Розслідування завершено: СБУ та ДБР оприлюднили нові докази співпраці державного зрадника Кулініча з фсб росії.
Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань оприлюднили перехоплення розмов ексочільника Головного управління СБУ в АР Крим Олега Кулініча, затриманого Службою раніше, та його куратора – колишнього заступника секретаря РНБО Володимира Сівковича.
Ці розмови входять до матеріалів кримінального провадження, яке завершило ДБР. Після того, як обвинувачений ознайомиться зі справою, вони будуть передані до суду, інформує СБУ.
Нагадаємо, що співробітники Служби безпеки України затримали Олега Кулініча у липні 2022 року в результаті спецоперації, проведеної спільно з Державним бюро розслідувань. Йому було оголошено підозру у державній зраді (ст. 111 Кримінального кодексу України), створенні злочинної організації (ст. 255), самовільному залишенні місця служби в умовах воєнного стану (ст. 407), заволодінні зброєю та її незаконному зберіганні (ст. 410 та 263).
«Ми зробили максимум, аби не просто затримати топового державного зрадника, але й зібрати потужну доказову базу, на основі якої суд зможе винести справедливий вирок. Це – чіткий сигнал усім, хто працює на ворога: СБУ обов’язково вас знайде та змусить відповідати за скоєне, де б ви не ховалися. Кожного крота витягнемо на світло», – заявив голова СБУ, генерал-майор Василь Малюк.
Розробкою Кулініча та спецоперацією з його затримання займався особисто Василь Малюк.
«Служба безпеки провела безпрецедентну філігранну розробку і подальшу реалізацію, здійснила агентурно-технічне проникнення до лав фсб. Ми здобули всі файли, в яких Кулініч доповідав у Москву інформацію, в тому числі і секретну, щодо ситуації в нашій країні, в Службі, про намагання впливати на різноманітні процеси», – додав Василь Малюк.
Серед іншого було встановлено, що Олег Кулініч співпрацював із фсб рф та отримав оперативний псевдонім «Котигорошко».
Його діяльність курував так званий «політичний офіс» у Москві, який організували за завданням фсб рф ексзаступник секретаря РНБО Володимир Сівкович і колишній глава Адміністрації Президента України Андрій Клюєв.
Кулініч виконував вказівки кураторів для проведення розвідувально-підривної діяльності проти України, шпигунства, розстановки «своїх людей» у різні державні та правоохоронні органи, підбурювання громадян до державної зради.
Як розповідав раніше голова СБУ Василь Малюк, цей офіс у Москві є своєрідною «кротофермою». «Основна його задача – збір інформації і робота по Україні. В офісі присутні кадрові співробітники 5-ої служби фсб рф. І безпосередньо вони у повній співпраці із Сівковичем взаємодіяли з Кулінічем. Після того, як він передавав інформацію, вони доповідали в фсб», – зазначав Василь Малюк.
“Певно, Кулініч був одним із високооплачуваних агентів рашистської спецслужби. За деякими даними, він щомісяця отримував від ФСБ московії по 300 тисяч доларів. Народився Кулініч 1969 року в Смілі на Черкащині. В 1990-х працював в СБУ. Він випускник академії ФСБ РФ, проходив службу там. Питання: а яким же чином цей ворог потрапив до СБУ, у лавах якої числився аж до арешту у 2013 році? Чи проходив він спеперевірку? Куди дивилися перевіряючі? І чи буде їх покарано сьогодні?
Потім Кулініча перекидали на роботу до різних цивільних відомств, де він “прославився” низкою корупційних скандалів, зокрема в Енергоатомі і Держкомземі.
У Кулініча була крута кар’єра: радник міністра палива та енергетики України, заступник державного секретаря Мінпаливенерго, керівник групи радників першого віце-прем’єр-міністра України. І нарешті – Держкомзем, Енергоатом… Мільйони доларів, помножені на зраду, самі “пливли” до рук цієї московитської сволоти.
Хто “протягував” його до “золотих” відомств? Як відомо, тривалий час Енергоатом був під патронатом нардепа Андрія Деркача, також агента російської спецслужби. Батько Андрія Деркача – Леонід Деркач – очолював СБУ, тому для синочка було відчинено усі двері в спецслужбі, і не тільки тут. А згадаймо, під чиїм крилом розпочинав Деркач-молодший державну службу на крутій посаді. Під теплим крилом президента Кучми.
Можливо, хтось не пригадує, тому нагадаємо: у 1994 – 1996 роках главою Адміністрації президента Кучми “трудився” лютий ворог українського народу Дмитро Табачник. У його підпорядкуванні був (проходив “вишкіл”) і Деркач-молодший, як заступник керівника Контрольної служби президента. Отож і “контролювали” за інструкціями кремля…
Не забудемо також, хто і коли розформував Національну гвардію України. Це було зроблено відповідно до указу президента Леоніда Кучми у 1999–2000 роках. Сподіваюся, настане час, коли Кучма пояснить слідству, чому він у той період і з чийого “нашіптування” та чиїх “порад” поставив крапку на діяльності боєздатних частин НГУ, особливу в Криму.
“На початку 2000-х він (Кулініч. Л.Ф.) працював заступником державного секретаря міністерства палива і енергетики. На цю посаду його призначив президент Леонід Кучма.
Згодом в 2008-2009 роках Кулініч очолював Державний комітет України з земельних ресурсів. На цю посаду його призначила тодішній прем’єр Юлія Тимошенко.
За часів прем’єрства Віктора Януковича в 2006-2007 роках Олег Кулініч був віцепрезидентом Національної атомної енергогенеруючої компанії “Енергоатом”. В цей самий період “Енергоатом” очолював Андрій Деркач. Він також є випускником академії ФСБ Росії”.
Кулініч тісно співпрацював з Володимиром Сівковичем, який також був завербований російською спецслужбою. Очевидно, російським куратором Кулініча в Україні був саме Сівкович, який і “турбувався” про кадрове просування свого підопічного.
Сівкович був замаскованим агентом у вищих ешелонах української влади. Він був нардепом 4-го, 5-го та 6-го скликань ВРУ. Серед ключових його посад – віцепрем’єр, відповідальний за силовий блок в першому уряді Миколи Азарова з 11 березня до 13 жовтня 2010-го, заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України з жовтня 2010-го до грудня 2013-го. І, звичайно ж, член Партії регіонів (як же без “улюбленої” політсили?!). Сівкович з 20 січня 2022 року – під санкціями Міністерства фінансів США. У липні 2022 року ДБР оголосило йому підозру в держзраді.
Ми нагадаємо, хто у 1988 році призначив Сівковича помічником президента України.
А вже на початку 2000-х Леонід Кучма призначив Кулініча заступником державного секретаря міністерства палива і енергетики.
У ую хронологію кадрових призначень російських агентів вписується і такий факт: розформування Національної гвардії України. Це було зроблено відповідно до указу президента Леоніда Кучми у 1999–2000 роках.
“Хлібною” посадою для Кулініча був Державний комітет України з земельних ресурсів, де він тасував кадри як заманеться (з акцентом на власний гаманець), виконував забаганки свого куратора, призначав на грошовиті посади своїх людей, займався самопіаром, до того ж розгорнув бурхливу популістську діяльність, граючи на злободенних проблемах простих громадян, особливо щодо видачі державних актів на землю.
З відкритих джерел: 2008 року Кулініча було призначено главою Держкомзему за квотою «Блоку Литвина», в рамках коаліційних домовленостей. Ну, як же кремлю було не аплодувати таким “коаліційним домовленостям”?! Ось так здавали Україну… Кремлю був потрібен Кулініч!
У цій каламуті Кулініч близько зійшовся ще з одним зрадником високого польоту, нардепом Володимиром Олійником.
Сівкович, Олійник, Кулініч перетворили Держкомзем у “корито” для персональної наживи, прикриваючись “боротьбою з корупцією”. Манкурт і мерзотник Олійник настільки нахабно себе поводив, що відкрив свою розкішну депутатську приймальню на першому поверсі нової житлової елітної багатоповерхівки на столичній Іринінській, якраз навпроти Будинку культури і мистецтв СБУ! А на інших поверхах цього будинку, за нашими даними, були чи то приватні офіси, чи то квартири деяких земельних начальничків із системи Держкомзему, які “працювали” на Кулініча-Олійника. Словом, тут отаборилася така собі “кротоферма” російських спецслужб.
Олійник був тіньовим “рішалою” в Держкомземі, а “смотрящим” – Сівкович.
Cсьогодні стало дещо відомо з перехоплених нашою спецслужбою телефонних розмов шпигунського тандема “Сівкович – Кулініч”. Через Кулініча Сівкович намагався домогтися призначення першим заступником голови СБУ (на той час Івана Баканова) свого агента, також російського шпигуна Наумова. У 2021 році Наумов хотів пролізти на цю посаду, яку обіймав український патріот, професіонал, генерал-майор СБУ Руслан Баранецький.
З перехоплених розмов Сівковича і Кулініча відомо, що Наумова вони називали на позивний “Охотнік”, себто “Мисливець”. У той період “Мисливець” вже “проліз” до лав СБУ. Згодом йому (російському агенту!), першому в історії української спецслужби було присвоєно звання бригадного генерала. Наумова було призначено начальником Головного управління внутрішньої безпеки СБУ.
Сьогодні також з’явилася інформація, що Наумов, він же “Мисливець”, після звільнення із СБУ орендував приватний офіс неподалік спецслужби, за допомогою Кулініча він володів інформацією щодо ситуації в СБУ.
У 2022 році Наумова було затримано в Сербії з великою сумою грошей. Його арештували за підозрою у відмиванні коштів. Автомобіль, яким він їхав, зупинили прикордонному пункті «Прешево». За кермом був 36-річний громадянин Німеччини Олександр Акст. Вони з Наумовим планували виїхати до Північної Македонії.
Машину обшукали та виявили незадекларовані гроші — близько 600 тисяч євро та майже 125 тисяч доларів, а також два смарагди.
Наумов залишив Україну за кілька годин до початку широкомасштабного вторгнення росії.
Сьогодні Наумов (на фото) перебуває в Сербії під арештом з червня 2022-го року. Світлина – “Радіо “Свобода”.
Ми ж нагадаємо: Сівкович, Володимир Олійник, Кулініч, Андрій Деркач мали в Україні розгалужену російську “кротоферму”. А з метою прикриття використовували на офісах таблички “Депутатська приймальня”. Зокрема, Олійник відкрив свою розкішну депутатську приймальню на першому поверсі нової житлової елітної багатоповерхівки на столичній Іринінській, якраз навпроти Будинку культури і мистецтв СБУ! Чи не тут орудував і “Мисливець”? Схоже на те.
Усі вони були також причетні до великих корупційних оборудок.
За даними Bihus.Info, “2010 року 42 гектари землі ландшафтного заказника в Конча-Заспі було розділено на 13 ділянок і незаконно відчужено на користь оточення нардепа Андрія Деркача, його помічників і членів їхніх сімей. Факт відчуження підтвердила СБУ, а Державне бюро розслідувань і прокуратура порушили кримінальну справу. Землі було передано керівництвом Обухівської районної адміністрації, яке отримувало прямі вказівки від Олега Кулініча.
У січні 2020 року Печерський суд Києва вже наклав арешт на ці ділянки орієнтовною вартістю 930 мільйонів гривень. Із 23-х осіб, які отримали цю землю 2010 року, мінімум 17 було з оточення Андрія Деркача”.
Ще про Конча-Заспу. Цього разу про 24 гектари лісових угідь, що уздовж Столичного шосе (27-й кілометр), про які багато разів авторов цих рядків розповідав у журналістських розслідуваннях. На початку Незалежності України тут розміщувалося військова частина МО, військове містечко №247, або ж батальйон радіоелектронної боротьби, який, судячи з усього, прикривав Київ від ворожих нападів. У період правління Кучми батальйон було передислоковано кудись на периферію, а військове містечко з його добротними капітальними спорудами, інженерними комунікаціями, а головне – із землею! – стали готувати “на продаж” під виглядом “взаємовигідних” інвестиційних угод із бізнесом. Потім до керма України стали інші очільники, змінювалися міністри оборони – і з часом від військової бази залишилися “ріжки та ніжки”. Землю “прихватизували” скоробагатьки, а батальйону РЕБ і слід, як мовиться, простиг.
Державні зрадники Кулініч і Сівкович займаються самопіаром в Держкомземі. Фото Леоніда ФросевичаУтім, повернемося до “кротоферми”. Сівкович, Олійник встигнули дати драпака з Києва, переховуються в Москві. Кулініч не встиг… Мав надію, певно, що російська отруйна павутина, яка туго обплела Україну, дозволить йому деякий час протриматися тут, “не спалитися”.Популіст і зрадник Кулініч (ліворуч), тодішній голова Держкомзему, начебто “турбується” про “справедливе” вирішення земельних питань. Він навіть вийшов з офісу до протестувальників і брехав, брехав… Фото Леоніда Фросевича
І знову постає одвічне питання: чому в Україні випускників академії російської ФСБ призначали на відповідальні посади високого рівня? Хто підсовував президентам документи про призначення цих покидьків, цієї зрадницької мерзоти? Це ж відомо… Арештуйте їх! Покажіть суспільству, що в державі нещадно викорінюють зрадників і всю “п’яту колону”!
На жаль, ми не бачимо арештів тих, хто лобіював призначення кулінічів, деркачів, сівковичів на ключові державні посади. Не обійдемо увагою і той факт, що ці яничари мали доступ до державної таємниці особливої ваги, до оборонних секретів. Той же Кулініч (“Котигорошко”) напевно володів інформацією про координати та інші дані щодо земельних ділянок, на яких розташовуються об’єкти енергетичної інфраструктури, військові підрозділи. Відтак про це знали і в генштабі московії, плануючи ракетні удари по Україні.
Є запитання і такого гатунку. Чи проведено відповідне розслідуваня щодо осіб, які були помічниками Сівковича у парламенті, а також в уряді? На жаль, суспільству про це невідомо. А між тим, дехто з колишніх його помічників обіймають відповідальні державні посади.
Що заслуговують зрадники кулнічі-сівковичі-деркачі та інші манкурти, служки кремля? Найстрашнішої кари. Їх треба діставати навіть з їхніх щурячих нір в московії (як свого часу діяв ізраїльський Мосад щодо нацистів)…
