Будівельний ринок України показав нові можливості для німецьких компаній

«Можливості підвищення ефективності в будівельній галузі України». Таку наву мав форум, присвячений українсько-німецькій співпраці, що пройшов в онлайн форматі з 27 по 29 квітня.

Співорганізатором став Національний експертно-будівельний альянс України за підтримки Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини і консалингової компанії “Дреберіс”.

Навіть незважаючи на пандемію Україна сьогодні сподівається на нові західні інвестиції, запрошуючи іноземних бізнесменів вкладати кошти в нашу економіку. Особлива надія – на країни, які стабільно і посильно допомагають нам вивести економіку на світовий рівень, зробити галузі конкурентноздатними. Серед них і Німеччина. Принагідно нагадаємо, що кількість представництв німецьких фірм в Україні сьогодні близько 250, а кількість німецьких фірм та спільних підприємств – близько 950, до того ж тенденція зростає. Загалом же в Україні працюють понад 1200 фірм з участю німецького капіталу.

Що сьогодні може запропонувати своїм іноземним діловим партнерам будівельна галузь України?  Які тенденції та тренди панують на цьому ринку? Ці важливі питання висвітлив у змістовній грунтовній презентації виконавчий директор Національного експертно-будівельного альянсу України Oлександр Пєтушков (на фото).

Зокрема пан Олександр наголосив на важливості поглиблення співпраці між українськими та німецькими компаніями саме в період пандемії, адже, незважаючи ні на що, економіка повинна розвиватися. Також він порадив українським компаніям скористатися такою можливістю, яку дають українсько-німецькі дні співпраці, та налагодити контакти з майбутніми партнерами.

Відрадно, що низка потужних компаній зацікавилися цим форумом, розповівши про великі можливості своїх підприємств у будівельній галузі. Це і  VDMA (Асоціація німецького машинобудування), і «Walter Föckersperger GmbH», і «Matteco GmbH», і «Meesenburg, і «Betterground», і «Haver Niagara GmbH», і «Vollert Anlagenbau» та інші фірми.

Український ринок – це великий шанс для іноземних інвесторів, зазначив у своєму виступі генеральний директор міжнародної консалингової компанії “Дреберіс” Володимир Мотиль. Сьогодні у галузі відбуваються вельми позитивні процеси, які повинні сприяти західним інвестиціям. Зокрема продовжується процес імплементації будівельних норм і стандартів до європейських.

Дуже важливо, що одним із найбільших інвесторів в інфраструктурні об’єкти в Україні є Європейський банк реконструкції та розвитку. На теренах Україні ця знана фінансово-кредитна інституція діє з 1991 року, за цей період в економіку нашої країни інвестовано близько 14,5 мільярда євро.  Як розповіла у виступі на форумі старший банкір ЄБРР Юлія Романенко, щорічно банк інвестує в українську економіку мільярд євро. Є позитивними підсумки і 2020 року: було підписано 36 проєктів на мільярд євро. До речі, приватний сектор від загальної суми інвестицій склав близько 70 відсотків від загального портфеля інвестицій.

Пані Юлія докладно зупинилася на підтримці Європейським банком реконструкції та розвитку муніципальних проєктів (а їх нині 35 у 19-ти великих містах наших містах).  Найбільший обсяг інвестицій спрямовується у розвиток громадського транспорту. Далі йдуть теплозберігання, сміттєпереробна сфера, енергоефективність і водопостачання.

Звичайно, західні фінансові інституції зацікавлені  у тому, щоб в Україні був сприятливий “клімат” для вкладання коштів – без корупційних ризиків, без гальмування роботи підприємств, за спрощеними дозвільними процедурами. Яка ситуація сьогодні? На цьому акцентував увагу у своїй презентації виконавчий директор Національного експертно-будівельного альянсу України Oлександр Пєтушков.

За його словами, основною метою реформи будівельної галузі є мінімізація корупції у будівництві. Цьому сприятиме в тому числі “Е-система”, зокрема упорядкування та публічний доступ до даних в електронному форматі: Єдина державна е-система у будівництві, включно з е-кабінетом забудовника.

Зрештою, ініціатива теж може мінімізувати корупційні прояви, прибравши людський чинник, а також пришвидшити отримання потрібних документів у будівельній сфері.

Одним із ключових завдань також є ефективний захист інвесторів. Йдеться в першу чергу про удосконалення законодавчого регулювання та унормування відповідальності забудовника перед інвесторами у нерухомість.

Так, вітчизняна будівельна галузь прагне стати європейською. Тому посилено впроваджує європейські норми в будівельну галузь (ось ще одна визначальна ознака часу).  Олександр Пєтушков конкретизував ситуацію на цьому напрямку. Отож йдеться про:

• прийняття та реалізацію Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Agreements on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Goods);
• практичне втілення положень Регламенту (ЄС) № 305/2011 (Регулювання будівельних виробів), який вже імплементований до українського законодавства;
• запровадження нових, науково обґрунтованих методів встановлення вимог до будівельних об’єктів (перехід на параметричний та цільовий метод нормування у будівництві);
• формування ринкових принципів оцінки ризиків інвестиційної діяльності в будівництві, що включає взаємодію з міжнародними страховими організаціями;
• комплексне оновлення нормативних актів технічного характеру у будівництві за новими методами.

