Поразка республіканців – і Трампа. “Червоне цунамі” не накрило Америку!
Вважаю, що на час публікації цього матеріалу результати американських виборів до Конгресу та місцеві органи влади будуть підраховані повністю. Боротьба йшла напружена, і на багатьох ділянках розрив виявився настільки малим, що був потрібний підрахунок усіх бюлетенів для визначення переможців. Але головні підсумки можна підбити вже зараз.
1. «Червона хвиля», передчувана республіканцями, не накрила країну дев’ятим валом! Навпаки, коли дим електоральної битви розвіявся, з’ясувалося, що замість нищівної перемоги вони зазнали чутливої поразки.
2. Зірка Трампа закочується, небезпека фашизації чи розколу країни відсувається, а там, дивишся, зовсім зникне. Переростемо. Я писав про те, що на президентських виборах у листопаді 2020 року перемогли не ліві, а нові, що час працює на демократів, що за них голосує молодь, і нинішні вибори стали підтвердженням цього.
3. Ще один плюс у тому, що замість цілком ймовірного поділу країни маємо розкол самої республіканської партії! Ще на початку листопада там самовпевнено ділили комітети Конгресу, планували скасування розслідувань щодо Трампа та навпаки, розслідування дій демократів, Байдена, його сина і навіть збиралися розпочати процес імпічменту президента, а тепер зіткнулися з проблемами у здійсненні цих планів.
Бо Сенат як був, так і залишився за демократами, що дозволить їм викликати будь-кого без згоди опозиції для розслідувань своїх комітетів, він буде противагою нижній палаті.
Але й там перевага GOP принизливо незначна (на ранок 21 листопада 218 на 212 і залишилося всього п’ять місць), а розкол партії на ультраправих трампістів та поміркованих консерваторів суттєво ускладнить необхідне в таких умовах одностайне голосування.
Далеко не всі її провідні політики хочуть пов’язувати своє політичне майбутнє з беззастережною підтримкою Трампа, і шалене MAGA-крило в Конгресі аж ніяк не складає більшості і не збільшило своє представництво на цих виборах.
Байден задоволений. Він сказав, що ці результати додали йому оптимізму на частину його президентського терміну, що залишилася. Задоволений і Чак Шумер, лідер демократів у Сенаті: «Американський народ відкинув антидемократичний, авторитарний, небезпечний та розкольницький напрямок, у якому MAGA-республіканці хотіли повести країну». Зате неабияк розчарований Трамп!
«Найвпливовіша жінка-політик за всю історію США»
Але перш, ніж зупинитися на цій фантасмагоричній фігурі, віддамо шану Ненсі Пелосі. Вона легко переобралася у своєму окрузі і у свої 82 роки не має наміру залишати політичну арену, але…
Поважна пані, яка два десятиліття очолювала демократів у Палаті представників, вирішила залишити посаду лідера, даючи можливість проявити себе молодшим політикам. У січні вона також позбудеться посади спікера цієї палати, хоч і продовжить роботу в ній — 35 років у Конгресі!
Особливо сумно те, що, мабуть, її змінить у кріслі спікера нової більшості Кевін Маккарті, людина зовсім іншого калібру, дрібна, безглузда й лицемірна, на тлі якого навіть одіозний Мітч Макконнел, лідер сенатської меншини, здається розважливим і чесним.
Відважна Ненсі! Гадаю, всі пам’ятають її сміливий візит до Тайваню, який показав Китаю, що США залишаються силою №1 у світі. І цілком справедлива характеристика, дана Ненсі впливовою The Hill, див. підзаголовок.
У ході надзвичайно важливих для майбутнього Америки виборів восени 2020 року вона надіслала мені фото, де темпераментно дає чортів Трампу. Той сидить, злякано набурмосившись.
Фото підписано: I’ll never back down to the bullies, і I know you won’t either. Thanks for having my back. ― Nancy Pelosi. «Я ніколи не відступлю перед булінгом, і знаю, що ви теж. Дякую, що підтримали мене (прикрили мою спину)».
Висновки та резюме
Так, Трамп відіграв вкрай негативну роль у нашій новітній історії, показавши найкоротший шлях до фашизму. Але зараз він дуже незадоволений – не тільки тому, що республіканці не змогли здобути беззастережну перемогу, а й через те, що саме зв’язки з ним, безоглядне наслідування його курсу завадили їм перемогти. Політичні аналітики виділяють кілька причин поразки республіканців.
Це насамперед його токсична спадщина. Трампа звинувачують у програші у сенатській гонці ключових Пенсільванії, Вісконсіна та Орегона, де він проштовхнув на праймеріз «своїх» кандидатів, пожертвувавши сильними партійними конкурентами. Але його ставленики не пройшли.
Друге – це надмірний радикалізм. Згідно з аналізом Five Thirty Eight, ставка на нестримний трампізм у запереченні підсумків президентських виборів-2020 не спрацювала для більшості нових партійних кандидатів. Успіху, навпаки, домоглися давні конкуренти, що відійшли від Трампа.
