У США перемогли не ліві, а нові. Аналітичний погляд з-за океану

18.12.202018.12.2020 Юрiй КІРПІЧОВ 0 коментарів Джон Байден, Дональд Трамп, економіка США, США

Для багатьох колишніх жителів пострадянських країн, зокрема росіян, російськомовних американців, та й українців, а ще й німців, ізраїльтян etc характерне дивне ототожнення демократів США з лівими.

Наприклад, політолог Володимир Пастухов у блозі на «Ехо Москви» пише: «Велика американська революція. Чи зможе Байден осідлати ліву хвилю»? Хоча за європейськими мірками нинішні спадкоємці партії рабовласників є центристами і навіть правими.

Соціальна держава і тоталітарний “соціалізм”

Очевидно, що масована трампутінська пропаганда, яка зробила в цій виборній кампанії головним пугалом саме вигадану лівизну демократів і жахливий соціалізм, який вони запровадять, мала деякий успіх і знайшла грунт серед не дуже освічених і успішних білих жителів серединних і південних штатів. Незважаючи на те, що (ось такий казус!) вони становлять більше половини велферщиків, тобто одержувачів соціальної допомоги.

Російськомовні ж іммігранти і без пропаганди ненавидять соціалізм усіма фібрами душі і переконують всіх (і себе теж), що бігли з імперії зла не за ковбасою, а від неї. Але від себе не втечеш і 80% їх (стільки голосувало за Трампа) принесли в Новий Свiт радянську ментальність. Вона характерна чорно-білим баченням світу, тягою до простих рішень складних питань, любов’ю до стереотипiв, кліше, ярликів і жупелiв, бажанням сильної руки, брехливістю, расизмом і асоціальністю. Ще забув тягу до шахрайства і схильність до хамства. Загалом, совок.

Але ж перед нами портрет Трампа! Тож не дивно, що нашi в США – його затяті прихильники і шанувальники. Вони бачать в ньому свого, більш того, бачать зразок успішності за їхніми мірками і в міру їхнього розуміння. На жаль, саме здатності висловлювати здорові судження їм і не вистачає – навіть розуміння того очевидного факту, що терміни радянський соціалізм і тоталітаризм були синонімічними.

Якби вони читали документи, а не навішували на вуха пригожінську локшину, то знали б, що немає нічого спільного між совковим “соціалізмом” і божай якимось пунктом у передвиборній програмі Байдена та в пропозиціях інших демократів! (Євгена Пригожіна медійники називають “кухарем Путіна”, оскільки він є близьким до кремлівського верховоди, накопичив великі статки сумнівним шляхом, задіяний у багатьох тіньових схемах, в тому числі в інформаційній агресії, поставках зброї, зв’язках з пропутінською приватною військовою кампанією “Вагнер”. Пригожін – у санкційному спинску США. – “УР”),

Ніхто з них не пропонує відмовитися від капіталізму і його основ: ринку і приватної власності. Вони хочуть лише підвищити податки для багатих і допомогти нужденним, що економічно виправдано і свідчить про їхню турботу, про майбутнє країни.

Вони пропонують інвестувати в освіту, науку, інфраструктуру, захист навколишнього середовища і в нові технології. Простіше кажучи, схожість між демократичною соціальною державою і «соціалізмом», яким лякає неосвічений Трамп та велика Литл-Одеса, така ж, як між каналом і канавою.

Візьмімо податки – російськомовні іммігранти пишаються вмінням Трампа не платити їх, хоча це основа основ американського способу життя! Лише дві речі неминучі в ній – смерть і податки, казав Бенджамін Франклін. Та коли податки не платять, держава нездатна повноцінно функціонувати і допомагати громадянам.

Наші раділи, коли Трамп і республіканці знизили податки для багатих і для корпорацій. Але це призвело до зростання дефіциту бюджету і урізування соціальних і життєво важливих наукових програм, в тому числі витрат на CDC (центри з контролю і профілактики захворювань). А відділ по боротьбі з епідеміями (The Global Health Security and Biodefense unit) взагалі був розпущений. До того ж економіка замість обіцяного зростання загальмувала.

Вона, особливо нова економіка, і зіграла головну роль у перемозі Байдена, а не висмоктана з путінського пальця лівизна або правизна. Ну і розуміння більшостi народу того, якою згубною є політика Трампа для самих основ американської демократії і системи правління.

Нова економіка голосувала за Байдена

Що за нова економіка? Влітку редакція CNN Business провела експеримент, склавши портфелі акцій Трампа і Байдена. У першому – вуглеводи, військова промисловість і лідери Уолл-стріт (Morgan Stanley, Bank of America). У другому – відновлювана енергетика, Tesla, виробники чіпів, медичне страхування та німецький інвестфонд (Байден обіцяв поліпшити відносини з ЄС). В результаті фондовий ринок проголосував за байденоміку ще в жовтні: портфель Байдена подорожчав на 53,3%, а портфель Трампа подешевшав на 1,9%.

