох хвилин між операціями), відсутність обґрунтованого економічного зв’язку між особою, що погашає кредит, та початковим позичальником, а також широке використання офшорних компаній свідчать про спроби приховати справжнє призначення коштів від регуляторів.
Центральним елементом організованої махінації з кредитним портфелем та виведенням коштів була тіньова банківська структура всередині ПАТ “Приватбанк”. Ця секретна структура забезпечувала проведення платежів і сприяла руху коштів за сотнями кредитних договорів на мільярди доларів США в інтересах колишніх власників.
Тіньова банківська структура управляла корпоративним кредитним портфелем пов’язаних осіб. Під її контролем надавалися нові кредити, які зазвичай використовувались для погашення основної суми та відсотків за існуючими кредитами, тобто існувало так зване “циклічне перекредитування”. Тіньова структура забезпечувала здійснення транзакцій з метою приховати джерело та справжнє призначення кредитних коштів, створюючи видимість звичайного клієнтоорієнтованого банку. Банк залучав кошти українських і закордонних вкладників для підтримання схеми циклічного перекредитування.
Для того, щоб якомога довше приховувати ризики, що виникали при кредитуванні “своїх”, ПАТ “Приватбанк” неодноразово надавав неправдиву інформацію щодо свого фінансового стану.
До націоналізації у грудні 2016 року понад 95% корпоративного кредитного портфелю було надано структурам і особам, пов’язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. 92% загального обсягу виданих кредитів надано на користь лише 50 позичальників. Наприкінці 2016 року 75% кредитного портфелю було консолідовано в позики 36 позичальникам. Більшість із них не погашаються та є простроченими, що призвело до збитків банку щонайменше на $5,5 млрд.
У прес-релізі НБУ повідомляється, що розслідування Kroll відповідає зобов’язанням України перед МВФ, передбаченим у Меморандумі, “провести економічне розслідування операцій ПАТ “Приватбанк” для визначення, чи мали місце правопорушення або погана банківська практика у період до його націоналізації”.
Сам Ігор Коломойський результати аудиту Kroll прокоментував так:
“Маячня, яку немає сенсу коментувати. Основне питання – куди і коли вивели гроші. Особливо сподобалася сентенція, що колишній менеджмент працював у інтересах акціонера. А в чиїх інтересах він мав би працювати – в інтересах Порошенка або Гонтаревої з Рожковою?
Гора народила мишу. Явно непродумані і непідготовлені “вичавки” зі звіту Kroll, який не відповідає на жодне питання – це піар-прикриття. Цим нас відволікають від “операції Лоліта”, або ж від того, як Гонтарева вкрала і відмила півтора мільярда з компанії ICU“.
Націоналізація “Приватбанку” і війна з Коломойським
Нагадаємо, у грудні 2016 року уряд за пропозицією НБУ прийняв рішення про націоналізацію “Приватбанку”. Держава провела докапіталізацію банку на суму 116,8 млрд грн.
Після звернення до ГПУ колишнього голови правління банку Олександра Шлапака було арештовано ліквідне майно “Приватбанку” та пов’язаних з ним структур – понад 700 об’єктів нерухомості ТОВ “Приватофіс”.
Шлапак повідомляв, що екс-керівництво “Приватбанку” перед націоналізацією проводило незаконні операції, завдяки яким державі завдали збитків в особливо великих розмірах. Зокрема, дало кредит пов’язаним з банком компаніям Claresholm Marketing Ltd ($389 млн і 60 млн євро) і ТОВ “Новафарм” (3,2 млрд грн), а компанії ПАТ СК “Інгосстрах” нарахували індексовану винагороду в розмірі 136 млн грн.
У матеріалах кримінальної справи про розкрадання коштів із банку йдеться, що службові особи ПАТ КБ “Приватбанк” упродовж 2014 року привласнили 19 млрд грн, виділені на рефінансування “Приватбанку”.
За клопотанням Генеральної прокуратури Печерський райсуд Києва заарештував майно “Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату”, “Нікопольського заводу феросплавів”, “Марганецького гірничо-збагачувального комбінату” та “Дніпроазоту”.
“Приватбанк” розпочав судовий процес у Високому Суді Лондона проти своїх колишніх власників та керівників – Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.
У грудні Високий Суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів Коломойського і Боголюбова, а також шести компаній, які, ймовірно, їм належать або перебувають під їхнім контролем.
Наказ про арешт активів видали на підставі наданих суду доказів, що екс-власники вивели з банку майже $2 млрд шляхом проведення низки незаконних операцій, в результаті яких кошти переводилися на компанії, які їм таємно належали або перебували під їхнім контролем.
Сам Коломойський і його менеджери звинувачують керівництво Нацбанку в свідомому доведенні “Приватбанку” до націоналізації і подали десятки позовів.