Третє – загалом найгірша якість кандидатів за умов вкрай змагальних виборів. Плюс недооцінка республіканцями важливості теми обмеження абортів та переоцінка ролі інфляції в умовах добре працюючої економіки, а також надмірна ставка на своїх та слабка робота з невизначеними виборцями.
І ще, last but not least, останнє, але дуже важливе та багатозначне – менш успішне залучення коштів на передвиборчі кампанії. А це (Америка є Америка), мабуть, найважливіша ознака поразки республіканців.
Резюмуємо. Надії росіян на те, що рішуча перемога республіканців на проміжних виборах відверне увагу США від Росії та зменшить військову допомогу Україні, не справдилися. Схоже, що Демпартія, на сумний стан якої нарікали багато хто, включаючи автора цих рядків, знаходиться в непоганій формі, Республіканська ж має переоцінку цінностей.
Захід зірки Трампа
І ця переоцінка вже триває! Так, Трамп все ж таки провів 15 листопада шоу, на якому оголосив, що балотуватиметься в президенти у 2024 році, хоча близькі колеги по партії радили цього не робити, бо серед республіканців зростає розуміння, що він став тягарем для партії і його час «звільняти», – писала Wall Street Journal, обігруючи улюблене слівце з популярного колись шоу Трампа – fire, звільнено!
Але запального та надихаючого шоу не вийшло. Все було настільки похмуро, Трамп повторював такі побиті штампи у своєму фірмовому вульгарному стилі, так блищав відсутністю розуму, смаку та гідності, що всі основні телеканали Америки перервали трансляцію невдовзі після її початку.
Включно з рупором правих Fox News! Не думаю, що це убоге видовище додало Трампу балів, адже вони йому конче необхідні, тому що його популярність швидко згасає. Так-так, ще вчора здавалося, що серед республіканців йому немає суперників, що партія у нього в кишені та його слово вирішує все, але…
Але дані опитувань серед республіканців, опубліковані 14-15 листопада солідними консервативними агентствами, показали, що у Флориді на боці Рона ДеСантіса 56% проти лише 30% у Трампа! Так, Флорида рідний штат ДеСантіса, але ж і в інших ключових штатах справи Трампа погані.
У Джорджії він поступається Рону з рахунком 55% на 35% і втрата лідерства почалася ще до виборів; у Нью-Гемпширі співвідношення голосів 52% – 37% на користь ДеСантіса; в Айові (в еталонній білій, сільській, консервативній Айові!) 48% у Рона проти 37% у Донні.
У Неваді також двозначний розрив. І навіть у Техасі розрив 11%: 43% на 32%. Ніхто з решти кандидатів на номінацію від GOP не набрав більше ніж 5% голосів.
Адже Техас і Флорида посідають друге та третє місце за чисельністю населення серед штатів США, від них багато залежатиме на виборах 2024 року. Національне опитування (дані опубліковані агентством You Gov 14 листопада) показало, що ДеСантіс випереджає Трампа на 7% і тенденція на його користь. Боюся, що в результаті на боці Трампа залишаться лише російськомовні емігранти з Брайтон-Біч, та малограмотні реднеки південних штатів.
Чи краще ДеСантіс? Він молодий (44 роки, тоді як Трампу 76), освічений (Йель), але не хизується цим і вміє зображати хлопця з народу, розумний, хитрий, честолюбний, безпринципний, абсолютно аморальний і за нещадне ставлення до людей похилого віку під час пандемії ковіда отримав прізвисько Death Santis (Смерть Сантіс). Зразковий кандидат від GOP у майбутніх президентських перегонах!
Та й ключові донори партії вже зрозуміли, що до чого. Звичайно, він не лицар у сяючих обладунках, йому за всіма параметрами далеко до Кеннеді, але він патріот і його цілком влаштовують правила гри.
Так, він сподівається підправити їх на свою користь, але, як здається, не піде на розкол країни і не влаштує громадянську війну заради своїх амбіцій, на що легко йшов Трамп, і не стелитиметься перед Путіним.
І ДеСантіс не обтяжений шлейфом судових розглядів та прокурорських розслідувань, як Трамп. Загалом, він поки що здається меншим злом, до того ж провал ультраправих надасть сміливості конкурувати за лідерство в GOP ще більш пристойним консервативним кандидатам.
І на тому спасибі. Бо Америка виявилася не зовсім такою країною, про яку мріялося і якою здавалася перші 10 років моєї еміграції (я приїхав сюди 2006 року).
Несподівано легкий успіх Трампа в політиці та його приголомшливе сходження у президентське крісло показали всю хиткість нашої хваленої системи стримувань та противаг – разом із небезпекою скочування провідної демократії світу у фашизм. На щастя, Америка, здається, одужує від цієї коричневої чуми.
Юрій КІРПІЧОВ,
публіцист, письменник,
США