Ринок передбачив не просто перемогу Байдена, але і розклад голосів: старий Джо переміг у десяти найбільших містах США з високотехнологічними бізнесами: робототехніка, генетика, тонка хімія, IT галузі. За нього голосували 50 з 50 виборчих округів з вищою часткою осіб з вищою освітою.

З топ-10 інноваційних штатів Америки (згідно US Innovation Index, який складають Bloomberg і MIT), за Трампа був лише Техас – за рахунок округів з нафтовими і газовими свердловинами. В цілому за Байдена округи, що дають 70% ВВП США!

Крім того, за нього віддали голоси 61% молоді у віці від 18 до 29 років – і лише 36% за Трампа. За цього літнього джентльмена i найпродуктивніший вік від 30 до 44 років (54% проти 43%). Схоже, ці покоління краще орієнтуються в сучасному світі і на них менше діє пропаганда. Так, можливо, що нова економіка і молода Америка не стільки підтримали Байдена, скільки голосували проти Трампа, але й це говорить на їхню користь! Майбутнє за ними.

Лідерство Америки спирається не стільки на долар, скільки на інтелектуальний потенціал і високі технології, вона з Японією і Німеччиною в першій трійці технологічно складних економік. У топ-10 американських мільярдерів, згідно Bloomberg Billionaires Index, вісім зробили капітал на технологіях.

Однак саме оновлення економіки стало одним з факторів, які загострили ситуацію в Америці і привели до появи Трампа! Бо така економіка вимагає чималих знань і умінь, вона поляризує ринок праці: від технологізації виграють найкваліфікованіші працівники і, як не дивно, самі низькокваліфіковані, праця яких настільки дешева, що автоматизувати її немає сенсу, і вони зберігають свої місця.

Але при цьому нижні верстви населення втрачають мотивацію до підвищення кваліфікації і шанс піднятися нагору. Головна ж біда в тому, що робочі місця середнього рівня економічно вигідно або замінити роботами, або передати до інших країн.

Так, загальний рівень безробіття в Америці низький, як ніколи (не будемо брати до уваги вплив пандемії, після перемоги над нею експерти пророкують наприкінці 2021-го і в 2022-му бурхливе зростання економіки). Але більшість робочих місць не дуже приваблюють через відсутність перспектив і постійне роздратування цим, особливо на тлі сяючого життя вищого класу, яке демонструють соціальні мережі.

Трамп обіцяв їм повернути старі часи, коли вони жили прекрасно. Та й Байден на самому початку своєї виборчої кампанії сказав: «Цю країну побудували не банкіри, генеральні директори та менеджери хедж-фондів з Уолл-стріт. Її побудував американський середній клас».

Чого ж американці чекають від нього? Рішення не стільки економічних, скільки інституційних проблем. Коли Байден каже про нерівність, мова не стільки про нерівність доходів, скільки про нерівність можливостей. Для тривалого зростання економіки перше не критичне, а от друге представляє серйозну проблему.

Річ не тільки в ризиках політичної нестабільності, коли люди, позбавлені можливостей піднятися нагору працею і талантом, можуть спробувати досягти цього насильством, але і в тому, що ситуація закріплюється і поглиблюється. У країнах з високою нерівністю доходів низька мобільність між поколіннями загрожує довготривалому економічному зростанню. Трамп цього не розуміє і погіршує ситуацію, знижуючи податки для багатих і для корпорацій.

В останні 40 років республіканці защораз робили це – і регулярно кидали економіку в кризу, з якої її витягували демократи. Життя показало, що найкращі темпи зростання економіка США демонструвала в періоди підвищення податкового тягаря. Тому плани податкових реформ Байдена мають глибокий сенс, це не просто підвищення податків для багатих, щоб як Робін Гуд віддати ці гроші бідним (93% тягаря підвищення податків будуть нести 20% верств з найвищим доходом, а 1% найбагатших сімей – майже 75% ).

Сенс в тому, що доходи різних верств не рівнозначні для економіки. Бідні, та й середній клас всі доходи витрачають на життя, тоді як багатий може робити накопичення. Тобто витрати перших формують попит на товари і послуги, а багаті свої доходи інвестують, переважно на фондовому ринку, де потенційні доходи перевищують відсотки за банківськими вкладами.

Отож виникає цікава ситуація: підвищивши податки на доходи багатих, перерозподіливши їх через соціальні програми, адміністрація підвищує доходи всіх інших, а з ними і споживчий попит, який стимулює збільшення пропозиції товарів і послуг, а тим самим зростання ВВП. Це викликає підйом фондового ринку, що веде до зростання доходів багатих.

Тобто, поділившись грошима, вони повернуть їх з лишком. Багато тутешніх виборців це розуміють – на відміну від затятих російськомовних. Технологічній Америці вигідно поділитися з тими, хто поки не вписався в новий світ. Залишається сподіватися, що у Байдена все вийде. У всякому разі, нова економіка вірить в нього. Я теж.