Протягом наступних п’яти років буде актуалізовано чинну нормативну базу в цілому шляхом перегляду не менше 75% державних будівельних норм (щорічно орієнтовно по 15%), в яких будуть запроваджені параметричні вимоги до об’єктів будівництва шляхом встановлення параметрів, що визначають безпеку, функціональність та якість об’єкта нормування, а також усунені правові норми та корупційні чинники.

Ніхто не стверджує, що Україні буде легко торувати шлях до Європи. До того ж і пандемія вносить свої корективи. Торік внутрішні проблеми й пандемія коронавірусу обвалили динаміку житлового будівництва у нашій країні. На цьому фоні розпочата у березні 2020 року програма «Велике будівництво» змогла “витягнути” показники інфраструктури й меншою мірою – нежитлового будівництва.

У підсумку в минулому році обсяг виконаних будівельних робіт збільшився на 4% (в 2019-му – на 23,6%). Галузь змогла вийти в «плюс» лише наприкінці року лише завдяки інфраструктурі, зростання в якій становило одразу 14,8% (у 2019-му – 27,7%) – до 120,6 млрд грн., наголосив у своїй презентації Олександр Пєтушков.

А драйвером інфраструктури стало «Велике будівництво» і, зокрема, витрати на автошляхи, де обсяг будівельних робіт склав 61,8 млрд грн.

Лідерами серед регіонів України стали:
✅м.Київ
✅Одеська
✅Дніпропетровська
✅Харківська
✅Львівська
✅Київська
✅Вінницька області
(обсяги по цих областях склали близько 70,5%).

Найбільші темпи зростання протягом року продемонстрували Хмельницька, Одеська та Донецька області.

Які ще ключові чинники впливають на галузь? Наприклад іпотека. Порівняно з країнами Європи в Україні досить висока відсоткова ставка за кредитом (в середньому 15% у гривні). Наприклад, у сусідній Польщі такий показник на рівні 3−4%. Тому купівля житла в іпотеку в Україні не користується попитом серед населення.

Важливо, що у 2020 році ставки за кредитом зменшили до 10%. Проте часто такий відсоток пропонується лише на перший рік, а на другий та подальші роки він зростає до 15%. Тому сьогодні та в майбутньому переважатиме участь покупців у партнерських програмах, що пропонує забудовник спільно з тим чи іншим банком, наголошують експерти.

Так, іпотека з низькою ставкою мотивувала б населення до активного вкладання коштів у нерухомість. Однак, крім цього, необхідні законодавчі й деякі інші зміни, наприклад, зменшення першого внеску, який сьогодні, залежно від банку, варіюється в межах 20−40%.

Як відомо, з березня 2021 року в країні має запрацювати держпрограма «Доступна іпотека» зі ставкою до 7%. Також до червня в Кабміні обіцяють впровадити нову програму фінансового лізингу та іпотеки вже під 5%.

Будемо оптимістами: Україна чекає появи на ринку нових західних інвесторів, обіцяє їм максимум сприяння. Днями офіційний портал Кабінету Міністрів  повідомив, що 28 квітня Уряд прийняв розроблену Мінрегіоном постанову, якою затверджується Перелік категорій будівельної продукції.

Це перший акт Кабінету Міністрів України, направлений на практичну реалізацію положень Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку», який імплементує в Україні положення Регламенту (ЄС) №305/2011 Європейського Парламенту і Ради та встановлює гармонізовані з європейськими умови розміщення будівельної продукції на національному ринку.

«Зроблено перший крок у напрямку практичної імплементації європейських умов розміщення на ринку будівельної продукції України, яким створено умови для впровадження на ринку нової, інноваційної будівельної продукції, а також забезпечено недопущення на український ринок неякісних, фальсифікованих будівельних матеріалів та виробів», – сказав міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.

Нагадаємо, відповідно до Закону, прийнятого Верховною Радою України у вересні 2020 року, від 1 січня 2023 року будівельна продукція може розміщуватись на ринку лише за умови проведення контролю виробництва на підприємстві, складання декларації та нанесення відповідного маркування. Цим виробник або імпортер/розповсюджувач продукції бере на себе відповідальність щодо її якості та безпечності для споживачів.

Методи та критерії оцінки показників якості будівельної продукції, а також необхідні відомості технічного характеру щодо контролю виробництва на підприємстві визначаються у регламентних технічних специфікаціях, зокрема національних стандартах, що є ідентичними відповідним гармонізованим європейським стандартам.

Водночас для будівельної продукції, зокрема, нової, інноваційної, для якої відсутні відповідні стандарти, законом передбачено процедуру оцінки технічної прийнятності продукції.

До речі. У галузі будівництва зайнято 312,3 тис. осіб (3,6 % від загальної кількості зайнятих працівників у суб’єктах господарювання за усіма видами економічної діяльності). Для порівняння: в країнах ЄС цей показник коливається від 4,5 % до 6,5 %.

Фото: Укравтодор

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *